5.3. Етапи процесу планування

Стратегічне планування є складним процесом, який охоплює декілька етапів ( рис.5.1)

Рис.5.1.Етапи процесу стратегічного планування.

Етап 1. Інформаційне забезпечення стратегічного планування. Полягає в підборі, класифікації та підготов­ці до використання інформації щодо розроблення стратегії, яка надасть досить повну та об'єктивну харак­теристику факторів зовнішнього і внутрішнього середо­вища.

Етап 2. Визначення місії і цілей організації. Формулювання, усвідомлення та проголошення місії орга­нізацією є важливим орієнтиром і критерієм оцінки її діяльності.

Етап 3. Вибір методів аналізу факторів зовнішньо­го і внутрішнього середовища. На цьому етапі викорис­товують такі методи дослідження, як порівняння, експертні оцінки, системний аналіз, статистичні і соціологічні дослідження, сукупна думка збутовиків, споживачів тощо.

Етап 4. Оцінка і аналіз факторів зовнішнього середови­ща. На цьому етапі керівництво зобов"язане відповісти на три основні запитання: на якому етапі розвитку перебуває організація? Де повинна бути в майбутньому? Що має зробити керівництво, щоб вона досягла бажаного успіху? Можливості та загрози, з якими стикається організація, можна узагаль­нити, виділивши сім груп факторів: економічні, політичні, ринкові, технологіч­ні, міжнародні, фактори конкуренції та фактори соціальної поведінки.

Економічні фактори - це стан економіки (поточний і перспективний): темпи інфляції та дефляції, рівні зайнятості, податкова ставка, стабільність на­ціональної валюти тощо. Кожний з цих факторів може являти собою або загро­зу, або позитивну можливість для фірми.

Політичні фактори. Керівництво фірми повинно стежити за політичною діяльністю держави і місцевих органів (нормативні документи, закони тощо), щоб не потрапити в ситуацію, коли підприємство впишіться поза законом.

Ринкові фактори - це рівень конкуренції, демографічні умови, життєві цикли різноманітних виробів, розподіл доходів населення і т. ін. Наприклад: підвищення життєвого рівня у розвинутих країнах Західної Європи створило попит на більш привабливі товари для відпочинку, задовольняючи цей попит, багато фірм досягяи великого успіху в бізнесі.

Технологічні фактори. Керівництво організації має стежити за розвитком технологій в рамках науково-технічного прогресу, бо відставання може призве­сти до руйнівних наслідків.

Міжнародні фактори. Сьогодні багато навіть невеликих фірм виходять на міжнародні ринки. Керівництво повинно серйозно оцінювати зміни в цьому середовищі. Стратегія фірми може мати такі варіанти: зміцнення внутрішнього ринку; пошук захисту від дій конкурентів; розширення міжнародної активності.

Фактори конкуренції. Для ефективної діяльності організації керівництву необхідно вивчати діяльність конкурентів: що спонукає конкурента до дії? Що робить конкурент? Що він може зробиги? Тобто необхідно знати своїх можливих «супротивників». В аналізі конкурентів присутні чотири діагностичні еле­менти: аналіз цілей конкурентів; оцінка поточної стратегії конкурентів; слабкі місця в діяльності конкурентів; що може спровокувати найбільш ефективні від­повідні дії конкурентів.

Фактори соціальної поведінки. Це сподівання, які змінюються, стосунки, цінності, мораль суспільства стосовно організації. Тобто організація повинна враховувати соціальний настрій у суспільстві і пристосовуватися до нього, дія­ти в його інтересах.

Етап 5. Оцінка і аналіз факторів внутрішнього се­редовища. Передбачає вивчення стану факторів внутріш­нього середовища організації (працівники, цілі, техноло­гія, завдання, структура, ресурси). Це здійснюється шля­хом дослідження стану фінансів, обліку, нормування та оплати праці, культурного рівня організації, викорис­тання робочої сили тощо, а також можливостей органі­зації на ринку (маркетингові дослідження) тощо. Отри­мані результати дають змогу визначити сильні та слабкі позиції підприємства.

Етап 6. Виконання розрахунків, обґрунтувань, проект­них розробок. Суть його полягає у визначенні найваж­ливіших показників (економічних, соціальних, технологіч­них тощо), які найповніше характеризують очікувані стратегії та виявлені тенденції їх зміни, а також у доборі необхідних проектних заходів, що забезпечують формуван­ня стратегій.

Етап 7. Формування варіантів стратегій (страте­гічних альтернатив). Особливість цього етапу полягає в розробленні можливих для організації варіантів стратегіч­них планів, тобто базових стратегій або окремих складових одного стратегічного плану.

Етап 8. Вибір оптимальної стратегії. Є найважливішим етапом стратегічного планування. Полягає у ви­борі оптимальної стратегії діяльності організації на основі оцінювання таких факторів: очікувана ефективність, рівень ризику, ринкова ситуація, вплив минулих стра­тегій, вплив власників, залежність від фактора часу, вплив внутрішнього і зовнішнього середовища тощо.

Етап 9. Оцінювання стратегії. Полягає у з'ясу­ванні її відповідності місії та цілям організації, а та­кож у правильності добору методів аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Це забезпе­чує, з одного боку, очікувану цілеспрямованість страте­гії, з іншого – достовірність аналізу вихідної інфор­мації.

Правильно обрана, своєчасно скоригована стратегія є однією із запорук успішної діяльності організації. Кінцевим результатом стратегічного планування, як і будь-якої іншої функції менеджменту, є розроблені ме­тоди менеджменту, прийняті конкретні управлінські рі­шення, а також затверджені певні показники (рівень при­бутків, обсяг реалізації, величина витрат, рентабельність тощо) діяльності організації.

Стратегічне планування визначає, чого і коли прагне досягнути організація. Але для цього важливо знати, як реалізувати стратегію, тобто забезпечити ефективне опе­ративне (поточне) планування.