
- •Ib.Паламар, н.В.Титаренко ріст і розвиток людини
- •Київ "Здоров'я" 2002
- •Розділ 1 періоди життя людини
- •Розділ 2 вікові зміни органів і систем центральна нервова система
- •Ембріональний розвиток нервової системи
- •Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у новонароджених
- •Безумовні рефлекси новонароджених
- •Розвиток нервової системи у віковому аспекті
- •Формування рухової активності та психічних функцій у дітей
- •Геронтологічні зміни нервової системи
- •Судинні розлади головного мозку
- •Атеросклеротична енцефалопатія
- •Гіпертонічна енцефалопатія
- •Гострі розлади мозкового кровообігу
- •Спінальні вікові зміни судинного походження
- •Паркінсонізм
- •Аналізатори
- •Зоровий аналізатор
- •Рефракція ока
- •Зіничні рефлекси
- •Рух очей
- •Кольоровий зір
- •Геронтологічні зміни зорового аналізатора
- •Геронтологічні зміни слухового аналізатора
- •Вестибулярний аналізатор
- •Аналізатори смаку, нюху
- •Шкірна рецепція
- •Вища нервова діяльність
- •Вища нервова діяльність у період першого дитинства
- •Вища нервова діяльність у період другого дитинства
- •Вища нервова діяльність у підлітків
- •Вища нервова діяльність у людей похилого віку
- •Сон у різні вікові періоди життя людини
- •Виховання
- •Виховання дітей дошкільного віку
- •Виховання дітей шкільного віку
- •Проблеми виховання в підлітковому віці
- •Проблеми, що виникають у разі патологічних змін нервової системи. Аспекти надання невідкладної допомоги
- •Оцінка стану пацієнта медичною сестрою та її дії
- •Питання для самоконтролю
- •Залози внутрішньої секреції
- •Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза
- •Геронтологічні зміни гіпофіза
- •Порушення, які виявляються під час обстеження гіпофіза
- •Анатомофізіологічні особливості щитоподібної залози
- •Геронтологічні зміни щитоподібної залози
- •Порушення, які виявляються під час обстеження щитоподібної залози
- •Анатомо-фізіологічні особливості прищитоподібних залоз
- •Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій прищитоподібних залоз
- •Анатомо-фізіологічні особливості надниркових залоз
- •Геронтологічні зміни надниркових залоз
- •Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій надниркових залоз
- •Анатомофізіологічні особливості інсулярного апарату підшлункової залози
- •Геронтологічні проблеми інсулярного апарату підшлункової залози
- •Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення внутрішньосекреторної діяльності підшлункової залози
- •Розвиток статевої системи у хлопчиків та дівчаток
- •Особливості репродуктивної функції в період статевого дозрівання у чоловіків і жінок
- •Вікові зміни статевого апарату в чоловіків та жінок. Механізм клімаксу
- •Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій статевих залоз
- •Питання для самоконтролю
- •Імунна система і фактори неспецифічного захисту
- •Гуморальні фактори імунного захисту
- •Специфічний імунний захист
- •Геронтологічні зміни імунної системи
- •Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій імунної системи
- •Алергійні захворювання
- •Питання для самоконтролю
- •Система крові
- •Ембріональний розвиток системи крові
- •Анатомо-фізіологічні особливості системи кровотворення
- •Вікові зміни системи згортання крові
- •Вікові зміни системи крові
- •Проблеми, які виявляють у пацієнтів під час обстеження органів кровотворення
- •Питання для самоконтролю
- •Серцево-судинна система
- •Ембріональний розвиток серцево-судинної сисеми Розвиток серця і судин у плода
- •Кровообіг плода в різні періоди ембріогенезу
- •Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи у новонароджених Серце в період новонародженості
- •Регуляція серцево-судинної системи у новонароджених
- •Вікові зміни серцево-судинної системи
- •І легеневої артерії
- •Особливості руху крові у новонароджених
- •Гєронтологічні зміни серцево-судинної системи
- •Порушення, які виявляють під час обстеження серцево-судинної системи
- •Питання для самоконтролю
- •Дихальна система
- •Ембріональний розвиток органів дихання
- •Концентрація кисню в крові плода
- •Концентрація вуглекислого газу в крові плода
- •Розвиток органів дихання у плода
- •Анатомофізіологічні особливості органів дихання Органи дихання в процесі росту і розвитку дитини змінюються морфологічно і функціонально
- •Механізм першого вдиху
