
- •Ib.Паламар, н.В.Титаренко ріст і розвиток людини
- •Київ "Здоров'я" 2002
- •Розділ 1 періоди життя людини
- •Розділ 2 вікові зміни органів і систем центральна нервова система
- •Ембріональний розвиток нервової системи
- •Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у новонароджених
- •Безумовні рефлекси новонароджених
- •Розвиток нервової системи у віковому аспекті
- •Формування рухової активності та психічних функцій у дітей
- •Геронтологічні зміни нервової системи
- •Судинні розлади головного мозку
- •Атеросклеротична енцефалопатія
- •Гіпертонічна енцефалопатія
- •Гострі розлади мозкового кровообігу
- •Спінальні вікові зміни судинного походження
- •Паркінсонізм
- •Аналізатори
- •Зоровий аналізатор
- •Рефракція ока
- •Зіничні рефлекси
- •Рух очей
- •Кольоровий зір
- •Геронтологічні зміни зорового аналізатора
- •Геронтологічні зміни слухового аналізатора
- •Вестибулярний аналізатор
- •Аналізатори смаку, нюху
- •Шкірна рецепція
- •Вища нервова діяльність
- •Вища нервова діяльність у період першого дитинства
- •Вища нервова діяльність у період другого дитинства
- •Вища нервова діяльність у підлітків
- •Вища нервова діяльність у людей похилого віку
- •Сон у різні вікові періоди життя людини
- •Виховання
- •Виховання дітей дошкільного віку
- •Виховання дітей шкільного віку
- •Проблеми виховання в підлітковому віці
- •Проблеми, що виникають у разі патологічних змін нервової системи. Аспекти надання невідкладної допомоги
- •Оцінка стану пацієнта медичною сестрою та її дії
- •Питання для самоконтролю
- •Залози внутрішньої секреції
- •Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза
- •Геронтологічні зміни гіпофіза
- •Порушення, які виявляються під час обстеження гіпофіза
- •Анатомофізіологічні особливості щитоподібної залози
- •Геронтологічні зміни щитоподібної залози
- •Порушення, які виявляються під час обстеження щитоподібної залози
- •Анатомо-фізіологічні особливості прищитоподібних залоз
- •Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій прищитоподібних залоз
- •Анатомо-фізіологічні особливості надниркових залоз
- •Геронтологічні зміни надниркових залоз
- •Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій надниркових залоз
- •Анатомофізіологічні особливості інсулярного апарату підшлункової залози
- •Геронтологічні проблеми інсулярного апарату підшлункової залози
- •Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення внутрішньосекреторної діяльності підшлункової залози
- •Розвиток статевої системи у хлопчиків та дівчаток
- •Особливості репродуктивної функції в період статевого дозрівання у чоловіків і жінок
- •Вікові зміни статевого апарату в чоловіків та жінок. Механізм клімаксу
- •Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій статевих залоз
- •Питання для самоконтролю
- •Імунна система і фактори неспецифічного захисту
- •Гуморальні фактори імунного захисту
- •Специфічний імунний захист
- •Геронтологічні зміни імунної системи
- •Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій імунної системи
- •Алергійні захворювання
- •Питання для самоконтролю
- •Система крові
- •Ембріональний розвиток системи крові
- •Анатомо-фізіологічні особливості системи кровотворення
- •Вікові зміни системи згортання крові
- •Вікові зміни системи крові
- •Проблеми, які виявляють у пацієнтів під час обстеження органів кровотворення
- •Питання для самоконтролю
- •Серцево-судинна система
- •Ембріональний розвиток серцево-судинної сисеми Розвиток серця і судин у плода
- •Кровообіг плода в різні періоди ембріогенезу
