9. Контроль якості таблеток (перелічіть показники).

Якість таблеток, що випускаються, визначається різними по­казниками, які поділяються на такі групи:

1. органолептичні;

2. фізичні;

3. хімічні;

4. бактеріологічні;

біологічні

10. Фасування таблеток

Таблетки випускаються в різних упаковках, розра­хованих для придбання хворими або лікувальними закладами. Використання оптимальних упаковок є основним шляхом запобі­гання зниження якості таблетованих препаратів при зберіганні. Тому вибір виду упаковки і пакувальних матеріалів вирішується в кожному конкретному випадку індивідуально в залежності від фізико-хімічних властивостей речовйн, що входять до складу таб­леток.

Однією із найважливіших вимог, поставлених до пакуваль­них матеріалів, є захист таблеток від дії світла, атмосферної воло­ги, кисню повітря, мікробної контамінації.

Для упаковки таблеток нині використовуються такі традицій­ні пакувальні матеріали, як папір, картон, метал, скло.

Поряд із традиційними матеріалами широко використовуються плівкові упаковки з целофану, поліетилену, полістиролу, поліпро­пілену, полівінілхлориду та різноманітних комбінованих плівок на їхній основі. Найбільш перспективні плівкові контурні упаковки, отримувані на основі комбінованих матеріалів методом термозва-рювання: безкоміркова (стрічкова) і коміркова (блістерна).

11. Наповнювачі у виробництві таблеток-це....Приклади (назвати) Наповнювачі (розріджувачі) додаються для одержання певної маси таблеток. При невеликому дозуванні лікарської речовини (зазвичай 0,01—0,001 г) або при таблетуванні сильнодіючих, от­руйних та інших речовин їх можна використовувати з метою ре­гулювання деяких технологічних показників (міцності, здатності розпадатися і т. ін.). Наповнювачі визначають технологічні влас­тивості маси для таблетування і фізико-механічні властивості го­тових таблеток.

Крохмаль, глюкоза, сахароза, лактоза (мо­лочний цукор) магнію карбонат основний, магнію оксид, натрію хлорид, натрію гід­рокарбонат, глина біла (каолін), желатин, целюлоза мікрокристалічна (МЦК), метил­целюлоза (МЦ), натрієва сіль карбоксиме-тилцелюлози (NaКМЦ), кальцію карбонат, кальцію фосфат двозаміщений, гліцин (кис­лота амінооцтова), декстрин, амілопектин, ультраамілпектин, сорбіт, маніт, пектин тощо.

12. Допоміжні речовини у виробництві таблеток-це.....Класифікація. Допоміжні речовини у виробництві таблеток призна­чені надати таблетковій масі необхідних технологічних властиво­стей, що забезпечують точність дозування, механічну міцність, здатність розпадатися і стабільність таблеток у процесі зберігання. Допоміжні речовини, що використовуються в промисловому виробництві таблеток, поділяються на групи залежно від їх при­значення: Наповнювачі (розріджу­вачі), зв’язувальні, Розпушу­вальні: набухаючи газоутворю­ючі речовини, що поліпшують змочуваність і водопроник­ність, Антифрик­ційні: ковзні, змащувальні, протиприлипальні, плівко утворюючі, Коригенти: смаку,запаху,кольору: барвники, пігменти, пластифікатори, пролонгатори, розчинники.

13. Розпушувачі у виробництві таблеток. Приклади (назвати) Розпушувальні речовини. При пресуванні лікарських речовин різко зменшується пористість, і тим самим утруднюється проник-нення рідини усередину таблетки. Для поліпшення розпадання або розчинення застосовують розпушувальні речовини, які забез­печують механічну руйнацію таблеток у рідкому середовищі, що необхідно для якнайшвидшого вивільнення діючої речовини. Розпушувачі додають до складу таблеток також у тому випадку, якщо препарат нерозчинний у воді або якщо таблетка здатна це­ментуватися під час зберігання. Крохмаль пшеничний, картопляний, куку­рудзяний, рисовий, пектин, желатин, МЦ, NaКМЦ, амілопектин, ультраамілопектин, агар-агар, кислота альгінова, калію і нат­рію альгінат тощо

Суміш натрію гідрокарбонату з кислотою лимонною або винною та ін. Крохмаль пшеничний, картопляний, ку­курудзяний, рисовий, цукор, глюкоза, твін-80, аеросил тощо.

