Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lab_4.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.26 Mб
Скачать

Переваги кп

  1. Висока загальна пропускна здатність мережі при передаванні пульсуючого трафіку.

  2. Можливість динамічно перерозподіляти пропускну здатність фізичних каналів зв’язку між абонентами відповідно до реальних потреб їх трафіку.

Недоліки кп

  1. Невизначеність швидкості передавання даних між абонентами мережі, обумовлена тим, що затримки в чергах буферів комутаторів мережі залежать від загального завантаження мережі.

  2. Змінна величина затримки пакетів даних, що може бути досить тривалою у моменти миттєвих перевантажень мережі.

  3. Можливі втрати даних внаслідок переповнення буферів.

Сьогодні активно впроваджуються методи забезпечення якості обслуговування (Quality of Service, QoS), які дозволяють уникнути зазначених недоліків, які особливо гостро проявляються для чутливого до затримок трафіку, що вимагає при цьому постійної швидкості передавання.

Мережі з КП, в яких реалізовані методи забезпечення QoS, дозволяють одночасно передавати різні види трафіку, в тому числі й такі важливі як телефонний і комп’ютерний. Тому методи КП сьогодні вважаються найбільш перспективними для побудови конвергентної мережі, що забезпечить комплексні якісні послуги для абонентів будь-якого типу. Методи КК, також успішно працюють як у традиційних телефонних мережах, так і широко застосовуються для утворення високошвидкісних постійних з’єднань у первинних мережах технологій SDH і DWDM, які використовуються для створення магістральних фізичних каналів між комутаторами телефонних або комп’ютерних мереж.

Пропускна здатність мереж з кп

Однією з відмінностей методу КП від КК є невизначеність пропускної здатності з’єднання між двома абонентами. В мережі з КК після утворення складеного каналу пропускна здатність при передаванні даних між кінцевими вузлами відома і дорівнює пропускній здатності каналу. Дані після затримки встановлення каналу, починають передаватися на максимальній для каналу швидкості (рис. 10, а). Час передавання повідомлення у мережі з КК (Тк.к.) можна визначити за формулою:

Тк.к = tз.р. + tз.п = L/Uс + V/C, (1)

де tз.р. = L/Uс  час затримки розповсюдження сигналу по ЛЗ (залежить від швидкості розповсюдження електромагнітних хвиль у конкретному фізичному середовищі, дорівнює від 0,6 до 0,9 швидкості світла у вакуумі); L  відстань ЛЗ між передавачем та приймачем в метрах; Uс  швидкість розповсюдження сигналу в метрах за секунду; tз.п = V/C  час затримки передавання повідомлення; V  обсяг повідомлення у бітах; С  пропускна здатність каналу в бітах за секунду.

У мережі з КП ситуація інша. Процедура встановлення з’єднання, якщо вона використовується, займає приблизно такий же час, як і у мережах з КК, тому будемо порівнювати тільки час передавання даних. На рис. 10, б наведено приклад передавання даних у мережі з КП. Передбачається, що у мережу передається повідомлення такого ж обсягу, що і повідомлення, наведене на рис. 10. а, проте воно розділене на пакети, кожний з яких має заголовок. Час передавання повідомлення у мережі з КП позначений на рисунку як Тк.п.. При передаванні цього повідомлення, розбитого на пакети, по мережі з КП виникають додаткові часові затримки. По-перше, це затримки у джерелі передавання, що, крім передачі повідомлення, витрачає додатковий час на передавання заголовків tп.з., плюс затримки tінт, викликані інтервалами між передаванням кожного наступного пакета (цей час витрачається на формування чергового пакета стеком протоколів).

По-друге, додатковий час витрачається у кожному комутаторі. Тут затримки складаються з часу буферизації пакета tб.п. (комутатор не може почати передавання пакета, не прийнявши його у свій буфер) і часу комутації tк. Час буферизації це час приймання пакета з бітовою швидкістю протоколу. Приблизно, його можна оцінити за формулою

tб.п. = Vп(1+ Vз/(Vп+Vз)), (2)

де Vп  розмір корисних даних пакета; Vз  розмір його заголовку.

Час комутації складається з часів чекання пакета у черзі та переміщення його у вихідний порт. Якщо час переміщення фіксований і, зазвичай, невеликий (від декількох мікросекунд до декількох десятків мікросекунд), то час чекання пакета у черзі коливається в широких межах і заздалегідь невідомий, оскільки залежить від поточного завантаження мережі.

Отже, час передавання повідомлення у мережі з КП (Тк.п.) можна визначити за формулою

Тк.к. = tз.р. + tз.п. + tп.з. + tінт + tб.п.+ tк.. (3)

Проведемо наближене оцінювання затримки передавання даних у мережах з КП у порівнянні з мережами з КК на найпростішому прикладі. Нехай:

    • тестове повідомлення, яке потрібно передати в обох видах мереж, складає 1000000 байт;

    • відправник знаходиться від одержувача на відстані 5000 км;

    • швидкість розповсюдження сигналу ЛЗ між відправником та отримувачем складає 20104 км/с;

    • пропускна здатність ЛЗ складає 2 Мбіт/с.

