Оптимальні параметри мікроклімату закритих приміщень

Категорія робіт	Температура, °С		Відносна вологість повітря, %		Швидкість руху повітря, м/с
	холодний період року	теплий період року	холодний період року	теплий період року	холодний період року	теплий період року
Іа	22–24	23–25	60–40	60–40	0,1	0,1
Іб	21–23	22–24	60–40	60–40	0,1	0,2

Інтенсивність теплового опромінення студентів, які виконують зазначені види робіт, не повинна перевищувати 35,0 Вт/м², за опромінення 50 %  та більше поверхні їхнього тіла.

Санітарно-гігієнічним показником забруднення повітря є зміна співвідношення між його хімічними складовими (азотом, киснем, аргоном, вуглекислим газом, водяною парою, озоном) і наявність у ньому невластивих шкідливих речовин і пилу.

Під час дипломного дослідження чи оформлення кваліфікаційної роботи студента основною причи­ною зміни складу повітря є продукти життєдіяльності людини – вуглекислий газ і пара, які видихає людина. Крім того, людина виділяє теплову енергію.

Граничнодопустимий вміст вуглекислого газу дорівнює 0,1 % від складу загального обсягу повітря у приміщенні, або 2 000 мг/м³. Із цих значень обґрунтовують норми площі робочого місця та об’єму повітря, що припадає на одне робоче місце. А саме: площа кожного робочого місця повинна бути не менше 4,5 м², а об’єм повітря – не менше 15 м³ [1].

Вміст водяної пари і теплова енергія, які виділяються в процесі життєдіяльності людини не повинні призводити до перевищен­ня оптимальних значень відносної вологості й температури повітря.

Під час роботи студента з комп’ютерною технікою повітря можуть забруднювати невеликі кількості шкідливих речовин та пилу. Шкідливі речовини виділяються внаслідок нагрівання окремих елек­трон­них блоків. Зокрема, це озон, аміак, фенол, формальдегід. Гранич­нодопустимі концентрації цих речовин у повітрі, відповідно, – 0,1, 20,0, 1,0, 0,5 мг/м³. Пил утворюється внаслідок розпорошення частинок тонера друкувального пристрою. До складу тонера входять полі­мери стиролу, який має канцерогенний ефект. Граничнодопусти­ма концен­трація пилу від тонера в повітрі дорівнює 10 мг/м³.

Освітлення приміщень та робочих місць суттєво впливає на пра­це­здатність і здоров’я працівників. Приміщення, у яких студент працює з ПК, повинні мати природне та штучне освітлення.

Природне освітлення ефективно використовують у випадку, коли глибина приміщень не перевищує 6 м. Відносно вікон, через які воно надходить, робоче місце повинно бути розміщене так, щоб світловий потік був збоку, переважно з лівого, і коефіцієнт природного освітлення на ньому – не нижче 1,5 %. Для захисту від прямих сонячних проме­нів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні екранів та клавіатур, повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, на вікнах мають бути жалюзі або штори.

Штучне освітлення має бути загальним і рівномірним. У разі необхідності роботи з паперовими документами допустиме застосування системи комбінованого освітлення (крім систе­ми загального освітлення, додатково встановлюють місцеве освітлення). У цьому випадку світильники місцевого освітлення треба встанов­лювати так, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана, а освітленість екрана не повинна перевищувати 300 лк. Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300–500 лк.

Як джерела штучного освітлення потрібно застосовувати переваж­но люмінесцентні лампи. Лампи розжарювання допустимі у світильни­ках місцевого освітлення.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випро­мінюван­ня від 50 до 90° з вертикаллю в поздовжній та поперечній пло­щинах повинна становити не більше 200 кд/м², захисний кут світиль­ників – не менше 40°. Показник осліпленості для джерел загального штучного освітлення не повинен перевищувати 20, а показник диском­форту – не більше 40.

Освітлення необхідно організувати так, щоб обмежити прямі відблиски від природних та штучних джерел та відбиті відблиски на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура). Яскравість світлових поверхонь (вікна, джерела штучного освітлення тощо), що розташовані в полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/м². Яскравість відблисків на екрані не повинна перевищувати 40 кд/м², а яскравість стелі в разі застосування системи відбитого освітлення – 200 кд/м².

Необхідно обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору студента, який працює з ПК. Відношення яскравості функціо­нальних поверхонь не повинно бути більшим ніж 3:1, а яскравості функціональних поверхонь і стін (іншого обладнання) – 5:1.

Коефіцієнт пульсації освітленості не повинен перевищувати 5 %, що забезпечують застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з високочастотними пускорегулю­вальними апара­тами.

Потрібно використовувати систему вимикачів, що дає змогу регулю­вати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природ­ного, а також освітлювати тільки потрібні для роботи зони примі­щення. Для забезпечення нормованих значень освітлення необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази в рік та своєчасно прово­дити заміну ламп, що перегоріли.

Вимоги до рівнів шуму та вібрації. Шум є однією з причин знижен­ня рівня працездатності, особливо у випадках зосередженої, творчої роботи.

Під час роботи студента з ПК виникають низькочастотні й серед­ньочастотні шуми переважно широкосмугові. Джерелом постійного шуму є охолоджувальні системи у ПК. Час від часу можуть виникати не­постійні (коливні у часі) шуми, джерелами яких є рухомі частини диско­водів, друкувальних пристроїв та сканерів.

Допустимі рівні звуко­вого тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях обумовлені санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99. Витяг з цих норм, які відповідають видам праці студентів під час дипломного дослідження й оформлення кваліфікаційної роботи, наведено в табл. 4.

Таблиця 4