24.Хлороформ як розчинник фармрозчинів.

Хлороформ CHClg. Безбарвна, прозора, легколетка рідина, що змішується у всіх співвідношеннях зі спиртом, ефіром, бензином, з багатьма жирними оліями та ефірними маслами, у воді розчин­на (1:200) і не змішується з гліцерином. Густина 1,52, кипить при 59,5—62 °С. Пари хлороформу отруйні, але не горючі, вибухобез-печні.

Є гарним розчинником для багатьох лікарських речовин: ал­калоїдів, глікозидів, масел, олій тощо.

25. Форма і розмір частинок порошкоподібних субстанцій.

Форма і розмір частинок. Порошкоподібні лікарські субстанції е грубо дисперсійними системами і складаються з частинок різних форм і розмірів. Більшість із них є кристалічними системами; аморфний стан зустрічається рідше.

У багатьох лікарських препаратів частинки анізодіаметричні (несиметричні, різноосні). Вони можуть бути подовженої форми, в яких довжина значно перевищує поперечні розміри (палички, голки і т. п.), або пластинчастими, .коли довжина і ширина значно більші за товщину (пластинки, лусочки, таблички, листочки тощо). Менша частина порошкоподібних речовин має частинки ізодіаметричні (симетричні, рівноосні) — це кулеподібні утворення, брилки, багатогранники і т. ін.

Форма і розмір частинок порошків залежать: у кристалічних речовин (хіміко-фармацевтичні препарати) — від структури кристалічних ґраток та умов росту частинок у процесі кристалізації, у здрібнених рослинних матеріалів — від анатомо-морфологічних особливостей подрібнених органів рослин і типу здрібнювальної машини.

Розмір частинок порошків визначають за їх довжиною і шириною, які вимірюють за допомогою мікроскопа, оснащеного мікрометричною сіткою, при збільшенні в 400 або 600 разів.

Форму частинок установлюють за відношенням середньої довжини частинок до середньої ширини. При цьому методі частинки умовно поділяють на три основні види: видовжені — відношення довжини до ширини — більш ніж 3:1; пластинчасті — довжина перевищує ширину і товщину, але не більш ніж у 3 рази; рівноосновні — мають кулеподібну, багатогранну форму, близьку до ізодіаметричної.

Існує шість кристалічних систем: кубічна, гексагональна, тетрагональна, ромбічна, моноклінічна, триклінічна.

Найбільшу кількість серед кристалічних продуктів складають речовини: моноклінічної системи близько 40, кубічної - 10, гексагональної — 7, тетрагональної — 5, ромбічної — 28, триклінічної — 10 %.

Відомо, що тільки речовини, які належать до кубічної системи, пресуються безпосередньо в таблетки, тобто прямим пресуванням, без грануляції і допоміжних речовин (натрію хлориду, калію броміду).

Звичайно порошки, які мають форму частинок у вигляді паличок» характеризуються дрібнодисперсністю, добрим ущільненням і достатньою пористістю (анальгін, норсульфазолу акрихін та ін.).

Порошки з рівноосною;формою,частинок,— крупнодисперсні, із малим ступенем ущільнення, незначною пористістю (лактоза, гексаметилентетрамін). Чим складніша поверхня частинок порошку, тим більша зчіплюваність і менша сипкість, і навпаки.

26. Питома поверхня ,контактна поверхня порошкоподібних субстанцій

Фізичні властивості порошків визначаються питомою і контактною поверхнею і дійсною щільністю.

Питома поверхня — сумарна поверхня, яку займає порошкоподібна речовина, а контактна поверхня — поверхня, яка утворюється при зіткненні між собою частинок порошку.

Дійсна щільність порошку визначається відношенням маси препарату до його об'єму при нульовій пористості порошку. Як порівняння використовують будь-яку рідину, яка змочує, але не розчиняє порошок. Визначення проводять за допомогою волюметра (пікнометра для порошкоподібних твердих речовий).