Додатки

ДОДАТОК А

Таблиця А.1

Зростання кількості об’єднань громадян в Україні у 2008-2012 рр.

Об’єднання громадян	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Громадські організації та їх осередки	54862	59321	63899	67696	71767
Профспілки та їх місцеві об’єднання	20405	22678	24649	26340	27834
Благодійні організації	10988	11660	12267	12860	13475
Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків	6848	8549	10329	11956	13872
Органи самоорганізації населення			1152	1210	1306

Джерело: ЄДРПОУ Державної служби статистики України

ДОДАТОК Б

Рис. Б.1 Структура ораганізацій в Україні [65]

ДОДАТОК В

Ремарка про брендинг у "третьому секторі"

Михайло Ізюмський: Саме час

«Громадський простір» днями підняв тему брендингу в роботі неурядових організацій. Якщо мені не зраджує пам'ять, це перша публікація з даної тематики в Україні. Почну з того, що в «третій сектор» я потрапив відразу після звільнення з посади бренд-менеджера однієї великої української корпорації. Тематика брендингу, покинувши сферу професійних обов’язків, залишалася й досі залишається в колі особистих зацікавлень.

Брендинг, по суті, є процесом створення та розвитку бренду. Тут, ніби, все зрозуміло. А от з самим поняттям «бренд» є певна плутанина. Пригадую, коли тільки це слово з’явилося в нашому новоринковому лексиконі, ним називали переважно ті найменування торгових марок, які перейшли на позначення цілої товарної категорії (ксерокс, памперс і т.п. Згодом відбулась значна девальвація даного поняття, практично до будь-якої торгової марки, назви компанії, товару чи послуги). Крім того, поняття бренд означає не тільки комплекс інформації про компанію, товар чи послугу, за якою споживач виокремлює даний товар з ряду схожих, яка робить товар впізнаваним. Брендом також називають «лінійку» товарів чи послуг певного виробника, об’єднаних за певними ознаками, наприклад, орієнтації на певну цільову групу.

В будь якому разі, впізнаваність товару чи послуги є основною метою брендингу. І тут варто згадати який великий відсоток інформації ми отримуємо через органи зору, щоб зрозуміти важливість візуальних атрибутів для формування та розвитку бренду. Комбінація (бажано не зовсім звичайна) декількох (бажано яскравих та чітких) візуальних елементів має повторюватись скрізь де представлені товар чи послуга, тільки багаторазові зорові контакти споживача з символікою бренду можуть «виховати» в споживачеві впізнавання бренду.

Варто також зрозуміти такий аспект як «сила бренду». Вимірюється вона за кількісними та якісними показниками. Кількісні показники – це відсоток представників цільової групи які впізнають бренд, ідентифікують його за різними ознаками. Якісні показники – це повнота інформації про товар, послугу чи компанію,  представлену під брендом, а також ставлення до них споживача.

Впевнений, робота по якісному наповненню цього бренду ще попереду, і це є сталою практикою для подібних кампаній: спочатку кількість. А на неї навішується потім і якість. От вам і згаданий в публікації на ГП «поведінковий брендинг» має значення тоді, коли про вас вже знають, і стосується він більше таких понять як корпоративна культура та імідж. Тепер щодо того чи варто займатися брендингом неурядовим організаціям. Ну, опікуватись власним іміджем та розвивати корпоративну культуру в спілкуванні з іншими і взагалі в роботі треба, але це не зовсім брендинг (а може й зовсім не брендинг)! Цих заходів вистачить щоб стати «широко відомими у вузьких колах» колег, експертного середовища, грантодавців в решті решт. Для багатьох цього достатньо, я б сказав для переважної більшості громадських організацій.

Брендинг потрібен тим НУО, які прагнуть СПРАВЖНЬОЇ впізнаваності, відомості, популярності та впливовості в суспільстві! Популярності й відомості серед людей, більшість з яких не знає що означає словосполучення «третій сектор», які не читають за ранковою кавою «Громадський простір», у яких сформовані чіткі негативні стереотипи щодо громадських організацій, через які «відмиваються гроші», іноземних фондів, «підконтрольних розвідкам інших країн», і т.п. Сформувати ж бренд значить раз і назавжди (або хоча б надовго) «застовпити» за собою частину свідомості споживача, і коли буде треба спокійно її використовувати, без необхідності кожного разу битися за це місце. Сумно від того, що я не знаю громадських організацій з амбіціями СПРАВЖНЬОЇ відомості, впізнаваності і. як наслідок. – впливовості.

ДОДАТОК Г