Особливості розрахунку плити проїзної частини

Вона сприймає безпосереднє навантаження від рухомого складу і покриття і передає на основні несучі елементи прольотної будови в залежності від конструкцій головних балок і їх з’єднання між собою визначає і характер роботи плити.

Розрахунок плит складається із 2 частин:

1. статичний розрахунок

2. конструктивний розрахунок

В результаті статичного визначення розрахунку зусилля в характерних перетинах.

Конструктивний розрахунок включає:

1. визначення площі робочої арматури

2. провірка міцності і тріщиностійкості

Статичний розрахунок:

Виконують в залежності від статичної схеми плити.

Статичні схеми:

1. однопрольотні вільнооперті

2. багатопрольотні нерозрізні балочні плити

3. плити оперті по контуру

4. консольні плити

P – тиск від колеса автомобіля

а – ширина, яка включається в роботу

n₂ – коефіцієнт перевантаження для тимчасового навантаження

Розрахунок багатопрольотних балочних плит: (нерозрізних)

а) ………………………………..

Розрахунок

коли

коли

- коефіцієнти перевантаження

- навантаження на колесо

- розрахункова віддаль між ребрами в напрямі меншого прольоту

3. Розрахунок плит опертих по контуру:

- оперті по контуру

в залежності від

4. Розрахунок консольних плит

Конструктивний розрахунок плит проїзної частини

Входить визначення розрахунку товщини плити по моментах і площі робочої арматури.

1)

- відносна висота стиснутої зони

- рзрахунковий опір на стиск при згині бетону

Розрахунок головних балок балочних мостів

Складається зі статичного розрахунку і конструктивного.

В статичний входить визначення розрахунку і нормативних моментів і …….. сил.

В конструктивний входить розрахунок міцності, прогинів і тріщиностійкості.

При цьому розрахунок міцності і тріщин виконують для характерних, нормальних і похилих перетинів.

Згідно з нормами його необхідно виконувати для різних стадій роботи.

Статичний розрахунок головних балок виконується в залежності від статичної схеми, від співвідношення між шириною моста і величиною прольоту, від способу об’єднання головних балок між собою.

При визначенні зусиль від постійних навантажень, вважають, що вони порівну розприділяються по головних балках.

При визначенні зусиль від тимчасових навантажень враховують просторий характер розприділення тимчасового навантаження по ширині моста. Воно може займати довільне положення по ширині габариту. Тому, при статичному розрахунку необхідно визначення найбільшневигідну схему завантаження для кожної з балок.

Найбільш невигідна попередня установка знаходиться з допомогою Л. В. коефіцієнта попередньої установки. Знаходять ту частину навантаження, яка передається на дану балку. Ці методи не завжди точні. Існує ряд інших методів.

Всі методи, які застосовуються при розрахунках (просторових) залізобетонних мостів можна поділити на 4 групи:

1) методи, в яких розрахунок проводиться з допомогою коефіцієнта попередньої установки:

а) метод важеля

б) метод позацентрового стиску

в) метод пружних опор

2) методи, які основані на заміні прольотної будови балочним ……..

а) метод Назаренка

б) метод Хемберга, Леонгарда

3) методи, які основані на заміні прольотної будови ортотропною плитою:

а) метод Донченка - ……………………………

б) метод Семенця - …………………………….

4) методи, з допомогою яких розраховується прольотна будова ведеться без жодних допущень і прольотна будова розглядається такою, якою вона є:

а) метод Уліцького

б) метод Семенця

1. Метод важеля. Вважають, що елементи ребристої прольотної будови розрізані і шарнірно з’єднані. Визначається коефіцієнт поперечної установки. Застосовується при невеликій кількості головних балок, при розробці варіантів, а також при недостатньо надійному з’єднанні головних балок.

…………………………………………..