Анатомофізіологічні особливості щитоподібної залози

Щитоподібна залоза складається з двох часток, які з'єднані перешийком (мал. 9). Розташована залоза в ділянці шиї між щитоподібним хрящем і 5— 6-м кільцеподібними хрящами трахеї. Маса залози в дорослої людини 15— ЇО г. Тканина залози складається з фолікулів, які заповнені колоїдом з йодом. Розрізняють три види клітин:

• А-клітини — тироцити, які виділяють тироксин, — Т₄ і трийодти-ронін — Т₃;

• В-клітини, які містять біогенні аміни;

• С-клітини, які синтезують кальїїитонін.

Щитоподібна залоза розвивається з випинання вентральної стінки глотки на 3—4-му тижні внутрішньоутробного розвитку. На 7-му тижні в залозі починають формуватися фолікули, на 11-му тижні вони мають знач­ну кількість колоїдів, здатні накопичувати йод. Виділення тироксину в кров починається наприкінці 3-го місяця. У крові плода є білок, який зв'язує тироксин. Концентрація тироксину (Т₄) та трийодтироніну (Т₃) у крові досягає високого рівня в 4,5—5 міс і тримається на ньому до народ­ження дитини.

Гормони щитоподібної залози відіграють важливу роль у розвитку плода, у процесі його росту, диференціації клітин. Надлишок або нестача тиреоїдних гормонів в антенатальний період призводить до порушення розвитку ЦНС і процесів окостеніння. У новонародженої дитини концентрація в крові тиреоїдних гормонів вища, ніж у дорослих, і становить для Т4 — 198 ммоль на 1 л (у дорослих 75—170 ммоль на 1 л), для Т4 — 4 ммоль на 1 л (у доросли 2,5 ммоль на 1 л). Протягом кількох діб концентрація гормонів у ново народженого знижується.

У дітей щитоподібна залоза продовжує розвиватися. Маса залози в дитини 7 років порівняно з новона­родженим збільшується в 3,5 разу (мал. 10). У цей віковий період гор­мони мають особливе значення для росту, психічного та розумового розвитку. Гормони щитоподібної залози значно впливають на процеси обміну, посилюють газообмін, пе­редусім поглинання тканинами і виділення вуглекислого газу, впли­вають на білковий обмін, посилюю­чи асимілятивні та дисимілятивні процеси, на процеси обміну жирів вуглеводів, посилюють виділення води, беруть участь в обміні хло­ридів, впливаючи на мінеральний

обмін, визначають обмін калію І кальцію в організмі, відповідають

Мал. 9. Схема будови щитоподібної залози:

1 — щитоподібний хрящ; 2 — перешийок; З — дві частки залози (права і ліва);

4 — фолікул; 5 — хрящі гортані

Мал. 10. Вікові зміни маси щитоподібної залози в дітей

за розвиток скелета, нормальну морфологічну і біохімічну структуру ней­ронів у ЦНС, дозрівання нейроендокринних регуляторних систем.

Прискорене збільшення маси залози і посилення функцій відбувається в період статевого дозрівання. Синтез і секреція гормонів щитоподібної за­лози залежить від статевих гормонів. У складному механізмі взаємодії гор­монів естрогени стимулюють, а тестостерони — гальмують активність щитоподібної залози.