Обмін речовин у різні вікові періоди

Потрапляння поживних речовин в організм протягом першої доби не задо­вольняє потреб новонародженого в енергії, витрати якої різко збільшують­ся після народження. Організм починає використовувати запаси поживних речовин. Для підтримання певного рівня глюкози в крові використо­вується глікоген, і його вміст у печінці різко знижується за першу добу життя дитини. Знижується вміст глікогену і в скелетних м'язах, і в міокарді. Концентрація глікогену поступово відновлюється і досягає рівня дорослих на 2—3-му тижні.

Концентрація глюкози в крові відразу після народження становить 4,1 ммоль/л. У наступні години концентрація глюкози знижується до 2,9 ммоль/л, що називається фізіологічною гіпоглікемією. На початку 2-го тижня рівень глюкози знову досягає 4,1 ммоль/л.

Зі зниженням запасів глікогену головним джерелом енергії стають жи­ри. За добу концентрація жирних кислот у плазмі крові плода досягає мак­симального рівня. Повне окислення жиру не може відбуватися в умовах не­стачі вуглеводів, тому частина жирів розщеплюється до кетонових тіл і в дитини в перші дні після народження спостерігається кетонемія. Через тиж­день концентрація кетонових тіл знижується і досягає нормального рівня.

Розпад білків має невелике значення в енергетичному забезпеченні новонародженого (всього 5 % енергії, у дорослих — 17 %).

Енергетичні потреби плода забезпечуються материнським ор­ганізмом, тому основний обмін у вагітних жінок підвищений. У плода ви­трати енергії на ріст досягають максимальної величини у 8,5 місяця, а потім зменшуються. У 8,5 місяця ці витрати становлять 100 ккал (419 кДж) на добу, а перед народженням дитини — 76 ккал (318 кДж) на добу. Зміна обміну енергії після народження дитини пов'язана з особливо­стями обміну речовин, становленням гормональної регуляції, ростом ор­ганізму, типом харчування, збільшенням скелетних м'язів та їх діяльністю.

Енергетичний обмін у дітей та дорослих

Енергія потрібна для основного обміну (підтримання життя в стані повно­го спокою при температурі 20 °С протягом 14 год після їди).

Основний обмін

У стані неспокою дитини витрати енергії збільшуються на 20—60 %, а під час плачу — у 3 рази. У разі підвищення температури на 1 °С обмін підвищується на 14—16 %. У дітей до 1,5 року обмін підвищується, а потім знижується. Го­ловний компонент — витрати енергії та самооновлення. У дітей ендогенній азот сечі вищий, ніж у дорослих. 1 мг ендогенного азоту = 1 ккал = 4,184 кДж. Виділення азоту з сечею (протягом доби):

• до 2,5 року — 60 мг/кг;

• з 3 до 25 років — 50 мг/кг (у хлопчиків більше);

• до 29 років — 40—30 мг/кг;

• до 69 років — 30—25 мг/кг.

У дітей до 1,5 року відзначається спочатку підвищення основного обміну, а потім поступове зниження його.

На підтримання температури тіла витрачається 48—100 ккал/кг (201—419 кДж/кг на добу). Витрати енергії на підтримку тепла тим нижчі, чим менша дитина.

Витрати енергії на ріст (пластичний обмін) у дітей найбільші. Приріст маси на 1 г потребує 7 ккал (29 кДж).

До 3 міс витрати енергії на ріст становлять 46 %; до 6 міс — 28 %; до 9 міс — 13 %; до 12 міс — 6 %.

З 4 років і в період статевого дозрівання витрати енергії збільшують­ся. У дорослих вони становлять 1/3 від добової витрати енергії.

На інші витрати (піт, волосся, нігті, фекалії) організм витрачає 1—2 % енергії.