3. Метод структурного гранулювання у виробництві таблеток

Структурна грануляція певним чином діє на зволожений ма­теріал, забезпечуючи утворення округлих, а при дотриманні пев­них умов і досить однорідних за розміром гранул.

На сьогодні існують три способи грануляції цього типу, які застосовуються у фармацевтичному виробництві: грануляція в дра-жувальному котлі, грануляція розпилювальним висушуванням і структурна грануляція.

Для грануляції в дражувальному котлі завантажують суміш порошків і при обертанні його зі швидкістю 30 об/хв зволожують подачею розчину зв'язувальної речовини через форсунку. Частин­ки порошків злипаються між собою, висушуються теплим по­вітрям і внаслідок тертя набувають приблизно однакової форми. Наприкінці процесу до висушеного грануляту додають ковзні ре­човини.

Грануляціюрозпилювальним висушуванням доцільно засто­совувати в разі небажаного тривалого контактування продукту, що гранулюється, з повітрям, по можливості безпосередньо з роз­чину (наприклад, у виробництві антибіотиків, ферментів, продук­тів із сировини тваринного і рослинного походження).

Готують розчин або суспензію з допоміжної речовини та зво­ложувача і подають їх через форсунки в камеру розпилювальної сушарки, що має температуру 150 °С. Розпилені частинки мають велику поверхню, внаслідок чого відбувається інтенсивний масо-i теплообмін. Вони швидко втрачають вологу та утворюють всього за декілька секунд сферичні пористі гранули. Отримані гранули змішують із лікарськими речовинами і, якщо необхідно, додають допоміжні речовини, не введені раніше до складу суспензії. Гра­нули мають гарну сипкість і здатність до спресовування, тому таблетки, отримані з такого грануляту, досить міцні і пресуються при незначному тиску.

Якщо питома вага грануляту відрізняється від питомої ваги лікарської речовини, то можливе розшарування таблетованої маси. Унаслідок надмірного висушування суспензії також можливе від­шарування верхньої частини таблетки («кеппінг») при пресуванні.

Гранулювання в умовах псевдо розрідження Його особливість полягає в тому, що оброблюваний матеріал, а потім і утворений гранулят безперервно знаходяться в русі. Основні процеси — змішування компонентів, зволоження суміші розчином клейкої речовини, грануляція, сушіння грану­ляту і внесення опудрювальних речовин — відбуваються в одному апараті. Грануляція у псевдозрідженому шарі здійснюється двома способами:

• розпиленням розчину, що містить допоміжні і лікарські речовини в псевдозрідженій системі;

• гранулюванням порошкоподібних речовин із використан­ням псевдозрідження.

4. Тритураційні таблетки.

Таблетки, одержані формуванням зволожених мас, називаються формованими (тритураційними) таблетками

(Tabulettae Triabiles). На відміну від пресованих формовані таблет­ки не піддаються дії тиску; зчеплення частинок цих таблеток здійс­нюється в результаті автогезії при висушуванні, тому таблетки досить міцні.

Формовані таблетки виготовляють у тих випадках, коли за­стосування тиску через якісь причини небажане, або дозування лікарської речовини мале, а додавання великої кількості допо­міжних речовин недоцільне. Виготовити такі таблетки через не­великий розмір (1—4 мм) і незначну масу лікарської речовини (20—40 мг) на серійних таблеткових пресах технічно складно, а в більшості випадків неможливо. Формовані таблетки доцільно виготовляти в тих випадках, коли потрібні таблетки, що швидко і легко розчиняються у воді (для приготування очних крапель та ін'єкційних розчинів), оскільки для них не потрібні антифрик­ційні речовини — здебільшого нерозчинні у воді сполуки.

Формовані таблетки одержують із здрібнених лікарських і до­поміжних речовин, як такі використовують лактозу, сахарозу, глюкозу, крохмаль та їхні суміші. Порошкоподібну суміш зволо­жують найчастіше етанолом (40—95 % -вим), який беруть у точно визначеній кількості до одержання пластичної, але не в'язкої маси.

Для формування цих таблеток створені спеціальні досить склад­ні машини з продуктивністю до 200 тис. таблеток за зміну. Заван­тажувальний бункер цих машин заповнюється кашкоподібною масою, яка за допомогою крильчастої мішалки втирається в пер­форовані пластини — наскрізні, циліндричної форми отвори, ви­готовлені з хімічно стійкого матеріалу (пластмаси, ебоніту, нер­жавіючої сталі). Далі втерта маса виштовхується з пластинок системою невеликих пуансонів; і таблетки, що утворилися, вису­шуються безпосередньо в матриці, на повітрі або на транспортній стрічці передаються на сушіння в сушильні шафи (температура сушіння 30—40 °С).