Час передавання даних по мережі з КК згідно (1) дорівнюватиме

Тк.к = L/Uс + V/C = 5000/200000+10000008/2000000=0,025+4=4,025 c

Рисунок 10  Затримки передавання у мережах: з КК (а), з КП (б)

Тепер оцінимо додатковий час, на передавання цього повідомлення по мережі з КП. Будемо вважати, що шлях від відправника до одержувача проходить, наприклад, через 10 комутаторів. Вихідне повідомлення розбивається на пакети розміром 1000 байт, отже, всього маємо 1000 пакетів. Спочатку оцінимо затримку, яка виникає у вузлі-відправнику. Припустимо, що частка службової інформації, розміщеної у заголовках пакетів, відносно загального обсягу повідомлення складає 10 %. Отже, додаткова затримка, зв’язана з передаванням заголовків пакетів, складає 10 % від часу передавання цілого повідомлення, тобто 402,5 мс. Якщо прийняти інтервал між відправленням пакетів рівним 1 мс,  то додаткові втрати за рахунок інтервалів складуть 1 с.

Кожний з 10 комутаторів вносить затримку комутації, яка може мати великий розкид, від десятих долей до сотень мілісекунд. У даному прикладі приймемо, що на комутацію в середньому витрачається 10 мс. Крім того, при проходженні повідомлень через комутатор виникає затримка буферизації пакета, яка при розмірі пакета 1 Кбайт і пропускній здатності ЛЗ 2 Мбіт/с згідно (2) дорівнює близько 4,4 мс. Загальна затримка, внесена 10 комутаторами, складае 144 мс. В результаті додаткова затримка, внесена мережею з КП, складае 402,5+1000+144=1546,5 мс. З огляду на те, що все передавання даних у мережі з КК дорівнювало 4025 мс, цю додаткову затримку (що складає майже 39,5 % від 4025 мс) можна вважати досить істотною.

Даний розрахунок дуже приблизний, але він робить більш зрозумілими причини, які приводять до того, що процес передавання для  певної пари абонентів у мережі з КП повільніший, ніж у мережі з КК. Невизначена пропускна здатність мережі з КП  це плата за її загальну ефективність при деякому обмеженні інтересів окремих абонентів.

На ефективність роботи КМ істотно впливають розміри пакетів, що передаються. Занадто великі розміри пакетів наближають мережу з КП до мережі з КК. Занадто маленькі – помітно збільшують частку службової інформації, оскільки кожен пакет несе із собою заголовок фіксованої довжини, при цьому кількість пакетів, на які розбиваються повідомлення, буде зростати при зменшенні розміру пакета. Є деяка золота середина, що забезпечує максимальну ефективність роботи КМ, але її важко визначити точно, оскільки вона залежить від багатьох факторів, деякі з них ще й постійно змінюються в процесі роботи мережі. Тому розробники протоколів для мереж з КП вибирають межі, у яких може знаходитись довжина пакета. Зазвичай, нижня межа поля даних вибирається нульовою, що дозволяє передавати службові пакети без даних користувача, а верхня  не перевищує чотирьох кілобайтів. Застосування під час передавання даних намагаються зайняти максимальний розмір поля даних, щоб швидше виконати обмін даними, а невеликі пакети, зазвичай, використовуються для квитанцій про доставку пакета.

При виборі розміру пакета необхідно враховувати також і інтенсивність бітових помилок каналу. На ненадійних каналах необхідно зменшувати розміри пакетів, оскільки це зменшує обсяг повторно переданих даних при спотвореннях пакетів.

Завдання

1. На рисунку 11 наведено частину комп’ютерної мережі. Тут: К1  К5  комунікаційні пристрої (концентратори, комутатори або маршрутизатори); В1  B11  вузли які передають та приймають інформаційні кадри.

Д

Рисунок 11  Фрагмент комп’ютерної мережі

айте відповідь на такі питання.

а) Скільки широкомовних та колізійних доменів буде містити зображений фрагмент мережі, якщо тип комутаційного обладнання К1  К5 заданий у таблиці 2

Таблиця 2  Типи комутаційного обладнання для фрагменту КМ

Варіант

Комунікаційне обладнання

Активний

вузол

К1

К2

К3

К4

К5

1

Hub

Hub

Hub

Hub

Hub

В11

2

Switch

Switch

Switch

Switch

Switch

В11

3

Router

Router

Router

Router

Router

В11

4

Hub

Hub

Switch

Switch

Router

В11

5

Hub

Hub

Hub

Hub

Router

В11

6

Switch

Switch

Switch

Switch

Router

В8

7

Hub

Switch

Hub

Switch

Router

В8

8

Hub

Hub

Hub

Hub

Router

В8

9

Hub

Hub

Router

Router

Switch

В8

10

Switch

Switch

Router

Router

Switch

В8

11

Hub

Hub

Router

Router

Hub

В2

12

Switch

Switch

Router

Router

Hub

В2

13

Switch

Switch

Switch

Switch

Hub

В2

14

Hub

Switch

Hub

Switch

Hub

В2

15

Hub

Switch

Hub

Switch

Switch

В2

16

Switch

Switch

Router

Router

Router

В5

17

Hub

Hub

Router

Router

Router

В5

18

Switch

Hub

Router

Router

Router

В5

19

Switch

Switch

Router

Switch

Switch

В5

20

Hub

Switch

Switch

Router

Switch

В5

б) Які комунікаційні пристрої Ви пропонуєте використовувати в якості К1  К5 для уникнення колізій у межах вищенаведеного фрагмента мережі?

