Порядок нарахування податку на додану вартість:

Для товарів, які ввозяться на митну територію України плат­никами податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у вантажній митній декларації з урахуванням витрат на транспо­ртування, завантаження, розвантаження і страхування до пункту перетинання митного кордону України, сплата брокерських, аге­нтських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних із вве­зенням таких товарів, плата за використання об'єктів інтелектуа­льної власності, що належать до даних товарів, акцизних зборів імпортного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), що розраховується за формулою:

БО = (В + ТВ + ВС + IB) + М + СА + ІП,

де БО — база оподаткування;

В — митна вартість;

ТВ — транспортні витрати;

ВС — витрати зі страхування до пункту перетинання митного кордону України;

IB — інші витрати (брокерські, агентські, комісійні);

З — митні збори;

М — імпортне мито;

СА — сума акцизного збору:

ІП — інші податки, які включаються до ціни.

Слід зазначити, що у випадку, коли фактурна вартість більша від митної, то базою оподаткування є фактурна вартість. Це має місце у випадках, коли методом визначення митної вартості є віднімання вартості. У такому разі мито та акцизний збір спла­чуються з митної вартості, а податок на додану вартість — з фак­турної.

Сума податку на додану вартість нараховується за формулами:

а) СПДВ = (В + М + Са) : 100 (по товарах, що обкладаються митом та акцизним збором);

б) (В + М) ПДВ: 100 (по товарах, що обкладаються тільки митом);

в) (В + Са) ПДВ : 100 (по товарах, що обкладаються тільки ак­цизним збором);

г) (В) ПДВ : 100 (по інших товарах, що не підлягають обкла­денню митом та акцизним збором),

де СПДВ — сума ПДВ;

Са — сума акцизного збору;

В — митна вартість товару;

М — мито;

ПДВ — ставка податку на додану вартість (20 %).

Визначена таким чином вартість товару, що імпортується, з урахуванням усіх обов'язкових податків, зборів і платежів, є об­ліковою ціною, за якою суб'єкти зовнішньоекономічної діяльно­сті оприбутковують імпортний товар. Формула має вигляд:

ВІТ = БО + ПДВ,

де ВІТ — вартість товару, що імпортується;

БО — база оподаткування;

ПДВ — податок на додану вартість.

За подальшої реалізації імпортних товарів на території Украї­ни платникам податку на додану вартість додається націнка — Н, і сума ПДВ буде нараховуватися за формулою:

СПДВ1 = (ВІТ + Н) 20 % : 100 %,

тобто на митній території України ціна продажу імпортного то­вару складає:

ЦР = ВІТ + Н + ПДВ1,

де ЦР — ціна реалізації;

ВІТ — вартість товару, що імпортується;

H — націнка;

ПДВ1 — податок на додану вартість.

При цьому ПДВ, нарахований при проходженні митного кон­тролю, відноситься на податковий кредит (ПК) платника податку,

тобто

ПК = ПДВ (ПЗ).

Відповідно податкове зобов'язання суб'єкта зовнішньоеконо­мічної діяльності буде зменшено на величину даного податково­го кредиту, тобто

ПЗ = ПДВ1-ПК.

Для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидента­ми на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг):

БО = ДВР(П),

де ДВР (П) — договірна вартість робіт (послуг).

Сума податку на додану вартість нараховується відповідно до наведених вище формул. Відповідальність за спла­ту податку до бюджету несе вітчизняний замовник робіт.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет 1994 p.», ставка податку на додану вартість залишається незмін­ною впродовж останніх років у розмірі 20 %.

Податок на додану вартість є податком непрямої дії, який закладається в ціну продукту, послуги, роботи на кожній стадії руху від виробника до кінцевого спо­живача і фактично повним обсягом сплачується останнім. За та­кої схеми дії податку спостерігається «ефект нарощування», який полягає в тому, що в процесі руху товару ціна зростає за рахунок податку на додану вартість пропорційно до кількості операцій (стадій обігу). Внаслідок цього значно підвищується ціна, що, у свою чергу, на тлі низької купівельної спроможності населення є досить важливим чинником, який зумовлює спові­льнення не тільки товарообігу імпортних товарів, а й товарообі­гу загалом, оскільки ціна на вітчизняні товари також підвищу­ється, що гальмує економічний розвиток. Отже, при низькому рівні споживання податок на споживача фактично перетворю­ється на податок на виробника.

Завдання 1

Визначити суму ПДВ і акцизного збору, суму збутової націнки та оптову ціну виробу за такими даними: ціна підприємства-виробника – 50 грн., ставка акцизного збору – 25 %, збутова націнка – 20 %.

Завдання 2

 Визначити суму акцизного збору і ПДВ у складі ціни автомобіля, якщо роздрібна ціна – 8 900 у.о., ставка акциз­ного збору – 45 %, ставка ПДВ – 20 %, націнка збутова – 17 %, націнка торговельна – 15 %.

Завдання 3

Підприємство одержало від покупця аванс 1 000 дол. На момент отримання грошових коштів курс НБУ складав 7,8 грн. за 1 дол. На момент відвантаження товарів, загальна вартість яких дорівнювала 2000 дол., курс НБУ був 5,2 грн. за дол. На кінець кварталу курс НБУ склав 7,89 грн. за 1 дол. Остаточна оплата відбулася у наступному кварталі, курс НБУ на момент остаточної оплати склав 7,75 грн. за долар.

На митниці було сплачено:

мито − 4%;

митні збори − 0,2%.

№ п/п	Найменування операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.	ВД	ВВ
		Дебет	Кредит
1	Отримання авансу (1000 х 5,1= 5100,0)	312	681	5100,0	5100,0	---
2	Відвантаження продукції (1000 х 5,1 + 1000 х 5,2= 10300,0)	362	701	10300,0	5200,0	---
3	Нараховано мито (2000 х 5,2 х 4% = 416,0)	93	377	416,0	---	416,0
4	Нараховано митні збори (2000 х 5,2 х 0,2%= 20,0 )	93	377	20,0	---	20,0
5	Сплачено мито	377	311	416,0	---	416,0
6	Сплачено митні збори	377	311	20,0	---	20,0
7	Здійснення заліку заборгованості	681	362	5100,0	---	---
8	Відображення курсової різниці на кінець кварталу (1000 х 5,15- 1000 х 5,2 = -50,0)	945	362	50,0	---	---
9	Зарахована остаточна оплата від покупця (1000 х 5,05 = 5050,0)	312	362	5050,0	---	---
10	Відображення курсової різниці на момент оплати (1000 х 5,05 – 1000 х 5,15 = 100,0)	945	362	100,0	---	---
11	Відображені фінансові результати	79	945	150,0	---	---
		79	93	436,0	---	---
		701	79	10300,0	---	---

У даному разі курсові різниці розраховуються:

- на дату балансу, оскільки впродовж звітного кварталу частина експортованого товару не була оплачена. У цьому разі відбувається зменшення курсу, тобто зменшується розмір грошових коштів, що отримає підприємство за продукцію;

- на дату здійснення розрахунків. У цьому разі відбувається зменшення курсу, тобто зменшується розмір грошових коштів, що отримає підприємство за продукцію і слід відобразити витрати від курсової різниці.