Загальні вимоги до змісту, структури розділу та його оформлення в кваліфікаційній роботі

Під час написання розділу кваліфікаційної роботи з назвою "Охорона праці та безпека в надзвичай­них ситуаціях" (надалі – розділ) студент повинен застосувати творчий підхід. Водночас, у розділі необхідно конкретно відобразити такі аспекти:

• аналіз умов праці з акцентуванням на можливі небезпеки;

• обґрунтування організаційно-технічних заходів, які гарантують безпеку виконання поставлених перед дослідником завдань;

• прогнозування можливих надзвичайних ситуацій та пропозиції заходів, спрямованих на їхнє запобігання.

Загальну структуру розділу можна зобразити так [1]:

Вступ

1. Аналіз стану умов праці

1.1. Характеристика виробничого середовища та його чинників

1.2. Опис процесу праці

1.3. Аналіз методів дослідження, обладнання та характеристика речовин

2. Організаційно-технічні заходи з поліпшення умов праці

2.1. Організування місця праці та безпечної роботи

2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці

2.3. Заходи щодо безпеки під час виконання кваліфі­каційної роботи та професійної діяльності

3. Безпека в надзвичайних ситуаціях

3.1. Протипожежні та противибухові заходи

3. 2. Організування евакуації працівників

Висновки до розділу

Характер висвітлення питань зазначеної структури повинен відпо­від­ати змісту кваліфікаційної роботи. Описова частина розділу має відповідати міжнародним стандартам, ГОСТ, ДСН, ДсанПіН, НАПБ, загальноприйнятим правилам, чинним ін­струкціям та іншим норматив­ним документам з питань охорони праці. Заходи щодо охорони праці необхідно вибирати на підставі аналізу небезпечних і шкідливих виробничих чинників з метою зведення до міні­муму їхнього впливу на людину. А вибір захо­дів щодо створення здоро­вих і безпеч­них умов праці потрібно супровод­жувати посиланнями на нормативні документи, а також інженерними розра­хун­ками, які ґрунтуються на прий­нятих методиках.

Оскільки розділ – невід’ємна частина кваліфікаційної роботи, то його нумерація є наскрізною стосовно його сторінок та підрозділів, використаних у ньому формул, поданих таблиць та рисунків, формати оформлення теж повинні відповідати стилю оформлення всієї роботи. Використані в розділі література та інші інформаційні джерела необхідно розмістити у загальному переліку кваліфікаційної роботи.

Загальний обсяг розділу не повинен перевищувати 10–15 сторінок дру­ко­ваного тексту. Інформацію, яка має допоміжний характер, вино­сять у додатки.

Зміст структурних частин розділу

Розділ за змістом повинен відображати фахове спрямування навчання студента та його майбутньої професії. Під час висвітлення питань з охорони праці студент має врахувати саме ті умови, в яких він працює в ході написання кваліфікаційної роботи.

Студенти-економісти, зазвичай, проводять дипломне дослідження і оформ­ля­ють дипломну роботу в умовах, що відповідають офісній діяльності, – у кабінетах, навчальних класах, офісних приміщеннях, де є переважно комп’ютерне обладнання, організаційна техніка, нескладне побутове електрообладнання. Тому саме на ці пристрої, як на джерела потенційної небезпеки, необхідно звернути найбільшу увагу. Поряд з цим необхідно врахувати малорухливий спосіб праці офісного працівника та вимоги щодо організації його робочого місця.

У вступній частині розділу обґрунтовують актуальність проблем охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях як під час написання дипломної роботи, так і в разі виконання функціональних обов’язків на майбутньому місці праці.

З посиланням на законодавчі та нормативні акти необхідно в загальних рисах окреслити відповідальність держави, керівництва підприємства (навчального закладу), працівників за безпеку праці, а також визначити головні заходи, які можуть сприяти безпечному виконанню кваліфікаційної роботи і майбутній фаховій діяльності.

У підрозділі "Аналіз стану умов праці" описують виробниче сере­до­вище, оцінюють характер діяльності працівників, а також харак­тери­­зують шкідливу дію обладнання, яке використовують під час праці.

