Анатомо-фізіологічні особливості прищитоподібних залоз

Прищитоподібні залози — це тільця овальної форми, мають гладеньку поверхню, розмір їх у дорослої людини становить 5—7 mm x 2—4 мм, маса — 20—50 г. Розрізняють дві верхні й дві нижні залози. Розташовані чотири залози в клітковині між частками щитоподібної залози і страво­ходом.

Прищитоподібні залози виділяють у кров паратгормон, який в ор­ганізмі підтримує гомеостаз кальцію. Цей гормон підвищує рівень кальцію в крові, збільшує активність остеоцитів і остеокластів, зменшує реабсорбцію фосфору в канальцях нирок і тим самим збільшує фосфат-урію, підвищує утворення в нирках активної форми вітаміну D₃, підвищує реабсорбцію кальцію в тонких кишках.

Прищитоподібні залози починають розвиватися на 5—6-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Водночас починається секреція паратгор-мону, його роль у плода така сама, як і в дорослих — підтримання нор­мальної концентрації кальцію в крові. Концентрація паратгормону в крові судин пуповини близька до концентрації гормону в крові матері — 70— 330 мг в 1 л, підтримуються ці концентрації незалежно одна від одної.

Після народження дитини в прищитоподібних залозах відбуваються гістологічні зміни. З'являються оксифільні клітини, кількість їх збільшується до 10 років, а вже у віці 12 років у залозах з'являється жирова тканина й об'єм залозистої тканини поступово зменшується. Максимальна функціональна ак­тивність залоз проявляється в перші 2 роки життя, коли остеогенез найінтенсивніший; у подальшому функція залоз повільно знижується.

Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій прищитоподібних залоз

Прямим об'єктивним методом оцінки стану і функцій прищитоподібних залоз є визначення в крові рівня паратгормону, а також рівня іонізованого кальцію в сироватці крові, рівня загального кальцію в сироватці крові та фосфору в сечі.

Стан прищитоподібних залоз оцінюють після з'ясування таких клінічних ознак:

• підвищена нервово-м'язова збудливість;

• ураження кісток, зубів;

• ураження шкіри і її придатків.

Обов'язково слід враховувати дані лабораторних досліджень, ультра­звукової діагностики, термографії, томографії.

Медична сестра виявляє проблеми пацієнта, обговорює їх з родичами і для вирішення цих проблеми складає план сестринського догляду.

Проблема Спазм м'язів кистей рук, стоп, ларингоспазм, мож­ливі загальні судоми

Причина Ппопаратиреоз (тетанія) через недостатнє продуку­вання паратгормону внаслідок природженої неповно­цінності залоз, інфекції, інтоксикації, спазмофілії.

Мета Провести ліквідацію гіпокальціємії, гіпофосфатемії, сек­реторної недостатності прищитоподібних залоз.

Дії Під час гострого нападу тетанії ввести 10 % розчин

медичної кальцію глюконату з розрахунку 1 мп на кожен рік

сестри життя, дорослим — 10—15 мл внутрішньовенне або внутрішньом'язово (можна вводити внутрішньовенне в 10 % розчині кальцію хлориду в тій же дозі). Організувати консультацію ендокринолога. Провести обстеження пацієнта з використанням до­даткових методів.

За призначенням лікаря проводити курс препаратами кальцію. До курсу лікування включають препарати вітаміну D, амонію хлорид, седативні препарати, гор­мони.

Проблема Біль у кістках, часті переломи кісток унаслідок незначного навантаження

Причина Гіперпаратиреоз через надлишок секреції паратгормону в разі гіперплазії залозистої тканини.

Мета Нормалізувати обмін кальцію в організмі, зменшити секрецію паратгормону, припинити прогресування хвороби.

Дії Після встановлення діагнозу лікарем-ендокринологом

медичної вирішувати питання про хірургічне втручання,

сестри оскільки видалення частини залози — єдиний метод лікування.