
- •1. Кінетична нестійкість емульсій
- •5. Типи мішалок,що застосовують у виробництві мазей (назвати)
- •7. Зберігання суспензій та емульсій
- •8. Назвіть склеюючі речовини у виробництві таблеток, що покращують спресовуваність
- •9. Контроль якості таблеток (перелічіть показники).
- •10. Фасування таблеток
- •18. Анд містить наступні відомості ...
- •19. Переваги і недоліки фармрозчинів.
- •20. Розчинники , їх класифікація. Вибір розчинників
- •21. Властивості водних фармрозчинів.
- •22. Властивості спиртових фармрозчинів.
- •23. Властивості олійних фармрозчинів.
- •24. Таблетки як лікформи.Недоліки.
- •26. Класифікація таблеток за призначенням.
- •27. Властивості гліцеринових фармрозчинів.
- •29.Переваги прямого пресування у виробництві таблеток.
- •30.Які лікарські порошки пресуються в таблетку найлегше?
- •32. Допоміжні речовини для покриття таблеток оболонками. Приклади
- •34. Вимоги до плівкоутворюючих речовин, що застосовуються для покриття.
- •36. Стадії виробництва желатинових капсул(назвати).
- •41. Емульсія-це....Типи емульсій (назвати)
- •2. Спресовуваність порошкоподібних субстанцій
- •13. Розділи технічного регламенту.
- •14. Основні принципи gmp (назвати)
- •15. Розчинність рідини в рідині.
- •16. Розчинність газів в рідині.
- •17. Ефір медичний як розчинник фармрозчинів.
- •18. Гліцерин як розчинник фармрозчинів.
- •19. Олія вазелінова як розчинник фармрозчинів.
- •20. Димексид як розчинник фармрозчинів.
- •21.Розчинність твердих речовин в рідині.
- •22.Класифікація фармрозчинів за природою розчинника і за агрегатним станом.
- •23.Вода як екстрагент.
- •24.Хлороформ як розчинник фармрозчинів.
- •25. Форма і розмір частинок порошкоподібних субстанцій.
- •26. Питома поверхня ,контактна поверхня порошкоподібних субстанцій
- •27. Змочуваність порошку. Гідрофобність. Ліофільність. Гігроскопість.
- •28. Фракційний (гранулометричний) склад порошкоподібних субстанцій
- •29. Органолептичні показники таблеток-це...Фактори впливу.
- •30. Фізичні показники, за якими контролюють якість таблеток.
- •31. Хімічні і бактеріологічні показники якості таблеток.
- •32. Назвіть статті дфу,за якими визначають якість таблеток.
- •43. Дражовані покриття.Чинники,що впливають на якість нанесення.
- •44. Класифікація желатинових капсул(за призначенням і технол. Принципом).
- •45. Наповнення твердих желатинових капсул поршневим методом
- •46. Наповнення твердих желатинових капсул трубочним дозуючим методом
- •47. Мета мікрокапсулювання
- •48. Матеріали для оболонок мікрокапсул
- •1. Гранулювання-це...Типи.Метод сухого гранулювання у виробництві таблеток
- •2. Метод вологого гранулювання (вказати операції) у виробництві таблеток
- •3. Метод структурного гранулювання у виробництві таблеток
- •4. Тритураційні таблетки.
- •6. Крапельний метод у виробництві м’яких желатинових капсул.
- •7. Метод пресування (класичний) у виробництві м’яких желатинових капсул.
- •8. Метод пресування (Шерера) у виробництві м’яких желатинових капсул.
- •9. Ректальні желатинові капсули.
- •10. Метод простої коацервації у виробництві мікрокапсул.
- •11. Виробництво твердих желатинових капсул на півавтоматі фірми „сolton”
- •12. Контроль якості желатинових капсул.
- •13.Приготування емульсій методом змішуванням фаз.
- •Склад і технологія виробництва лініменту синтоміцину 1,5% та 10% Застосування.
- •Вимоги до плівкоутворюючих речовин, що застосовуються для покриття таблеток оболонками.
13.Приготування емульсій методом змішуванням фаз.
Змішування фаз. Простим змішуванням фаз можна отримати лише емульсії, які легко утворюються. Вони, як правило, грубо- і полідисперсні і для підвищення стійкості потребують додаткової гомогенізації.
3 цією метою використовують різні мішалки загального типу — якірні, планетарні, пропелерні та інші, будова і принцип роботи яких вже розглядалися в цьому виданні.
Крім мішалок загального типу, в деяких випадках застосовуються різні конструкції спеціальних мішалок, наприклад дискові, барабанні.
Дискові мішалки являють собою конструкцію з двох дисків, укріплених на невеликій відстані один від одного на вертикальному валі і які обертаються з великою швидкістю в напрямних
ц
иліндрах
(рис. 17.1).
Кожен
з дисків має отвори спеціальної форми
і є суцільно плоским, звужуючись до
периферії. Діаметр диска складає
0,1—0,15 від
діаметра апарата. 3
метою
усунення обертання рідини на кришці
посудини, в якій проводять перемішування,
встановлюються три вертикальні
перегородки. При обертанні дисків шари
рідини, що знаходяться під нижнім диском,
піднімаються з великою швидкістю уздовж
осі нижнього напрямного циліндра, а
шари рідини, які знаходяться вище від
верхнього диска, опускаються вниз вздовж
осі верхнього напрямного циліндра.
Зіткнення потоків спричиняє завихрення
в усьому об'ємі рідини, що забезпечує
інтенсивне перемішування. Колова
швидкість дуже велика —
від
5 до
35 м/с.
Ці мішалки використовуються для
перемішування частинок твердих матеріалів
із в'язкими рідинами або рідин з різною
питомою масою.
Барабанна мішалка (рис. 17.2) являє собою барабан, подібний до колеса білки. Такі мішалки створюють інтенсивне перемішування рідин за умови дотримання таких співвідношень — діаметра барабана до діаметра посудини від 1 : 4 до 1 : 6, діаметра барабана до висоти — 2 : 3. Для приготування емульсій і суспензій висоту заповнення посудини приймають удесятеро більшою за діаметр барабана.
Слід підкреслити, що ці мішалки використовуються для приготування емульсій і суспензій з твердими частинками, що мають велику питому масу. Барабанний змішувач є апаратом періодичної дії. Він простий за будовою, але процес змішування вимагає тривалого часу, що і є вадою цього пристрою.
( Вібраційні мішалки мають
вал із закріпленими на ньому одним або декількома перфорованими дисками (рис. 17.3). Диски виконують зворотно-поступальний рух, завдяки чому досягається інтенсивне перемішування вмісту апарата. Мішалки цього типу споживають небагато енер-
гії, тому їх використовують для перемішування рідких сумішей і суспензій переважно в апаратах, що працюють під тиском. При використанні вібраційних мішалок час, необхідний для розчинення, гомогенізації і диспергування, значно скорочується, поверхня рідини залишається спокійною, воронки не утворюються. Вібраційнімі-шалки виготовляють діаметром до 300 мм і використовують в апаратах об'ємом не більше 3 м3.
Тонкодисперсні емульсії одержують за допомогою турбінних установок. У турбінному розпилювачі (мал. 17.4) дисперсна фаза надходить по трубі 2 знизу, а дисперсійне середовище 3 -зверху. При обертанні турбіни 1 обидві фази перемішуються з великою швидкістю, вилітають, розпилюючись, через сопла 4 і утворюють емульсію.