У пункті 1.1. детально описують приміщення, у яких виконують дипломне дослідження й оформляють випускну роботу. Загальна схема опису така:

• назва і призначення приміщення;

• місцезнаходження приміщення;

• кількість місць праці, зокрема обладнаних персональними комп’ютерами;

• параметри мікроклімату, характеристика систем вентилювання та опалення;

• наявні системи освітлення та параметри освітленості робочого місця;

• наявне обладнання, у тому числі електричне та газове;

• наявність джерел небезпечних хімічних речовин, пилу та випро­мі­нювань, наявність водоканалізаційної електричної, газової мереж;

• наявність первинних засобів пожежогасіння та засобів надання долікарської допомоги;

• додаткові інструкції з охорони праці, що діють на місці праці.

Як приклад наведемо опис приміщення, де оформляють кваліфіка­ційну роботу, а саме – приміщення комп’ютерного класу міжка­федраль­ної лабораторії ЕОМ економічного факультету Львівського національ­ного університету імені Івана Франка. Клас призначений для проведен­ня лабораторних та прак­тичних занять студентів факультету, а також для оформлення науково-дослідних робіт. Приміщення класу розміщене на другому поверсі триповерхової будівлі і має об’єм 165,6 м³ та площу 36 м². У класі шість місць, обладнаних персональними комп’ютерами (ПК).

Температура в приміщенні протягом року коливається в межах 22–24° С, вологість повітря – близько 50 %. Швидкість руху повітря не пере­ви­щує 0,1 м/с. Шум у класі не перевищує 50 дБА. Система вентиля­ції при­мі­щен­ня змішана, загальнообмінна, припливна. Опалення централізоване.

Вікна у класі забезпечують бокове природне освітлення з коефіцієн­том природного освітлення не менше 1,5 %, а загальне штучне освіт­лен­ня забезпечують 16 люмінесцентних лампам, які сукупно дають рівень освітлення не менше 200 лк.

Електрична мережа класу забезпечує електроприлади напругою жив­лен­ня 220 В. Вона, а також прилади, які приєднані до неї, є потен­ційними джерелами ураження електричним струмом. ПК з периферій­ними прис­тро­ями можуть бути джерелами електромагнітних випромі­ню­вань, аерозо­лів та шкідливих речовин (часток тонера для друкувального пристрою, оксидів нітро­гену та озону).

За ступенем пожежної безпеки приміщення класу належить до кате­горії В. Клас оснащено переносним вуглекислотним вогнегасником ВВК-5.

У класі є аптечка для надання долікарської допомоги. Щоденно проводять вологе прибирання та провітрювання приміщення. Для користувачів розроблено інструкції з охорони праці та правил роботи в класі.

У пункті 1.2. дають характеристику процесу праці під час диплом­ного дослідження та оформлення кваліфікаційної роботи. Описують цей процес у двох ракурсах, які відображають:

• фізичне навантаження на студента;

• нервово-психологічне напруження студента.

На фізичне навантаження впливають:

• основне положення тіла людини протягом більшої частини робочого часу;

• ергономічні характеристики місця праці;

• важкість процесу праці;

• режим організації процесу праці.

Важкість процесу праці оцінюють на підставі обліку фізичного ди­на­мічного навантаження, маси вантажу, що піднімають і переміщують, загальної кількості стереотипних робочих рухів, статичного навантаження, робочої пози, ступеня нахилу корпуса, переміщення в просторі.

Процес праці супроводжується затратами енергії організму людини. За обсягом цих затрат роботи поділяють на три категорії: легкі (до 175 Вт), середньої важкості (176–290 Вт), важкі (понад 290 Вт).

Роботи, які виконує студент під час дипломного дослідження та оформлення кваліфікаційної роботи, належать до категорії легких.

Якщо роботи виконують сидячи без фізичного напруження, то їх зачисляють до категорії Іа, а в випадку їхнього виконання сидячи або стоячи з невеликим фізичним напруженням – до категорії Іб.

За організацією виконаних робіт процес праці належить до одного з трьох режимів:

1. вільний, коли кожне наступне з переліку виконуваних завдань вико­нують лише після закінчення попереднього, тривалість виконання якого не обмежують. Такий режим роботи характерний для студентів, які виконують завдання, не визначені планом дипломного дослідження;

2. нав’язаний, коли для виконання кожного завдання визначено конкретні терміни. Такий режим роботи характерний для студентів, які працюють згідно з планом дипломного дослідження;

3. зі зворотним зв’язком, коли термін виконання наступного завдання визначають залежно від успішності виконання попередніх завдань. Такий режим роботи характерний для студентів, які під час дипломного дослідження розв’язують додаткові задачі, попередньо не передбачені планом, але які випливають з логіки дослідження.

