Висновки

1. Перехід до демократичних форм управління державою за рахунок розвитку та розширення впливу громадянського суспільства є критично важливим для України. Цей процес можна прискорити шляхом зміцнення третього сектору та посилення його тісної співпраці із органами державної влади всіх рівнів. Розмаїття НУО в Україні, що працюють в різних сферах, відображає потенціал для підвищення ефективності влади та сприяння прозорій стабільній демократичній трансформації.

2. Для України важливо приділяти увагу розвитку третього сектору оскільки сильне громадянське суспільство позитивно впливає на підвищення якості державного управління шляхом забезпечення прозорості та стабільності демократичних перетворень. Тому важливо зокрема: стимулювати активну участь громадськості; забезпечувати контроль громадськості за реалізацією державної політики; запроваджувати демократичні норми та цінності через наявні демократичні інституції; мобілізувати ресурси для соціальних потреб; створювати спроможності уряду до сприяння розвитку громадянського суспільства шляхом забезпечення відповідних фінансових та законодавчих умов та активізації діалогу з НУО; стимулювати зростання громадських організацій в Україні та сприяти вдосконаленню їх організаційної структури й управління шляхом навчання, надання інформації та залучення експертів з метою обміну досвідом.

3. Сьогодні громадські об’єднання, особливо ті, які працюють у соціальній сфері, потребують: удосконалення чинного законодавства про громадські об’єднання; державної підтримки у впровадженні нових форм суспільно корисної та соціально значущої діяльності, нормативного закріплення положень щодо реалізації в Україні проектів міжнародної технічної допомоги; цільових програм міжнародними та іноземними громадськими й благодійними організаціями; інтеграції вітчизняних НУО до міжнародних мереж громадських ініціатив, їх включення до складу громадських колегій при міністерствах та відомствах; створення при органах влади експертних громадських рад з питань безпеки; запровадження певних стандартів діяльності громадських об’єднань, зокрема практики підписання корпоративних угод з чітко визначеними вимогами до якості вихідної аналітичної продукції; створення сприятливого податкового режиму для соціально орієнтованих НУО та здійснення благодійної діяльності.

4. НУО залучаються до нового типу процесів розробки та впровадження проектного управління шляхом їх участі в проектах соціального характеру. Для того, щоб підвищити здатність українського суспільства виконувати свої демократичні функції, необхідно запровадити практичні навчання щодо інституцій, практики та процедур публічної політики. За допомогою проектів, що передбачають навчання щодо застосування механізмів і процедур публічної політики, відбувається посилення громадянського суспільства та підвищення прозорості й ефективності влади, а також відповідальності уряду перед громадськістю.

5. Існують наступні можливості представлення інтересів громадськості в результаті дії на ключових осіб політики в державних структурах: переговори; лобіювання; створення коаліцій та схем взаємодії між різними організаціями; набуття членства в державних структурах; використання засобів масової інформації та проведення кампаній - прямі дії.

Донори зацікавленні брати участь у розвитку законодавства “третього сектора”, та громадські організації України мають створювати тиск на державні органи для прийняття відповідного законодавства, що мало б регулювати взаємовідносини між суб’єктами та об’єктами соціального інвестування та сприяло б ефективності інвестиційних процесів у соціальній сфері. Тиск ззовні в комбінації з тиском зсередини може мати унікальний ефект для громадських організацій.

6. Не можна сподіватись, що третій сектор будуть слухати тільки тому, що він складається з неприбуткових організацій чи просто так називається. Треба утвердитись, заробити свій авторитет. Треба брати участь у законодавчому процесі, принаймні, завдяки технічній допомозі, експертизам, але не в інтересах окремих осіб чи партій, а з огляду на питання, які турбують “третій сектор” та громадськість в цілому.

Отже, основною метою діяльності громадських організацій у представництві інтересів громадян має бути: вдосконалення структур публічної влади з метою підвищення їх відповідальності, оптимізації взаємодії та гармонізація стосунків між державою й особою через утвердження структур громадянського суспільства.

7. Прототип комунікаційної інфраструктури громадянського суспільства існує сьогодні у вигляді хаотичної сукупності інформаційних ресурсних порталів, комунікаційних майданчиків, груп у соціальних мережах, які динамічно розвиваються та виконують важливу функцію – створення доступу до суспільно корисної інформації. Представники громадського сектору часто не знають і не вміють використовувати ту інфраструктуру, яка вже є у наявності, що впливає на помітність громадського сектору, ефективності його взаємодії з іншими секторами.

Однією з ключових проблем, яка стоїть на заваді ефективного впливу НУО на процеси трансформації України у європейському напрямку, є слабкість комунікаційної інфраструктури громадянського суспільства, що включала б у себе: професійні і привабливі новинні, аналітичні ресурси, продукти та сервіси, канали міжсекторної комунікації, систему інституційної пам’яті та базу знань громадянського суспільства.