- •Геронтологічні зміни з боку органів дихання
- •Порушення, які виявляють під час обстеження органів дихання
- •Питання для самоконтролю
- •Ембріональний розвиток травної системи Розвиток органів травлення у плода
- •Травлення в період внутрішньоутробного розвитку
- •Анатомо-фізіологічні особливості травної системи Особливості будови і функцій органів травлення у новонароджених
- •Особливості процесу травлення у новонароджених
- •Вікові зміни органів травлення
- •Особливості процесів травлення після переходу на загальний харчовий раціон
- •Геронтологічні зміни з боку органів травлення
- •Різних відділів травного тракту, взятого натще у здорових людей
- •Обмін речовин та енергії
- •Обмін речовин у плода
- •Обмін речовин у різні вікові періоди
- •Енергетичний обмін у дітей та дорослих
- •Основний обмін
- •Білковий обмін
- •Вуглеводний обмін
- •Жмровмй обмін
- •Водно – сольовий обмін
- •Порушення, які виявляють під час обстеження органів травлення
- •Анамнез
- •Пальпація. Перкусія. Аускультація
- •Питання для самоконтролю
- •Шкіра, підшкірна жирова клітковина. Терморегуляція
- •Ембріональний розвиток шкіри і підшкірної жирової клітковини
- •Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної жирової клітковини в різні вікові періоди
- •Терморегуляція Терморегуляція в період внутрішньоутробного розвитку
- •Терморегуляція в період новонародженості
- •Регуляція температури тіла
- •Розвиток терморегуляції з віком
- •Загартування
- •Загартування дітей 1-го року життя
- •Загартування дітей дошкільного і шкільного віку
- •Загартування людей похилого віку
- •Пальпація
- •Питання для самоконтролю
- •Сечова система
- •Ембріональний розвиток сечової системи
- •Анатомофізіологічні особливості сечової системи у новонароджених
- •Механізм сечоутворення Нирковий кровообіг та клубочкова фільтрація
- •Реабсорбція та, секреція в проксимальних сегментах
- •Реабсорбція в дистальних відділах нефрона
- •Механізм регуляції добового діурезу
- •Виведення сечі
- •Геронтологічні зміни сечової системи
- •Проблеми, пов'язані із сечовими органами
- •Анамнез
- •Пальпація
- •Перкусія
- •Додаткові методи дослідження:
- •Питання для самоконтролю
- •Опорно-руховии апарат
- •Ембріональний розвиток опорно-рухового апарату
- •Анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату
- •Геронтологічні зміни опорно-рухового апарату
- •Щодо занять спортом
- •Пальпація
- •Додаткові методи обстеження
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3 планування сім'ї
- •Соціальна повага
- •Невихованість, безкультур'я — загибель для кохання
- •Кожен з подружжя сприймає життєві фактори по-своєму
- •Поведінка подружжя в суспільстві й у сім'ї
- •Суперечка і сварка в сімейному житті
- •Чи важливо, щоб чоловік і дружина були друзями?
- •Ритми любові
- •Розділ 4 старіння організму і старечий вік людини
- •Біологічний вік
- •Час, коли настає старість
- •Вікові зміни фізіологічних систем
- •Природне і передчасне старіння. Термін життя
- •Видова тривалість життя
- •Гіпотези і теорія старіння
- •Механізми вітауку
- •Клітинні механізми старіння Порушення генетичного апарату клітини
- •Порушення клітинної біоенергетики
- •Зменшення клітинної маси
- •Цитоморфологічні зміни
- •Функціональні зміни:
- •Порушення нервової регуляції
- •Порушення гормональної регуляції
- •Психологія людей похилого віку
- •Розділ 5 відповіді до питань для самоконтролю
- •1. Центральна нервова система
- •2. Залози внутрішньої секреції
- •3. Імунна система і фактори неспецифічного захисту
- •4. Система крові
- •5. Серцево-судинна система
- •6. Дихальна система
- •7. Травна система. Обмін речовин та енергії
- •8. Шкіра, підшкірна жирова клітковина. Терморегуляція
- •9. Сечова система
- •Опорно-руховий апарат
Вікові зміни серцево-судинної системи
Серце протягом 30 днів зменшує свою масу за рахунок зменшення правого шлуночка на 20 %. У момент народження правий і лівий шлуночки майже рівні й мають стінки завтовшки 5 мм. Кровообіг у новонародженого змінюється з першим вдихом (мал. 30).
Мал. 30. Схема кровообігу в новонародженого
На 2-му місяці життя починає збільшуватися маса лівого шлуночка, що пояснюється зменшенням опору в легенях унаслідок закриття аортальної протоки, збільшенням опору судин у великому колі кровообігу та підвищенням артеріального тиску.