в) На яких портах комутаційних пристроїв К1  К5 з’явиться кадр, у випадку його передачі від вузла В11 до вузла В1 (тип комутаційного обладнання К1  К5 заданий у таблиці 2).

г) Розв’яжіть попередню задачу (в) у випадку передачі кадру від вузла В2 до вузла В9.

д) Які вузли можуть одночасно передавати дані з активним вузлом заданим у таблиці 2, без виникнення колізій? Тип комутаційного обладнання К1  К5 заданий у таблиці 2.

2. Визначте час передачі даних у мережах з комутацією каналів та комутацією пакетів для даних наведених у таблиці 3. Тут:

V  загальний обсяг даних для передачі;

L  сумарна довжина каналу зв’язку;

Uc  швидкість розповсюдження сигналу;

С  пропускна спроможність каналу;

Vп  розмір пакета без врахування заголовку;

Vз.п  розмір заголовку пакету;

tінт  міжпакетний інтервал;

Nк  кількість проміжних комутаторів;

tк  час комутації.

Таблиця 3  Варіанти завдань до завдання №2

варіанта

V,

Гбайт

L,

км

Uc,

км/с

C,

Мбіт/с

Vп,

байт

Vз.п.,

байт

tінт,

мс

Nк,

штук

tк,

мс

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0,5

104

28104

100

1500

30

0,3

10

1,5

2

0,75

103

25104

120

4000

70

0,2

6

1,7

3

1

104

27104

80

3000

50

0,25

12

1,6

4

10

102

24104

95

1500

60

0,35

3

2,0

5

3

500

28104

150

1000

30

0,21

10

1,4

6

7

300

22104

200

4000

70

0,27

3

1,8

7

6

105

23104

180

3000

50

0,15

20

1,1

8

0,06

200

24104

15

4500

80

0,45

3

2,5

9

0,8

104

27104

100

1500

30

0,33

12

1,6

10

2

103

20104

120

800

20

0,31

8

1,7

11

4

104

21104

80

1100

50

0,19

15

1,0

12

33

102

22104

600

4400

100

0,26

5

2,1

13

17

104

23104

350

750

25

0,15

15

1,3

14

23

103

24104

400

500

18

0,14

7

1,2

15

13

104

25104

80

600

25

0,12

20

1,4

16

0,7

102

26104

95

1000

65

0,09

4

2,3

17

0,08

104

28104

20

1500

28

0,1

10

1,5

18

5

103

27104

140

2000

55

0,13

9

1,7

19

4

104

25104

85

3000

72

0,18

12

1,2

20

8

102

23104

100

4000

95

0,15

3

1,8

21

0,7

102

26104

95

1000

65

0,09

4

2,0

22

0,08

104

28104

20

1500

28

0,13

10

1,5

23

6

103

27104

140

2000

55

0,11

9

1,7

24

7

104

25104

85

3000

72

0,12

12

1,2

25

3

200

27104

100

2200

30

0,27

17

1,1

26

9

300

20104

120

1300

70

0,15

18

2,5

27

0,6

400

21104

80

1200

50

0,45

15

1,6

28

5

500

22104

600

2400

80

0,33

13

1,7

29

2

600

23104

350

3000

30

0,31

11

1,0

30

1

700

24104

400

1800

20

0,19

19

2,1

Контрольні запитання

  1. Поясніть термін „сегментація (структуризація) комп’ютерних мереж”.

  2. Поясніть, з якою метою виконують структуризацію комп’ютерних мереж?

  3. Наведіть переваги та недоліки структуризації.

  4. В чому полягає фізична структуризація мережі? Наведіть відповідні приклади та пояснення.

  5. В чому полягає логічна структуризація мережі? Наведіть відповідні приклади та пояснення.

  6. Чи існує зв’язок між фізичною та логічною структуризаціями мережі? Відповідь обґрунтуйте.

  7. Наведіть приклади мереж у яких фізична та логічна структуризації збігаються і не збігаються.

  8. Наведіть визначення колізійного та широкомовного доменів? Яка різниця між цими доменами?

  9. Наведіть основні засоби, призначені для фізичної структуризації КМ.

  10. Наведіть основні засоби, призначені для логічної структуризації КМ.

  11. Поясніть, яким чином мости, комутатори та маршрутизатори дозволяють виконувати логічну структуризацію.

  12. Порівняйте структуризацію мереж, виконану на базі комутаторів та маршрутизаторів.

15

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]