Інтелектуальне та емоційне навантаження визначене ступенем нервово-психологічного напруження, чинниками якого є:

• виконання складного завдання, яке пов’язане з високою відповідальністю;

• наявність певних перешкод під час виконання завдання;

• поява сильних раптових подразників;

• робота в умовах дефіциту часу та інформації, необхідних для прийняття правильних рішень та організації окремих дій;

• освоєння нових видів діяльності, для яких нема необхідної чи наявна надмірна інформація.

Різні комбінації всіх перерахованих чинників можуть траплятися протягом виконання кваліфікаційної роботи.

Ступінь нервово-психічного напруження визначають згідно з табли­цею 1[1].

Таблиця 1

Професіографічні критерії класифікації праці за ступенем нервово-психічного напруження

Ступінь нервово-психічного напруження	Чинни­ки умов праці
	Інтелек­туальне навантаження	Емоцій­не наванта­ження
перший мало напружений	Необхідно вирішувати прості зав­да­ння. Кіль­кість наявної інформації набагато мен­ша від можли­востей її опра­цювання, але достатня для прийняття правильного рішення	Чинники, які визначають негативні чи позитивні емоції, виявлені слабко
другий помірно напружений	Необхідно вирішува­ти зав­дання серед­ньої складнос­ті. Кількість наявної інфор­мації приблиз­но відповідає можливостям її опра­цювання і достатня для прийняття пра­вильного ріше­ння	Негативні емоціо­генні чин­ники (дефіцит часу, відповід­альність) вира­жені слабко. На­явні умови для позитивних ем­оцій (сприятли­вий психологі­чний клімат у колективі, інте­рес до роботи)
третій напружений	Необхідно вирішувати складні зав­дання. Кіль­кість наявної інформації перевищує можливості її опрацювання і недостатня для прийнят­тя правиль­ного рішення	Помірна інтенсивність емоціогенних чинників, спроможних викликати негативні емоції
четвертий дуже напружений	Необхідно створювати нову інформа­цію за значної нестачі на­лежної інфор­мації та часу	Значна інтенсив­ність чин­ників, які вик­ликають нега­тивні емоції: конфліктні си­туації, значний дефіцит часу, висока відпові­дальність, ви­сока ін­тенсив­ність непри­єм­­них звукових, світлових чи інших подразників

Наведемо приклад опису процесу праці студента під час оформлення ним кваліфікаційної роботи.

Студент оформляє кваліфікаційну роботу сидячи без фізичного на­пру­­ження. У час технічних перерв періодично ходить. За фізичним наван­та­жен­ням таку діяльність зачисляють до категорії легкої (Іа). Кваліфікаційну роботу оформляють за допомогою ПК. Робоче місце студента відповідає ергономічним вимогам. Загалом сту­дент оформляє кваліфікаційну роботу в конкретні терміни, визначені планом. Такий режим організації праці належить до нав’язаного.

Під час оформлення кваліфікаційної роботи необхідно виконувати завдання середньої складності: комп’ютерне оформлення тексту кваліфі­ка­цій­ної роботи, створення ілюстрацій, таблиць, побудова графіків, фор­му­ван­ня списку літератури, узгодження форматів оформлення тощо. У цьому разі кількість наявної інформації приблизно відповідає можливос­тям її опрацювання і достатня для прийняття правильного рішення.

У ході комп’ютерного набору тексту студент постійно перево­дить погляд на три об’єкти спостереження – документи, які є першодже­ре­лом тексту, клавіатуру та екран монітора. У випадку доброго знання технології роботи з комп’ютером і чітко оформлених первинних доку­мен­тів тривалість зосередженого спостереження за згаданими об’єктами є невеликою. У разі дотримання ергономічних вимог та достатньої якості освітлення зорове напруження є незначним. У процесі роботи студент самостійно визначає частоту і тривалість технологічних перерв.

За умов чіткого дотримання нав’язаного режиму праці інтенсив­ність емоційних чинників (дефіцит часу, відповідальність) виражена помірно.

