Відстань від екрана монітора до ока працівника

Для екрана з розміром по діагоналі, см	Відстань від екрана до ока працівника, мм
35/38 (14"/15")	600-700
43 (17")	700-800
48 (19")	800-900
53 (21")	900-1000

Клавіатуру треба розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, поверхні окремо від столу на відстані 100–300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5–15°.

Робоче місце з ПК треба оснащувати пюпітром (тримачем) для документів. Пюпітр повинен бути рухомим та встановленим вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ПК, що і монітор.

Розміщення друкувального пристрою або іншого пристрою введення–виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість монітора, зручність ручного керування пристроєм уведення–виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті – 900–1300 мм, по глибині 400–500 мм.

За потреби високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні місця з ПК необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5–2,0 м.

Опис режиму праці повинен відповідати характеру виконуваних робіт і ступеню використання технічних засобів та містити:

• часові параметри проведення робіт;

• періодичність і тривалість перерв на відпочинок;

• комплекс відновлювальних вправ;

• порядок і періодичність медичного обстеження.

Наприклад, режим праці та відпочинку користувачів ПК визнача­ють з урахуванням психофізіологічної напруженості їхньої праці, динаміки функціонального стану систем організму та працездатності. Раціональний режим праці та відпочинку передбачає запровадження регламентованих перерв, рівномірний розподіл навантажень протягом усього дня праці, регулярні комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового кругообігу та психофізіологічне розвантаження.

Для запобігання перевантаженням організму як загалом, так і окремих його функціональних систем, передусім зорового та рухового аналізаторів, центральної нервової системи, загальний час щоденної роботи з ПК обмежують. Роботу з персональним комп’ютером уважа­ють головною, якщо вона займає не менше 50 % часу робочого дня чи робочої зміни.

З урахуванням характеру професійної діяльності, напруженості та важкості праці з використанням ПК під час головної роботи за восьми­го­динної робочої зміни запроваджують додаткові регламентовані перерви:

• для розробників програм – тривалістю 15 хв через кожну годину роботи;

• для операторів персональних комп’ютерів – тривалістю 15 хв через дві години роботи;

• для операторів комп’ютерного набору – тривалістю 10 хв через кожну годину роботи.

За жодних умов безперервна робота з ПК не повинна перевищувати чотири години.

За дванадцятигодинної робочої зміни протягом перших восьми годин регламентовані перерви запроваджують аналогічно до восьмигодинної робочої зміни, а протягом останніх чотирьох годин –тривалістю 15 хв через кожну годину незалежно від характеру професійної діяльності.

Користувачі персональних комп’ютерів, для яких ця робота є головною, підлягають медичним оглядам: попереднім – під час влаштування на роботу, і періодичним – протягом професійної діяльності раз у два роки. Жінок з часу виявлення вагітності та в період годування дитини грудьми до роботи з ПК не допускають.

Опис організації навчання і проведення інструктажів з охорони праці повинен містити:

• порядок допуску працівника до виконання певних робіт;

• порядок проведення навчань та інструктажів з охорони праці;

• перелік відповідальних за проведення навчань та інструктажів.

Наведемо приблизний опис організації навчання і проведення інструктажів з охорони праці для студентів під час виконання дипломної роботи.

Студенти-економісти, які виконують дипломне дослідження на об’єктах господарювання, можуть бути допущені до роботи на робочому місці за фаховим спрямуванням лише за умови ознайомлення з правилами безпеки праці у відповідних структурних підрозділах цих об’єктів. З подібними правилами студент повинен бути ознайомлений у випадку роботи у спеціалізованих кабінетах навчального закладу.

Перед допуском до самостійної роботи кожен працівник (у нашо­му випадку – студент) має право на навчання з питань охорони праці, і роботодавець на об’єкті господарювання та керівник навчального закладу в університеті зобов’язані провести таке навчання. На об’єкті госпо­дарювання навчання проводять у вигляді двох інструктажів:

• вступного, який ведуть працівники служби охорони праці об’єкта господарювання з усіма працівниками, яких приймають на роботу, незалежно від їхньої освіти та стажу роботи. Програма інструктажу містить загальні питання охорони праці з урахуванням її особливостей на об’єкті господарювання;

• первинного, який проводять керівники структурних підрозділів на робочому місці праці з кожним працівником до початку їхньої роботи.

У навчальному закладі інструктаж на робочому місці проводить відповідальний працівник – член обслуговуючого персоналу кабінету, член адміністрації факультету, керівник дипломної роботи.

Проходження інструктажів з питань охорони праці підтверджують записами у відповідних журналах обліку інструктажів і скріплюють підписами осіб, які проводили інструктажі, та осіб, які їх отримали.

В описі організаційних заходів перед початком, під час і після завершення роботи зазначають, які дії повинен виконувати на відповід­них етапах працівник для створення безпечних умов праці. Наведемо приклад такого опису.

Перед початком роботи студент повинен переконатися у комфортності параметрів мікроклімату та освітлення, дотриманні ергономічних вимог щодо організації робочого місця, візуально перевірити справність електрообладнання та його заземлення, правильно розмістити на робочому місці пристрої та допоміжні засоби.

Під час роботи студент повинен дотримуватися правил техніки безпеки, правил пожежної та електробезпеки, не створювати додаткового шуму в робочій зоні, під час перерв на відпочинок не залишати без нагляду обладнання, яке працює.

Після закінчення роботи необхідно прибрати робоче місце, вимкнути електрообладнання, за потреби відключити його від електромережі.

У підпункті 2.2. описують санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці під час виконання студентом завдань з дипломного дослідження і оформлення дипломної роботи. Типова схема опису така:

• перелік нормативів з параметрів мікроклімату, забруднення повітря, освітлення приміщень, рівнів шуму, вібрації та електромагнітних випромінювань;

• перелік колективних та індивідуальних засобів і заходів захисту від шкідливого впливу виробничих чинників на здоров’я людини;

• перелік заходів особистої гігієни на робочому місці.

Перелік нормативів санітарно-гігієнічних вимог до умов праці ґрунтується на відповідних державних санітарних нормах (ДСН).

Мікроклімат виробничих приміщень характеризують температу­рою, вологістю та швидкістю руху повітря, а також інтенсивністю теплового опромінення.

Параметри мікроклімату у приміщеннях повинні забезпечу­вати комфортне самопочуття організму. Тому у виробничих приміщеннях повинна бути надійна система кліматичного контролю. Параметри мікроклімату закритих приміщень регламентують санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99.

Для кожної категорії робіт визначено оптимальні параметри мікроклімату закритих приміщень. Роботу студентів під час дипломного дослідження чи оформлення кваліфікаційної роботи зачисляють до категорії легких. Оптимальні значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря для таких робіт наведено в табл. 3.

Таблиця 3