Терморегуляція Терморегуляція в період внутрішньоутробного розвитку

Плід не потребує власної терморегуляції. Він міститься в організмі матері в умовах відносно постійного температурного режиму, який підтри­мується температурою тіла матері. Тепло, що утворюється плодом під час обміну речовин у його організмі, віддається крові матері. Температура крові, яка відтікає від плода до плаценти, на 0,3—0,4 °С вища, ніж темпе­ратура крові, що прибуває до плода. Таким чином, тепловіддача відбу­вається через плаценту. Якщо перетиснути пупкові артерії, припинити кровообіг через плаценту, плід починає нагріватися. Теплопродукція пло­да перед пологами становить 10—15 % від теплопродукції матері.

Терморегуляція в період новонародженості

У новонародженого температура тіла, яка вимірюється в прямій кишці, становить 37,7—38,2°С (вона вища, ніж у матері). Через 1 год після по­логів температура тіла новонародженого починає знижуватися. Через 2—4 год вона знижується до 35°С і навіть до 32°С, що впливає на стан ново­народженої дитини. Через 12—24 год температура тіла підвищується до 36—37°С. Іноді нормалізація температури тіла затримується на 2—3 доби. Протягом тижня після пологів температура може коливатися. На 9-мудні життя вона встановлюється в середньому на рівні 36,8 °С. Після

4. років температура тіла знижується до 36,6 °С.

Температура тіла новонародженого залежить від температури середо­вища. Якщо дитину роздягають, то температура в кімнаті має бути не ниж­чою за 25 °С. Діти повинні спати сповиті в кімнаті, температура в якій ста­новить 22°С. Доношена дитина може переносити коливання температур З—4 °С, недоношена дитина — тільки 1°С, а діти з важким ступенем не­доношеності зовсім не переносять коливань температурного режиму, тому їх утримують у кювезах.

У разі охолодження у новонароджених дітей швидко розвивається гіпотермія, вона не супроводжується криком чи руховим неспокоєм, однак є дуже небезпечною.

Добова крива температури у новонароджених нестійка, що відображає ритм процесів обміну. У першу добу після народження відсутня різниця між денною і нічною температурою. Під час годування температура тіла підвищується на 0,1—0,4°С (у дорослих коливання досягають 1°С). Для дітей характерна різниця температури тіла правої та лівої половин тулуба.

Через 2—3 доби після народження у дітей розвивається транзиторна гарячка — температура тіла підвищується до 39—40°С. Це явище пов'яза­не з підвищеним надходженням в організм дитини білка і нестачею води, що спричинює подразнення центру терморегуляції. Транзиторна гарячка продовжується декілька годин.

Розсіювання тепла тілом новонародженого, як і в дорослих, відбу­вається шляхом випромінювання, конвекції та випаровування.

Найважливішим чинником, який визначає особливості тепловіддачі у дітей, є велика поверхня тіла, яка приходиться на одиницю маси тіла. На 1 кг маси тіла новонародженого приходиться в 2,2 разу більша поверхня, ніж у дорослих. Другим чинником збільшення тепловіддачі у дітей є інтенсивніше кровопостачання шкіри. Кров, яка нагрівається у внутрішніх органах і приходить до шкіри, підвищує її температуру. Тепло у дітей віддається швидше тому, що у них шкіра тонша, теплоізоляція нижча. Че­рез тонкий епідерміс та тонкі слизові оболонки дихальної системи вода швидко випаровується.

Через такі особливості організму дитини вона втрачає від 5 до 10 % від загальної кількості тепла. Це більші витрати, ніж у дорослих.