Якщо кваліфікаційну роботу оформляють у комп’ю­тер­ному класі, де одночасно працюють близько десяти осіб, то шумове забруд­нен­ня є помірним.

З урахуванням усіх перелічених обставин, роботу з оформлення кваліфі­каційної роботи за ступенем нервово-психологічного напруження можна зачислити до другого–третього ступеня і кваліфікувати як помірно напружений–напружений.

У пункті 1.3 описують обладнання, яке використовують під час дипломного дослідження, а також спосіб їхнього використання. Називають небезпечні та шкідливі чинники, які супроводжують роботу обладнання та можуть спричинити небезпечні наслідки.

Обладнання описують за такою загальною схемою:

• назва і кількість обладнання;

• основні складові обладнання;

• основні технічні характеристики.

В описі способів використання обладнання необхідно звернути увагу на ті аспекти, які можуть спричинити негативний вплив на здоров’я людини.

У характеристиці роботи обладнання необхідно зазначити на небезпечні та шкідливі чинники фізичної, хімічної чи іншої природи. Під час аналізування фізичних чинників (електричний струм, електромагнітне вирівнювання, шум, вібрація, електростатичне поле тощо) визначають їхні джерела, числові характеристики, небезпеки, пов’язані з ними. Описуючи хімічні чинники, визначають хімічні речовини, які виникають під час роботи обладнання чи необхідні для його функціонування, характеризують симптоми їхнього шкідливого впливу.

Наведемо приклад опису комп’ютерного обладнання, яке студент використовує під час виконання розрахункових завдань.

Розрахункове завдання студент виконує на робочому місці, яке обладнане комп’ютерною технікою, а саме: ПК, друкувальним пристроєм, сканером.

У складі комп’ютера є системний блок, клавіатура, оптична миша, монітор з електронно-променевою трубкою. Комп’ютер приєднано екранованим кабелем типу "звита пара" до ресурсів локальної комп’ютерної мережі, а через неї до Інтернету. Системний блок і монітор живляться електричною енергією з напругою 220 В. Потужність, яку споживає системний блок, дорівнює 300 Вт, монітор – 80 Вт.

Екран монітора плоский з довжиною діагоналі 17 дюймів. Від­стань між світлими точками екрана становить 0,23 мм. Оптимальна роз­діль­на здатність для монітора дорівнює 1024768 за частоти кадрової розгортки 85 Гц. Частота горизонтальної розгортки лежить в межах 30–70 кГц. Монітор має засоби управління, зокрема, розмір і розміщення зображення, яскравість, геометрію екрана, колір, лінійність, розмагнічення.

Лазерний друкувальний пристрій і планшетний сканер живляться електричною енергією напругою 220 В. Потужності, які вони спожива­ють у робочому режимі, відповідно, дорівнюють 320 і 16 Вт.

Друкувальний пристрій забезпечує монохромний друк з розділь­ною здатністю 12001200 dpi. Кольоровий сканер забезпечує у стан­дартному режимі роздільну здатність 3200 dpi.

Роботу користувач ПК виконує в одноманітній позі за умов обме­ження загальної м’язової активності з рухливістю кистей рук, великим напруженням зорових функцій та нервово-емоційним напруженням, під впливом дії різноманітних фізичних і хімічних чинників: змінного струму, електростатичного поля; електромагнітних випромінювань у наднизько­частотному, низько­частотному та середньочастотному діапа­зо­нах; рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного випроміню­вань, випромінювання видимого діапазону, акустичного шуму; неза­довільного рівня освітленості, хімічних речовин.

Усі ці чинники можуть загрожувати людині:

• розладом зору, спричиненим різнорідністю об’єктів зорової роботи користувача ПК: екрана, документації і клавіатури, які розташовані в різних зонах спостереження; постійним поглядом на матове скло екрана монітора; несприятливим розподілом яскравості у полі зору (різна освітленість стелі, стін, меблів і екрана монітора); засліплювальної дії світильників у приміщенні;

• кістково-м’язовими розладами, що спричинені тривалим статич­ним напруженням м’язів спини, шиї, рук і ніг; неправильним поло­женням рук і , особливо, кистей рук;

• розладами, пов’язаними зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним навантаженням, спричинені монотонністю праці, впливом електромагнітного поля на нервову систему людини;

• шкірними захворюваннями та загальним отруєнням організму, спричинені надмірною концентрацією пилу та дією хімічних речовин.

