Особливості процесу травлення у новонароджених

У дітей перших днів і тижнів велике значення мав автолітичний компонент травлення, при якому гідроліз полімерів здійснюється за рахунок фер­ментів, що містяться в грудному молоці. Після введення прикорму зростає роль і значення амілазної активності слини і підшлункової залози.

Особливістю перетравлювання і засвоєння білків у новонароджених є те, що у них більше значення має внутрішньоклітинний компонент проце­су травлення. Особливо швидко переходять у кров лактоглобуліни.

У дітей перших місяців життя особливо активна шлункова ліпаза, яка розщеплює жири грудного молока, що мають невеликі ланцюжки вуглецю (С₁₂). Жири з довшими ланцюжками вуглецю розщеплюються фермента­ми підшлункової залози. У тонкій кишці відбувається адсорбція вітамінів A, D, С і групи В.

Вікові зміни органів травлення

У дітей поступово збільшується об'єм ротової порожнини. Розвиток слин­них залоз закінчується в 3—4 міс. З цього моменту слина виділяється ак­тивно, її слабко кисла реакція поступово змінюється на лужну.

У дітей 2 років глотка і стравохід опускаються, вхід у стравохід на рівні IV—V шийних хребців, у 12 років — на рівні VI—VIII хребців, як у дорослих.

У 6 міс просвіт стравоходу збільшується в 2 рази порівняно з новона­родженим і досягає 10 мм, у 6 років — 15 мм, у 16 років — 19 мм. З мен­шою інтенсивністю збільшується довжина стравоходу; в 1 рік — 12 см, у 5 років — 16 см, у 16 років — 19 см, у дорослих чоловіків — 25 см, у жінок — 23 см.

Відстань від нижніх різців до входу в шлунок (мечоподібний відросток) у новонародженого приблизно 20 см. Цей показник можна розрахувати за формулою 20 + п (де п — рік життя дитини). Таким чином можна розраху­вати відстань від різців до мечоподібного відростка в різні вікові періоди.

У слизовій оболонці стравоходу розвиваються слизові залози, які виділяють слизистий секрет.

Шлунок у дитини 1 року збільшується в 3 рази, у 5 років — у 6 разів, у 10 років — у 10 разів, у 20 років — у 24 рази (табл. 16). З віком збільшується

і площа поверхні слизової оболон-

ки. Уже в 3 міс площа слизової обо­лонки збільшується в 3 рази, у 6 міс —у 4 рази, у 2 роки — у 5 разів, у 16 років — у 120 разів.

У людини час поновлення клітин епітелію слизової оболонки шлунка становить 12—24 год. Фізіологічний об'єм шлунка до 10-го дня життя дитини збіль­шується до 80 мл. У подальшому за кожен місяць життя шлунок збільшується на 25 мл.

ТАБЛИЦЯ 16. Зміна маси шлунка його площа залежно від віку

Вік	Маса шлунка (г)	Площа шлунка (см2)
Новонарод­жений	6,5	39
3—6 міс	14,1	160
1—2 роки	27	208
4—7 років	52	264
7—14 років	89	330
Дорослі	154	526

В 1 рік життя об'єм шлунка в середньому — 250 мл, у 3 роки — 400 мл, у 7 років — 600 мл, у 10 років — 1000 мл, у 16 років — 1500 мл.

Змінюється і положення шлунка, на 2-му році життя воно стає верти­кальним. Поступово розвивається кардіальна частина шлунка і його дно. Усі частини шлунка повністю закінчують розвиватися у 8 років.

Для процесів травлення в шлунку дуже важливим є розвиток і формуван­ня шлункових ямок. У 3 міс їх кількість збільшується в 2 рази і досягає 700 000, у 2 роки — 1 300 000, у 14 років — 1 700 000, у дорослих — 4 000 000. З по­чатком у дитини ентерального харчування починається бурхливий розвиток шлункових залоз. Уже в 2 міс їх кількість збільшується в 4 рази і досягає 800 000, у 2 роки їх уже стає 8 000 000, у 6 років — 10 000 000, у дорослої лю­дини — 25 000 000. Зі збільшенням кількості шлункових залоз посилюється се­креція шлункового соку (мал. 44) та збільшується об'єм (мал. 45).

На 2-му році життя удосконалюється гістологічна будова слизової оболонки тонкої кишки. У дитини віком 7 років вона не відрізняється від такої у дорослих.

Товста кишка анатомічне завершує свою будову у віці 3—4 роки. У 5—7 років кишки втрачають свою рухомість, удосконалюється їх мото­рика, механізм нервової регуляції.

Підшлункова залоза завершує свій розвиток у 10—12 років. У 10 років маса залози збільшується в 10 разів, а в дорослих — у ЗО разів порівняно з масою залози після народження. Найінтенсивніше залоза росте в перші З роки і в період статевого дозрівання.

Печінка з системою проток і жовчним міхуром розвивається дуже швидко, у 2—3 роки її маса збільшується в 3 рази, у 7—8 років — у 5 разів, у 16—17 років — у 10 разів, у 20—ЗО років — у 13 разів. А маса тіла збільшується в 20 разів. З віком збільшується і жовчний міхур. В 1 міс йо­го об'єм становить 3 мл, у 3 роки — 8 мл, у 10 років — 33 мл.