- •Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи у новонароджених Серце в період новонародженості
- •Регуляція серцево-судинної системи у новонароджених
- •Вікові зміни серцево-судинної системи
- •І легеневої артерії
- •Особливості руху крові у новонароджених
- •Гєронтологічні зміни серцево-судинної системи
- •Порушення, які виявляють під час обстеження серцево-судинної системи
- •Питання для самоконтролю
- •Дихальна система
- •Ембріональний розвиток органів дихання
- •Концентрація кисню в крові плода
- •Концентрація вуглекислого газу в крові плода
- •Розвиток органів дихання у плода
- •Анатомофізіологічні особливості органів дихання Органи дихання в процесі росту і розвитку дитини змінюються морфологічно і функціонально
- •Механізм першого вдиху
- •Геронтологічні зміни з боку органів дихання
- •Порушення, які виявляють під час обстеження органів дихання
- •Питання для самоконтролю
- •Ембріональний розвиток травної системи Розвиток органів травлення у плода
- •Травлення в період внутрішньоутробного розвитку
- •Анатомо-фізіологічні особливості травної системи Особливості будови і функцій органів травлення у новонароджених
- •Особливості процесу травлення у новонароджених
- •Вікові зміни органів травлення
- •Особливості процесів травлення після переходу на загальний харчовий раціон
- •Геронтологічні зміни з боку органів травлення
- •Різних відділів травного тракту, взятого натще у здорових людей
- •Обмін речовин та енергії
- •Обмін речовин у плода
- •Обмін речовин у різні вікові періоди
- •Енергетичний обмін у дітей та дорослих
- •Основний обмін
- •Білковий обмін
- •Вуглеводний обмін
- •Жмровмй обмін
- •Водно – сольовий обмін
- •Порушення, які виявляють під час обстеження органів травлення
- •Анамнез
- •Пальпація. Перкусія. Аускультація
- •Питання для самоконтролю
- •Шкіра, підшкірна жирова клітковина. Терморегуляція
- •Ембріональний розвиток шкіри і підшкірної жирової клітковини
- •Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної жирової клітковини в різні вікові періоди
- •Терморегуляція Терморегуляція в період внутрішньоутробного розвитку
- •Терморегуляція в період новонародженості
- •Регуляція температури тіла
- •Розвиток терморегуляції з віком
- •Загартування
- •Загартування дітей 1-го року життя
- •Загартування дітей дошкільного і шкільного віку
- •Загартування людей похилого віку
- •Пальпація
- •Питання для самоконтролю
- •Сечова система
- •Ембріональний розвиток сечової системи
- •Анатомофізіологічні особливості сечової системи у новонароджених
- •Механізм сечоутворення Нирковий кровообіг та клубочкова фільтрація
- •Реабсорбція та, секреція в проксимальних сегментах
- •Реабсорбція в дистальних відділах нефрона
- •Механізм регуляції добового діурезу
- •Виведення сечі
- •Геронтологічні зміни сечової системи
- •Проблеми, пов'язані із сечовими органами
- •Анамнез
- •Пальпація
- •Перкусія
- •Додаткові методи дослідження:
- •Питання для самоконтролю
- •Опорно-руховии апарат
- •Ембріональний розвиток опорно-рухового апарату
- •Анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату
- •Геронтологічні зміни опорно-рухового апарату
- •Щодо занять спортом
- •Пальпація
- •Додаткові методи обстеження
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3 планування сім'ї
- •Соціальна повага
- •Невихованість, безкультур'я — загибель для кохання
- •Кожен з подружжя сприймає життєві фактори по-своєму
- •Поведінка подружжя в суспільстві й у сім'ї
- •Суперечка і сварка в сімейному житті
- •Чи важливо, щоб чоловік і дружина були друзями?