Основними небезпеками для життя чи здоров’я студента, який працює з ПК, лазерним друкувальним пристроєм та сканером, є такі:

1. небезпека ураження змінним електричним струмом частотою 50 Гц, яким живиться це обладнання.

2. небезпека набуття студентом електростатичного потенціалу внаслідок передавання йому електростатичного заряду від монітора, який виникає як наслідок дії електростатичного поля електронно-променевої трубки; від клавіатури і миші, який виникає внаслідок тертя їхніх елементів; від лазерного друкувального пристрою, який виникає внаслідок електризації друкувального барабана;

3. небезпека опромінення студента м’яким рентгенівським, уль­тра­фіолетовим, інфрачервоним, видимим, низько­частотним, наднизько­час­тот­ним та високочастотним випромінюваннями. Безпосередніми джерела­ми цього випромінювання є блоки живлення системного блока ПК, моні­тора, друкувального пристрою і сканера, електронна гармата електронно-променевої трубки, системи розгортки монітора, блок модуляції електронно-променевої трубки, оптичні системи сканера та лазерного друкувального пристрою;

4. небезпека отримання студентом надлишкової теплової енергії, яка передається від електричного обладнання, яке працює. Основними джерелами теплової енергії є блоки живлення комп’ютера, друкуваль­ного пристрою, сканера, термосистема лазерного друкувального пристрою, оптична система сканера;

5. небезпека шумового забруднення від механічних частин обладнання, що працюють. Основними джерелами шуму є засоби охолодження блока живлення системного блока ПК і процесора, механічні системи жорстких та оптичних дисків у ПК, друкувального пристрою та сканера;

6. небезпека отруєння шкідливими хімічними речовинами і пилом, які виділяються, утворюються і концентруються внаслідок роботи обладнання. Джерелами таких речовин є нагріті електронні плати ПК, друкувального пристрою та сканера; випромінювання монітора і лазерного пристрою. Накопичення пилу на робочому місці відбувається унаслідок існування електростатичного поля, а його виділення – внаслідок розпорошення частинок тонера лазерного друкувального пристрою.

Підрозділ "Організаційно-технічні заходи з поліпшення умов праці" присвячений обґрунтуванню тих організаційно-технічних захо­дів, які гарантують безпеку праці під час виконання студентом робіт, пов’язаних з написанням кваліфікаційної роботи.

У пункті 2.1 описують організацію безпечного робочого місця та заходи для безпечного виконання робіт. У цьому разі дотримуються такої загальної схеми:

• ергономічні вимоги до параметрів робочого місця;

• забезпечення відповідного режиму праці;

• організація навчання і проведення інструктажів з охорони праці;

• організаційні заходи перед початком, під час і після завершення роботи.

Опис ергономічних вимог до організації робочого місця повинен містити:

• вимоги до робочої зони, у якій виконують відповідну роботу;

• вимоги до організації робочого місця, яке відповідно обладнано.

Робоча зона – це площа, де безпосередньо розміщені всі засоби виробництва, які використовує працівник або група працівників для виконання трудового процесу, і сам працівник (працівники), який виконує виробничу операцію.

Робоче місце – це частина робочої зони, де працівник безпосе­редньо виконує свої професійні дії. На одному робочому місці можуть працювати два або кілька працівників, які виконують спільне завдання. Наукову організацію робочого місця спрямовано на створення праців­никові всіх необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної пра­ці за можливо менших фізичних зусиль і мінімального нервового напруження та передбачає:

• оснащеність робочого місця відповідним головним і допоміжним устаткуванням;

• раціональне планування, тобто найзручніше і найефективніше розміщення всіх елементів робочого місця;

• створення безпечних і здорових умов праці.

Розміщення робочого місця у просторі робочої зони повинно забезпечувати:

• відповідність планування робочого місця санітарним і протипо­жежним нормам і вимогам;

• безпеку працівникам;

• відповідність просторових відношень між елементами робочого місця антропометричним, біомеханічним, фізіологічним, психофізіо­ло­гіч­ним і психічним можливостям працівників;

• можливість виконання головних і допоміжних операцій у такому положенні тіла людини, що враховує специфіку процесу праці і забезпечує використання найефективніших прийомів праці;

• вільне переміщення працівника за оптимальними траєкторіями;

• достатню площу для розміщення обладнання, інструментів, засобів контролю, деталей та ін.

