34. Розвиток капіталістичних відносин в Україні у 17 ст. Формування національної буржуазії.

У першій половині XIX в . тривав процес розкладання панівних феодально- кріпосницьких відносин і розвитку капіталістичних відносин. Розвивалася промисловість , зростала кількість міст і міського населення , розвивався внутрішній ринок , розширювалися зв'язки із зовнішнім ринком - все це збільшувало попит на товарну сільськогосподарську продукцію. Поміщики все більше втягувалися в товарно- грошові відносини: вони збільшують посівні площі , знеземлюють селян , розширюють урочну систему , купують свій більш досконалий сільськогосподарський інвентар. Деякі поміщики намагалися раціоналізувати своє господарство : переймали досвід передових господарств , ввели досягнення агрономії і агротехніки , переходили до багатопілля , застосовували найману робочу силу. Однак більшість їхніх спроб закінчувалася невдало.

Намагаючись підвищити прибутковість господарств , поміщики розширювали посіви технічних культур: конопель , тютюну , льону. З 20- х років XIX в . починають культивувати посіви цукрових буряків. Це було дуже вигідно: десятина землі , усіяна цукровим буряком , давала прибуток у чотири рази більше , ніж десятина пшениці.

У поміщицьких маєтках розводили коней , велику рогату худобу , овець. Особливу увагу приділяли вирощуванню тонкорунних овець. У 1850 р. в Україні налічувалося близько 10 млн голів овець , з них майже половина тонкорунних .

Збільшувало доходи поміщиків і промислове підприємництво . У маєтках будувались гуральні . Горілку продавали на місці і вивозили. Поміщики відкривали власні шинки , деякі з них мали до 20 шинків і більше. З 20- х років XIX в . поміщики почали будувати цукрові заводи. Однак і в цукроваріння , і в суконну промисловість почав пробиватися купецький капітал .

Поміщики намагалися використовувати всі можливості підвищення прибутковості своїх господарств. Поряд з гуральництвом , цукроварінням , суконної промисловістю росли інші галузі: пивоваріння , млинове , медоваріння , виробництво скла , шкір і т.п. . Значні доходи давала суконна промисловість.

Формування національної буржуазії.

Створений у попередній час формування національної буржуазії у XVIII ст. активізувалося . Все більше власників і орендарів підприємств організовували виробництво на базі використання вільнонайманого робочої сили і в такий спосіб виривалися з кріпосницької системи . На буржуа перетворювалися підприємливі власники капіталів , незалежно від їх соціального стану. Прагнення отримувати найвищі прибутку спонукало їх до розбудови своїх господарств , максимального пристосування виробництва да потреби ринку . Найбільші можливості для примноження вільних капіталів шляхом договірних відносин з виробниками мала козацька старшина . Вона створювала прибуткові переробні підприємства за рахунок збуту власної продукції за вільними цінами отримувала величезні прибутки. Такі виробництва розвивалися завдяки переважно найманої робочої силі. На нові соціально -економічні відносини орієнтувалися Ханенків , Маркевичі , Політики та інші підприємці з числа старшини.

Формування національної торгово -промислової буржуазії спричинило певні зміни і у внутрішньополітичній ситуації » Україна . Новоявлені або ще повністю не сформовані буржуа особливо прагнули скасування кріпосницьких порядків , подальшого розвитку індустріалізації , торгівлі , вільного вкладення капіталів і , нарешті , перерозподілу соціально- політичної ролі багатих верств населення в житті країни. Загострюються протиріччя між молодою порослю національної буржуазії і місцевим дворянством в області економіки і політики. Одночасно шлях до нового стану національна буржуазія часто прокладала , доводячи приналежність предків до шляхти , а свою , таким чином , до дворянства .