Формовані таблетки стандартизують за вмістом діючих речо­вин і фізико-хімічними показниками згідно з фармакопейною стат­тею «Таблетки». Формовані таблетки не випробовують на меха­нічну міцність, а визначення здатність розпадатися і розчинність має деяке значення.

5. Стадія дражування у покритті таблеток оболонками. Основне призначення дражованих покриттів — оберігання та­блеток від дії зовнішніх чинників, поліпшення зовнішнього вигляду таблеток, маскування неприємного смаку і запаху препаратів. Ство­рення таких оболонок здійснюється у дражувальних котлах, або об- дукторах, які бувають трьох форм: кулястої, еліпсоїдної та грушовид­ної. Найбільш поширена еліпсоїдна форма, переваги якої полягають у можливості більшого завантаження таблетками, у створенні більшого тиску, отже, зміцнення оболонки, що наноситься. Крім того, в котлах такого типу створюються оптимальні обертальні рухи дражованих таблеток, що прискорює і поліпшує умови нанесення оболонки.

Форма котла, ступінь його завантаження, швидкість обертання, нахил казана до горизонталі, а також площа поверхні таблеток зна­чно впливають па якість покриття. Оптимальна швидкість котла - 18- 20 об/хв., кут нахилу до горизонталі - 30^45°, оптимальне завантажен­ня - 25-30 % від об’єму котла. Дражована таблетка складається з таблетки-ядра. що містить лікар­ську речовину, і покриття, що містить комплекс допоміжних речовин. Таблетка-ядро повинна бути механічно міцна. Таблетки, що під­лягають дражуванню, не повинні мати плоскої форми, оскільки вони можуть злипатися в ході процесу. Тому для дражування рекомендують­ся два типи таблеток:

1 — з середнім овалом поверхні, глибина складає близько 15 % діаметра, висота по центру - 25-30 % діаметра (R = 0,750);

2 - із стандартною кривизною поверхні (малий овал), глибина кривизни складає 10 % діаметра, висота по центру — не менше 25 % діаметра таблетки (R = 1,10).

У вітчизняній промисловості дражоване покриття ділиться на цукрово-борошняне і суспензійне. Процес цукрово-борошняного дражування включає 4 послідовних операції: грунтовку (обволікання), на­пластовування (обкатку), шліфовку і глянсування.

Процес дражування є трудомістким, тривалим (від 8 до 80 год ), відрізняється трудністю механізації і автоматизації, утворюється зна­чна товщина оболонки на таблетках, покриття не захищає таблетку- ядро від дії вологи повітря і т.д.

Останньою стадією процесу покриття таблеток на основі цукро­вих сиропів є операція глянсування, тобто надання таблеткам блиску, товарного вигляду. Здійснюють цю операцію двома способами.

За першим способом готують глянсувальну мастику такого складу:

Воску бджолиного - 45 частин

Масла вазелінового (олії соняшникової) — 45 частин

Тальку - 10 частин

Глянсувальну мастику в кількості 0,05-0,06 % наносять на теплі таблетки, що обертаються, і дають таблеткам вільно обертатися 30-40 хв. Після чого таблетки обсипають невеликою кількістю тальку для прискорення отримання глянцю.

За другим способом відполіровані таблетки завантажують у спеці­альний котел, стінки якого покриті воском. Обертання котла включають на 1,5-2 і од. і таким чином отримують глянець.

Суспензійний метод. Розроблена технологія дражування табле­ток з використанням суспензії, дисперсійним середовищем якої є 70 %-ний цукровий сироп. До складу суспензії входять: цукровий пісок - 58 %, вода - 24,85 %, полівінілпіролідон (пластифікатор) - 0,75 %, магнію карбонат основний - 13,4 %, тальк - 1 %, титану діоксид - 1 %, аеросил (стабілізатор суспензії) - 1 %. Суспензію вносять до дражувального котла в кількості 4-5 % до маси табле­ток. Після рівномірного розподілу суспензії продовжують обкатку протягом 3—5 хв. без подачі повітря, а потім з подачею нагрітого повітря (40^-5 °С) протягом 2-4 хв. Ці операції повторюють до отримання таблеток заданої маси. Суміш для глянсування скла­дається з 45 % бджолиного воску, 45 % масла вазелінового і 10 % тальку; суміш вводиться в кількості 0,05 %. Процес глянсування за­ймає 30-40 хв. Метод поширений тому, що дозволяє автоматизувати процес дражування.

Для отримання таблеток методом дражування на виробництві ви­користовують не тільки дражувальні котли, але й автоматичні лінії, ви­готовлені у ФРН (фірма “Steinberg”) і в Італії (фірма “Pellegrini”).