У ранньому віці передсердя і магістральні судини відносно більші, ніж шлуночки. Маса серця у новонародженого становить 0,8 % від маси тіла (у дорослих — 0,4 %). Збільшення маси й об'єму серця найбільш інтенсивно відбувається в перші два роки життя (мал. 31). У 8 міс серце збільшує свою масу вдвічі, у 3 роки — утричі, у 6 років — вії разів. Далі серце росте повільніше.
Мал. 31. Зростання маси серця
Існує три періоди, в які серце максимально збільшує свою масу й об'єм: у перші 2 роки життя, від 12 до 14 років та від 17 до 20 років.
Маса серця у хлопчиків більша, ніж у дівчаток, в усі вікові періоди, за винятком періоду 13—14 років. У цей період у дівчаток серце росте інтенсивно і досягає більших розмірів, аніж у хлопчиків. У період дитинства збільшення об'єму серця відстає від росту тіла в цілому. Відділи серця збільшуються нерівномірно.
У перші два роки життя інтенсивно ростуть передсердя. З 2 до 10 років збільшуються всі відділи серця. Після 10 років переважно збільшуються шлуночки серця. З 2 до 6 років формуються магістральні та вінцеві артерії. У дітей на 1 -му році життя проекція серця на хребет визначається на рівні IV і VIII грудних хребців. Лівий край серця виступає за середньо-ключичну артерію, а правий — за груднину справа. У 3—4 роки збільшується грудна клітка, діафрагма опускається, зменшується розмір загруднинної залози і тому серце набуває косого положення, повертається лівим шлуночком уперед.
До 2—3 років серце розташоване горизонтально. До передньої стінки грудної клітки притиснутий правий шлуночок, і він формує серцевий поштовх. Після 3—4 років зі зміною положення серця до передньої стінки грудної клітки притискається місце розташування міжшлуночкової перегородки. Серцевий поштовх формується лівим шлуночком. Верхівка серця в цей віковий період перемішується з четвертого до п'ятого міжребрового проміжку. Верхня межа серця за місяць життя опускається від рівня першого міжребрового проміжку до II ребра. У 2 роки верхня межа доходить до другого міжребрового проміжку. З 7 до 12 років вона знов опускається до рівня третього міжребрового проміжку (табл. 9). Межі серця у здорових дітей з віком змінюються.
Зі змінами положення серця в грудній клітці, розмірів серця змінюються розміри грудної клітки та органів, які оточують серце.
Одночасно зі змінами розмірів серця відбувається тканинне диференціювання. Гістологічне міокард у новонароджених має дуже тонкі, погано розмежовані між собою м'язові волокна в середині клітин міокарда. Ядра в кардіоміоцитах у великій кількості, але вони дрібні. Недостатньо розвинена сполучна тканина в стінці серця. У перші 2 роки життя збільшується товщина м'язових волокон, зменшується кількість ядер у міоцитах і значно збільшується їх розмір. Сам розмір м'язових клітин збільшується. З'являються септальні перегородки і посмугованість клітин. Нарощуються спеціалізовані м'язові клітини провідникової системи — серцеві провідникові міоцити (їх ще називають волокнами Пуркін'є).
У період від 3 до 8 років відбувається остаточне диференціювання тканин серця. У 8 років серце має основні морфологічні риси серця дорослої людини. Відбувається інтенсивний розвиток міокарда, збагачення його сполучною та еластичною тканинами, подальше нарощування м'язових волокон. Після 10 років відбувається інтенсивний ріст усіх елементів, але особливо збільшується кількість сполучної тканини та еластичних волокон, з'являються краплі жиру. У 14—15 років закінчується гістологічна будова серця.
Головний стовбур легеневої артерії в момент народження відносно короткий і поділяється на дві рівні частини. Така будова у деяких дітей призводить до коливань тиску в межах 8—15 мм рт. ст. Іноді з'являється систолічний шум над легеневою артерією.
Перші місяці життя діаметр легеневої артерії не збільшується, а діаметр її гілок зростає, що призводить до ліквідації коливань тиску в 5—6 міс.
ТАБЛИЦЯ 9. Межі відносної серцевої тупості
Межа |
Вік, роки |
||
0—1 |
3—6 |
7—12 |
|
Верхній край |
II ребро |
Другий міжребро- вии проміжок |
III ребро |
Лівий зовнішній край |
1 — 2 см назовні від соскової лінії |
|
По сосковій лінії |
Правий зовнішній край |
Права пригруд- нинна лінія |
0,5 см усередину від пригруднинної лінії |
Середина між правою пригруднинною лінією і правим краєм груднини |
Поперечник серця, ом |
6-9 |
8—12 |
9—14 |
ТАБЛИЦЯ 10. Порівняльна характеристика діаметра аорти