- •Ритми любові
- •Розділ 4 старіння організму і старечий вік людини
- •Біологічний вік
- •Час, коли настає старість
- •Вікові зміни фізіологічних систем
- •Природне і передчасне старіння. Термін життя
- •Видова тривалість життя
- •Гіпотези і теорія старіння
- •Механізми вітауку
- •Клітинні механізми старіння Порушення генетичного апарату клітини
- •Порушення клітинної біоенергетики
- •Зменшення клітинної маси
- •Цитоморфологічні зміни
- •Функціональні зміни:
- •Порушення нервової регуляції
- •Порушення гормональної регуляції
- •Психологія людей похилого віку
- •Розділ 5 відповіді до питань для самоконтролю
- •1. Центральна нервова система
- •2. Залози внутрішньої секреції
- •3. Імунна система і фактори неспецифічного захисту
- •4. Система крові
- •5. Серцево-судинна система
- •6. Дихальна система
- •7. Травна система. Обмін речовин та енергії
- •8. Шкіра, підшкірна жирова клітковина. Терморегуляція
- •9. Сечова система
- •Опорно-руховий апарат
Геронтологічні зміни гіпофіза
Маса гіпофіза дорослої людини — 50—60 мг. У жінок його маса більша, ніж у чоловіків. У період старіння організму маса гіпофіза зменшується в чоловіків і не змінюється в жінок. У старечому віці може спостерігатися васкуляризація гіпофіза. Вікові зміни морфології гіпофіза полягають у тому, що кількість еозинофільних гранулоцитів зменшується зі збільшенням кількості базофільних гранулоцитів, функціональні елементи замінюються на сполучну тканину, спостерігається зменшення його кровопостачання. Але в багатьох людей не відбувається атрофічних змін гіпофіза і він зберігає свій активний стан.
Однією з головних ознак організму є припинення репродуктивної діяльності. Ця діяльність залежить від гонадотропної функції гіпофіза. У жінок вікові зміни гонадотропної функції настають раніше, ніж у чоловіків, що зумовлює більш пізнє зменшення статевої функції в чоловіків.
У жінок у віці 40—45 років екскреція гонадотропінів втрачає характер циклічності, у віці 50—59 років збільшується секреція гонадотропінів, після 60 років вона знижується.
Порушення, які виявляються під час обстеження гіпофіза
Клінічне обстеження пацієнта передбачає:
Оцінку стану трофіки тканин організму.
Визначення маси і зросту пацієнта.
Порівняння динаміки їх збільшення.
Визначення розподілу підшкірної жирової клітковини.
Оцінку розвитку вторинних статевих ознак.
Під час оцінки лабораторних аналізів звертають увагу на загальний діурез; частоту сечовипускань та питому вагу сечі.
Щоб визначити форму, структуру і розміри гіпофіза, проводять комп'ютерну томографію і магнітно-резонансну томографію. Для визначення функціонального стану гіпофіза застосовують радіоімунологічні методи виявлення рівня гормонів у крові пацієнта.
На основі оцінки клінічного обстеження виявляють ендокринологічні проблеми пацієнта. Для вирішення цих проблем медична сестра складає план сестринських дій.
Проблема Дистрофічні зміни шкіри та її придатків, атрофія м'язів та внутрішніх органів, гіпотермія, артеріальна гіпотонія
Причина Гіпофізарна кахексія (хвороба Сімондса). Пухлини, хронічні інфекції, емболії мозкових судин гіпоталамо-гіпофізарної зони.
Мета Поліпшити загальний стан, спрямувати зусилля на ліквідацію апатії, психічних розладів, нормалізацію рівня глюкози в крові, теплорегуляцію. Зробити все можливе для припинення розвитку хвороби.
Дії Провести повне клінічне обстеження.
медичної Виявити причину захворювання (якщо це можливо).
сестри Організувати консультацію ендокринолога. Контролювати дотримання повного спокою, повноцінного харчування, гігієнічних умов, лікування в ендокринолога. Здійснювати контроль за біохімічними аналізами.
Проблема Карликовість, яка розвивається у віці 2—3 роки, рідше — у старших дітей
Причина Ппофізарнии нанізм, який розвивається внаслідок недостатності продукції гормону росту (можуть бути пухлини, травми, інфекції, інтоксикації гіпофіза).
Мета Провести стимуляцію росту, зміцнення загальних сил організму.
Дії Провести повне клінічне обстеження.