Просторові та розмірні співвідношення між елементами робочого місця повинні давати змогу:

• розмістити працівника з урахуванням рухів і переміщень згідно з технологічним процесом;

• оптимально спостерігати джерела візуальної інформації;

• змінювати положення тіла людини;

• раціонально розмістити головні й допоміжні засоби праці.

Обов’язковою умовою є те, що на робочому місці повинні бути лише ті технічні засоби, які необхідні для виконання поставле­ного завдання, і розміщені вони повинні бути в межах досяжності з метою уникнення частих нахилів і поворотів корпуса тіла працівника.

Робочою зоною для студента економічного факультету, який проводить дипломне дослідження чи оформляє дипломну роботу, зазвичай, є офісне приміщення чи приміщення навчального кабінету, які обладнані комп’ютерною та організаційною технікою. Основне робоче місце студента обладнане персональним комп’ютером з периферійним пристроями (принтер, сканер, модем тощо).

Більшу частину часу студент працює на робочому місці самостій­но. На окремих етапах дипломного дослідження студент може працюва­ти на робочому місці з спільно з фахівцем, який надає професійні консультації в досліджуваній галузі, чи науковим керівником.

Наведемо приклад опису ергономічних вимог до організації робочого місця, обладнаного ПК [1].

Вимоги до робочої зони. Площу приміщень, у яких розташовують ПК, визначають згідно з чинними нормативними документами з розра­хун­ку на одне місце праці, обладнане ПК:

• площа – не менше 6 м²;

• об’єм – не менше 20 м³ з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні;

• місця праці повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 1 м від стіни з вікном;

• відстань між бічними поверхнями комп’ютерів має бути не менше за 1,2 м;

• відстань між задньою поверхнею одного комп’ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

• прохід між рядами місць праці має бути не менше 1 м.

Вимоги до організації робочого місця. Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимального положен­ня тіла людини з такими ергономічними характеристиками:

• ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг;

• стегна – у горизонтальній площині;

• передпліччя – вертикально;

• лікті – під кутом 70–90° до вертикальної площини;

• зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонталь­ної площини;

• нахил голови – 15–20° відносно вертикальної площини.

Якщо користування ПК є головним видом діяльності, то ПК і його периферійні пристрої (друкувальний пристрій, сканер тощо) розміщують на одному столі, зазвичай, з лівого боку. Якщо використання ПК є періодичним, то їх можна розміщувати на приставному столі, переважно з лівого боку від столу з ПК. Кут між поздовжніми осями обох столів має бути 90–140°.

Висота поверхні столу для ПК має бути в межах 680–800 мм, а ширина – забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяж­ності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота – 725 мм, ширина 600–1400 мм, глибина 800–1000 мм.

Стіл для ПК повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги – не менше 650 мм. Стіл для ПК, як правило, має бути обладнаний підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання у висоту в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні в межах 20 °. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, є обов’язковим.

Сидіння (стілець, крісло) користувача ПК повинно мати такі елементи: сидіння, спинку, стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов’язковими: підголовник та підставка для ніг.

Сидіння користувача ПК має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчастим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння повинен дорівнювати для лінійних розмірів 15–20 мм, для кутових 2–5°. Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н. Ширина та глибина сидіння повинні бути не менші 400 мм. Висота поверхні сидіння має бути регульованою в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні – від 15 ° уперед до 5° назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край – заокругленим. Висота спинки сидіння 300±20 мм, ширина – не менше 380 мм, радіус кривини в горизонтальній площині – 400 мм. Кут нахилу спинки регульований у межах 0–30° щодо вертикального положення; відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна – у межах 260–400 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною 50–70 мм, які можна регулювати за висотою над сидінням у межах 230±30 мм та за відстанню між підлокітниками в межах 350–500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм’якою, з неслизьким, ненаелектризувальним, повітро­непроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

Монітор та клавіатуру треба розташовувати на оптимальній від­стані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. (Конкретну відстань від очей до екрана монітора зазначають відповідно до даних табл. 2).

Розташування монітора має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору працівника.

Таблиця 2