
- •40 Велика Британія в період правління консерваторів: 1951-1964рр.
- •41 Економічна політика уряду Макміллана
- •45 Велика Британія в добу правління нових лейбористів.
- •38 Велика Британія на завершальному етапі Другої світової війни 1944-1945рр.
- •32 Велика Британія у перші повоєнні роки 1918-1922рр.
- •24 Внутрішньополітична ситуація та війна Великої Британії з наполеонівською Францією
- •15 Республіка і протекторат в Англії
- •21 Соціально-економічний розвиток Великої Британії у 18ст.
- •13 Причини та початок англійської революції середини 17ст.
- •10 Криза абсолютистського ладу в 1-ій пол. 17ст.
- •11 Соціально-економічний розвиток Англії 17ст. Англійське суспільство.
- •7 Особливості англійського абсолютизму. Реформація.
- •2 Централізація англійської держави та утворення англійської монархії
13 Причини та початок англійської революції середини 17ст.
Англ. буржуа́зна револю́ція 17 столі́ття революція 1640—60, яка привела до перемоги капіталістичного ладу в А. одна з перших буржуазних революцій. В 16 і на початку 17 ст. в Англії відносно швидко розвивався капіталістичний спосіб в-ва, зміцнювались економіч. позиції буржуазії і т. з. «нового дворянства», що стало на шлях капіталістич. підприємницької діяльності. Одночасно йшов процес масового обезземелення селянства.
Історію англійської буржуазної революції прийнято ділити на 3 етапи: 1. Конституційний етап (1640 - 1642 рр); 2. Громадянські війни 1г. в. (1642 - 1646 р.) та 2 г.в. (весна-зима 1648р.); 3. Індепендентська республіка (1649 - 1653 р.) Кінцевим етапом цієї революції можна назвати -
реставрацію монархії.
Ек. розв. призвів до загострення суперечностей між буржуазією і новим дворянством, з одного боку, і монархією та феодальним дворянством — з другого. Особливо гострого характеру ці суперечності набрали при Стюартах — Якові І (1603—25) і Карлі І (1625—49). 1629 Карл І, незадоволений опозицією парламенту, розпустив його і 11 років правив країною як самодержець. В 1640, потребуючи грошей для провадження війни проти Шотландії, король скликав парламент (Довгий парламент, 1640—53), що став органом буржуазної революції.
В 1641 парламент ліквідував надзвичайні королівські й церковні суди, скасував податки, запроваджені без згоди парламенту королівським урядом, ухвалив постанову про обов'язкове скликання парламенту кожні три роки і позбавив короля права самовільно розпускати парламент. Карл І, підтриманий феод. дворянством і англік. церквою, в серпні 1642 став на шлях збройної боротьби проти парламенту. Почалася 1-а гром. війна.
Після А. б. р. прискорився процес розорення і обезземелення англ. селянства. Це був початок загального краху феодалізму в Європі. А б р привела до перемоги прогресивного буржуазного ладу. Буржуазні відносини, які встановилися після неї, поширилися на
21.01.14
Софійка
шотл. проповідника Джона Кокса «Акти і…». В кінці 16ст. пур. поділилися на 2 церкви: поміркована (пресвітеріанська) виступала проти єпископального устрою та
Радикальна (індепендистська) за автономність кожної церковної громади, обрання громадою своїх проповідників. Правителі з острахом дивилися на розв. тих течій, тому пуританізм переслідувався, як ідеологія, що об’єднала опозицію до абсолютизму.
9 Економічний розвиток Англії 16ст.
В 16ст. в А. почався розв. капіталізму в аграрному секторі. Передумови: А. опинилася в центрі торгових шляхів, реформи Тюдорів привели до концентрації усіх земель в руках нових дворян. В с.г. було зайнято 9\10 нас. Дворяни- утримувачі корол. землі, а не її власники. Селяни, які проживали на цій землі сплач. лендлордам податок. Англ. селянство поділ. на верстви: фригольдери (особисто вільні, сплачували сталий податок) та копігольдери (мали право на тимчасове володіння землею 1-3 життів 1 життя =21 рік). Ці 2 категорії наз. йоменами. Були також: Лізгольдери – орендарі та коттери – наймані робітники, які не мали своєї землі.
Англ. дворяни почали отримувати титули внаслідок корол. жалованія, бо більшість була знищена у війні Троянд. В 16ст. почався поділ А. на 2 частини: Пд.-сх і Сх. – райони промислово розв. та густо заселені, де почався капіт. спосіб господарювання., Пн, Зх. та Уельс – феодальне господ. Перше місце (88% експорту) займало сукно, тому поширене було вівчарство. Лендлорди почали перетв. громадські землі на пасовиська. Селяни почали боротися з цими обгородженнями. Влада намаг. стримувати цей процес(заборона утрим. 1 ос. більше 2000 овець). Процес примусового обезземелення селян став головною рисою аграрного перевороту. Також важл. ділянкою був видобуток кам’яного вугілля. Внасл. розв. торгових шляхів почали здійснюватися різні кампанії: московська, лемантійська, східна. В 1600р. виникла східно-індійська кампанія та почалося завоювання Індії. Було зміцнено зв’язки з Уельсом та продовжувалася колонізація Ірландії, що супров. збройними виступами.