медичної Організувати консультацію ендокринолога.
сестри Організувати повноцінне харчування, вітамінотерапію. Контролювати проведення терапії анаболічними гормонами, замісної терапії за призначенням ендокринолога. Якщо діагностована пухлина гіпоталамо-гіпофізарної зони, вирішувати питання про хірургічне лікування або рентгенотерапію.
Проблема Ожиріння за жіночим типом, гіпоплазія статевих органів, частіше у дітей віком 5—6 років
Причина Ураження окремих ділянок гіпофіза або гіпоталамуса внаслідок пухлин, енцефаліту, менінгоенцефаліту.
Мета Зменшити ожиріння, нормалізувати процес статевого дозрівання.
Дії Провести повне клінічне обстеження.
медичної Дітей з ожирінням обов'язково консультувати в ендокринолога.
сестри Контролювати дотримання дієти з обмеженням вуглеводів і жирів.Використовувати масаж, ЛФК.
Контролювати лікування гонадотропіном за призначенням ендокринолога.
Здійснювати спостереження за біохімічними аналізами (рівнем 17-оксикортикостероїдів у плазмі та 17-кетос-тероїдів у сечі, рівень яких знижується з погіршенням стану).
Проблема Посилений ріст у віці після 10 років
Причина Гіпофізарний гігантизм через посилене виділення гормону росту.
Мета Пропорційний гігантизм не потребує втручань. У разі непропорційного гігантизму пригнічувати функцію гіпофіза і прискорити ріст епіфізів кісток.
Дії Провести повне клінічне обстеження.
медичної Організувати консультацію ендокринолога.
сестри Контролювати проведення курсу естрогенів за призначенням ендокринолога в разі непропорційного гігантизму.
Якщо виявлено пухлину гіпофіза, вирішувати питання про хірургічне втручання або проведення променевої терапії.
Проблема Збільшення окремих частин тіла (щелепи, носа, вух, язика, стопи, кисті тощо)
Причина Акромегалія, що розвивається внаслідок еозинофільної аде номи гіпофіза або гіперплазії його ацидофільних клітин.
Мета Спрямувати зусилля на ліквідацію безсоння, м'язової слабкості, головного болю, при цьому поліпшити гостроту зору, слуху, затримати прогресуючий розвиток хвороби.
Дії Організувати консультацію ендокринолога.
медичної Вирішити з ендокринологом питання про хірургічне
сестри втручання, продовження рентгенотерапії.
Проводити консервативну терапію за призначенням ендокринолога.
Проблема Місяцеподібне обличчя. Ожиріння з відкладенням жиру в ділянці шиї, обличчя, верхньої частини тулуба, живота
Причина Хвороба Іценка—Кушінга, яка розвивається через базо-фільну аденому гіпофіза. Причиною патології може стати синдром Іценка—Кушінга, який виникає внаслідок первинного ураження надниркових залоз.
Мета Нормалізувати загальний стан пацієнта, підтримувати нормальний артеріальний тиск, нормалізувати роботу серцевого м'яза, запобігати крововиливам, кровотечі, приєднанню інфекції.
Дії Провести клінічне обстеження, по можливості з'ясувати
медичної причину захворювання.
сестри Організувати консультацію ендокринолога.
Вести спостереження за біохімічними показниками в аналізах крові та сечі й доповідати лікарю (про рівень АКТГу крові та 17-кетостероїдів у сечі). Контролювати проведення терапії за призначенням лікаря.
Проблема Спрага, поліурія
Причина Нецукровий діабет через недостатність антидіуре-
тичного гормону в разі травм голови, психічних травм, гострих та хронічних інфекцій.
Мета Нормалізувати водно-сольовий баланс.
Дії Провести клінічне обстеження пацієнта, з'ясувати при чину
медичної захворювання.
сестри Організувати консультацію ендокринолога.
Проводити замісну терапію адіурекрином або пітуїтри-ном за призначенням ендокринолога.