Механізм першого вдиху

Легені до народження дитини заповнені рідиною, об'єм якої в середньому становить 100 мл.

Механізм гуморальної стимуляції дихання у новонародженого склад­ний. У його основі лежать такі основні процеси:

1. Зниження порційного тиску кисню, підвищення порційного тиску вуглекислого газу, зниження рН у крові новонародженої дитини, що відбу­ вається під час перерізання пуповини і припинення трансплацентарного кровообігу, призводить до подразнення дихального центру плода.

2. Різке збільшення потоку імпульсів від рецепторів шкіри (холодових і тактильних), пропріорецепторів, вестибулорецепторів під час пологів і відра­ зу після народження дитини. Усі імпульси стимулюють ретикулярну фор­ мацію стовбура мозку, яка підвищує збудливість нейронів дихального центру.

3. Відразу після пологів верхні дихальні шляхи очищують від слизу і рідини, що знімає гальмівний ефект на дихальний центр.

Перший вдих новонародженого характеризується сильним інспіратор-ним збудженням м'язів вдиху, насамперед діафрагми. У 85 % випадків перший вдих глибший і триваліший, ніж наступні. Триває перший вдих 0,1—0,4 с, при цьому об'єм повітря становить 20—80 мл. Особливістю першого циклу є велика тривалість видиху — 3,8 с. Видих відбувається на тлі звуженої голосової щілини і супроводжується криком. Видихає новона­роджений 24 мл повітря. Різниця об'єму повітря під час вдиху і під час ви­диху формує функціональну залишкову ємкість легень. Після першого вдиху в легенях дитини залишається від 4 до 50 мл повітря. Протягом пер­ших 10—20 хв функціональна залишкова ємкість (ФЗЄ) легень досягає 75 мл. Аерація легень закінчується на 4-й день після народження (ФЗЄ до­сягає 100 мл). Після першого вдиху змінюється газовий вміст і рН артеріаль­ної крові (табл. 12). Ці показники стабілізуються на 1-му тижні життя.

ТАБЛИЦЯ 12 Зміни показників газового вмісту і рН в артеріальній крові в період новонародженості

Вік	РО2, мм рт.ст.	РС02, мм рт.ст.	РН
Перед першим вдихом	20-50	28-45	7,24-7,34
1-ша година	70	38	7,22
1-ша доба	68-88	35	7,3
7-ма доба	67—90	35	7,42
Дорослі	100	40	7,4

Зовнішнє дихання новонародженого

Спокійне дихання у новонародженого є діафрагмовим. Робота міжребро-вих м'язів менш ефективна, тому що ребра стоять під меншим нахилом до хребта, ніж у дорослих.

Малі розміри тіла новонародженого визначають особливості зовніш­нього дихання. Мала ФЗЄ легень (100 мл) потребує високої частоти дихан­ня і невеликого дихального об'єму.

Частота дихання у новонародженого 40—60 за 1 хв, дихальний об'єм у середньому 17 мл (від 10 до 25 мл). Зі збільшенням маси тіла ХОД зни­жується (табл. 13).

Верхні дихальні шляхи у новонародженого вузькі, їх опір приблизно у 8 разів більший, ніж у дорослих.

Поєднання значного розтягнення стінок грудної порожнини з незнач­ним розтягненням самих легень стає причиною надходження в легені не­великої кількості повітря, тому в пле­вральній порожнині новонароджено­го значно менший негативний тиск (0,2—0,9 см вод. ст.), ніж у дорослих (близько 2 см вод. ст.).

Життєва ємкість легень (ЖЄЛ) у новонародженого визначається за об'ємом повітря (120—150 мл), який видихається під час крику (табл. 14). ЖЄЛ збільшується з віком людини.

ТАБЛИЦЯ 13, Відносний хвилин­ний об'єм дихання (ХОД) за­лежно від віку

Вік	Маса тіла, кг	ХОД, мл
Новонароджені	3,5	206
1 рік	10	200
5 років	20	190
8 років	29	180
12 років	39	150
16 років	54	140
Дорослі	66	100

Транспорт газів кров'ю у новона­родженого характеризується меншою насиченістю гемоглобіну киснем, але більшою кисневою ємкістю крові (210—260 мл кисню в 1 л крові) через високий вміст гемоглобіну в крові більшою потребою кисню на одиницю маси, зниженням рН крові. Після наро­дження дитини посилюється мета­болічний ацидоз із поступовою ком­пенсацією стану новонародженого. Кожен віковий період характери­зується своїми показниками дихання (мал. 39, 40).

ТАБЛИЦЯ 14. Життєва ємкість легень залежно

Вік	ЖЄЛ, мл
Новонароджені	50
1 рік	500
4 роки	1000
6 років	1200
8 років	1600
10 років	1800
12 років	2200
14 років	2700
16 років	3800
Дорослі	5000

У дітей альвеолярне повітря мен­ше відрізняється від атмосферного, ніж у дорослих. Парціальний тиск кис­ню в альвеолярному повітрі (РАО₂) у них вищий, а парціальний тиск вугле­кислого газу (РАСО₂) нижчий. З віком РАО₂ знижується, а РАСО₂ підви­щується (мал. 41). Тиск О₂ в артеріальній крові у дітей (108 мм рт. ст.) ви-щий^ніж у дорослих (100 мм рт. ст.). Тиск СО₂ у дітей нижчий, ніж у до­рослих.

Мал. 39. Зміни показників дихання залежно від віку:

Мал. 40. Зміна ЖЄЛ залежно від віку