4.6. Задачі на знаходження невідомого доданка
Задача
У коробці було 5 зелених кружечків і кілька червоних. Всього 8 кружечків. Скільки червоних кружечків у коробці?
Розбір задачі
Розв’язання цієї задачі можна знайти спочатку практичним способом. Вчитель кладе в коробку 5 зелених і 3 червоних кружечки.
Скільки всього у коробці кружечків? (8 кружечків)
Заберемо 5 зелених. Скільки червоних залишилося?
Як знайти число 3, коли відомо два числа?
Інший підхід до розв’язання цієї задачі
Нехай в коробці є 5 зелених кружечків і є кілька червоних. Щоб дізнатися скільки всього кружечків у коробці?
Яку дію треба виконати?
Яку дію означає фігурна дужка?
З. – 5 кр.
8 кр.
Ч. - ? кр.
Яке складемо рівняння? (5 + х = 8)
Це рівняння. У ньому не відомий другий доданок.
Як знайти невідомий доданок? (Щоб знайти невідомий доданок, треба від суми відняти відомий доданок).
Отже, від 8 відняти 5 буде 3.
4.7. Задачі на знаходження невідомого зменшуваного
Задача
У коробці лежали олівці. Коли дівчинка взяла 7 олівців, то у коробці залишилося 18 олівців. Скільки олівців було у коробці спочатку?
Було - ?
Взяли – 7 ол.
Залишилося – 18 ол.
Розбір задачі
Якщо б нам було відомо, скільки олівців було у коробці спочатку і відомо, що дівчинка забрала 7 олівців, то яку дію виконали б, щоб знайти число 18?
Яке число при відніманні невідоме? (зменшуване)
Як називаються числа при відніманні?
Як знайти зменшуване?
Невідоме зменшуване, від’ємник – 7, а різниця – 18. (Щоб знайти зменшуване, треба до різниці додати від’ємник.)
Тож, який вираз складемо?
18 + 7 = 25 (ол.)
Відповідь: 25 олівців.
4.8. Задачі на знаходження невідомого від’ємника
Задача
На столі лежало 50 зошитів. Частину цих зошитів роздали учням. Після чого залишилося 22 зошити. Скільки зошитів роздали учням?
Було – 50 з.
Роздали – ? з.
Залишилося – 22 з.
Розбір задачі
Якщо було б відомо, скільки зошитів роздали і відомо. Що зошитів 50, то якою дією треба шукати скільки зошитів залишилося? (дією віднімання)
Отже, 50 – зменшуване, від’ємник – невідомий, різниця – 22.
Як знайти невідомий від’ємник? (Треба від зменшуваного відняти різницю)
ІІІ. Заключна частина
Загальний висновок
Отже, сюжетні задачі виступають важливим засобом ілюстрації і конкретизації навчального матеріалу; розвитку пізнавальних процесів, оволодіння прийомами розумової діяльності; виховання вольових якостей, естетичних почуттів; розвитку вміння будувати судження, робити висновки; формування в учнів мотивації їхньої навчальної діяльності, інтересу та здатності до цієї діяльності. Сюжетні задачі, особливо практично зорієнтовані, забезпечують зв’язок математики із реальним життям дитини, виявлення учнем своєї компетентності. Уміння розв’язувати задачі є показником навченості й научуваності, здатності до самостійної навчальної діяльності.
Прості задачі поділяються на такі групи:
1. Задачі на знаходження результатів арифметичних дій: суми, остачі, добутку, частки.
2. Задача на знаходження невідомих компонентів арифметичних дій: доданка, зменшуваного, від’ємника, множника, діленого, дільника.
3. Задача пов’язані з поняттям різницевого чи кратного відношення двох чисел.
4. Задачі на збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць або в кілька разів.
5. Інші типи задач: на знаходження дробу від числа, числа за його дробом, знаходження однієї із трьох величин (швидкість, час, відстань; продуктивність праці, час роботи, вся робота; ціна, кількість, вартість).
Запитання для узагальнення студентам
Які державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів в освітньої галузі «Математика» з теми «Сюжетні задачі»?
З якими типами задач знайомляться у 1 (2, 3, 4) класі?
Яка методика роботи над задачею?
Повідомлення домашнього завдання
Богданович, М. В. Методика викладання математики в початкових класах [Текст] : навч. посіб. / М. В. Богданович, М. В. Козак, Я. А. Король. – 3-є вид., перероб. і доп. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2008. – С. 236-248 (Р.11, § 39).
Законспектувати і вивчити матеріал лекції.
Виготовити схеми простих задач.
Скласти по дві задачі кожного типу і розв’язати їх.