14. Зв”язуючі речовини у виробництві таблеток. Приклади (назвати) Зв’язувальні речовини. Частинки більшості лікарських речо­вин мають незначну силу зчеплення між собою, тому при їх таб­летуванні потрібно застосовувати високий тиск, що часто є при­чиною несвоєчасного зносу прес-інструмента таблеткових машин і одержання неякісних таблеток. Для досягнення необхідної сили зчеплення при порівняно невисокому тискові до таблетованих ре­човин додають зв’язувальні речовини.

Вода очищена, спирт етиловий, крохмаль­ний клейстер, цукровий сироп, розчини: карбоксиметилцелюлози (КМЦ), оксіетил-целюлози (ОЕЦ), оксипропілметилцелюло-зи (ОПМЦ); полівініловий спирт (ПВС), по-лівінілпіролідон (ПВП), кислота альгінова, натрію альгінат.

15.Ковзькі речовини у виробництві таблеток. Приклади (назвати) Ковзні речовини, адсорбуючись на поверхні частинок (гранул) усувають або зменшують їхню шорсткість і тим самим підвищу­ють їхню плинність (сипкість). Найбільшу ефективність ковзан­ня мають частинки сферичної форми. Кислота стеаринова, кальцію і магнію сте-арат тощо.

16. Основні завдання фармацевтичної технології (назвати) Основні завдання фармацевтичної технології:

• розробка технологічних основ і методів виробництва нових лікарських субстанцій і препаратів;

• удосконалення існуючих лікарських препаратів;

• пошук, вивчення і використання у виробництві нових до­поміжних речовин;

• вивчення стабільності і встановлення термінів придатно­сті лікарських речовин, препаратів, напівфабрикатів та іншої продукції;

• вивчення ефективності технологічного процесу, основними показниками якого є: питома витрата сировини, енерго- і трудо-затрати на одиницю продукції; вихід і якість готової продукції; інтенсивність процесу; собівартість продукції.

17. Особливості фарм виробництва та умови випуску лікпрепаратів.Промислове виробництво передбачає серійний масо­вий випуск готових лікарських препаратів за стандартними про­писами.В основу фармацевтичного виробництва покладено широке використання машин, апаратів, потокових механізованих і авто­матизованих ліній.Особливістю виробництва ліків є профілізація його в межах галузі, тобто створення спеціалізованих підприємств з випуску обмеженої кількості типів продукції. Для безперебійного випуску фармацевтичної продук­ції необхідні певні умови:

1. Високий попит на дану продукцію, що забезпечує рента­бельність виробництва.

2. Тривалий термін зберігання вихідних речовин і кінцевого продукту. Це обумовлено тим, що сировина і допоміжні речовини включаються у виробництво не відразу, кінцевий продукт надхо­дить до споживача теж через певний час. Крім того, на складі готової продукції необхідно мати запас лікарських препаратів для безперебійного задоволення попиту на них. Під час зберігання препарат не повинен втрачати терапевтичні властивості. Цю про­блему вирішують за допомогою стабілізації, ліофілізації, мікро-капсулювання, нанесення захисних оболонок, використання спе­ціальних видів упаковки та інших методів.

3. Для випуску однорідної продукції проводять стандартиза­цію вихідної сировини і кінцевого продукту, що забезпечує їх відповідність нормативно-технічній документації. У фармацевтич­ній промисловості існує по кілька стандартів на той же самий вид лікарської форми, що містить необхідний компонент у різних до­зах для індивідуального застосування.

Виробництво ліків може бути: великосерійним (на хіміко-фар-мацевтичних заводах, фармацевтичних фірмах і фабриках) і дріб-носерійним (лікарняні, міжлікарняні та інші типи аптек).