62. Види планування та облік роботи з вимови

Розвиток слухового сприймання та формування вимови є одним з основних завдань навчально-реабілітаційного процесу у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) для дітей глухих та зі зниженим слухом.

Мета слухомовленнєвої роботи – ефективне використання залишків слуху, максимальний розвиток слухової функції, формування навичок сприймання мовленнєвих і немовленнєвих звуків на слухо-зоро-вібраційній основі; формування навичок правильної вимови та продукування усного мовлення.

Згідно із листом Міністерства освіти і науки України «Про організацію роботи з розвитку слухового сприймання та формування вимови у школах (школах-інтернатах) для дітей глухих та зі зниженим слухом», На посаду вчителя-дефектолога та інструктора слухового кабінету призначаються фахівці, які мають вищу дефектологічну освіту за фахом “Сурдопедагог”, володіють методикою роботи з розвитку слухового сприймання та формування вимови, обстеження слухової функції.

Тижневе навантаження вчителя-дефектолога та інструктора слухового кабінету визначене Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України.

Розподіл робочого часу вчителя-дефектолога та інструктора слухового кабінету здійснюється з урахуванням типологічних та індивідуальних особливостей контингенту учнів, стану їх слухової функції та передбачає такі види роботи:

- спеціальні навчальні групові та фронтальні заняття з учнями підготовчих, 1-4 класів (1 година на тиждень);

- індивідуальна робота з вивчення стану і динаміки розвитку порушеної слухової функції, виявлення резерву її розвитку, підбір і уточнення режиму слухової апаратури (як індивідуального так і колективного користування), виявлення стану мовленнєвої функції учня.

Посадові обов’язки вчителя-дефектолога та інструктора слухового кабінету розробляються керівником закладу відповідно до вимог чинного законодавства та затверджуються наказом по школі (школі-інтернату) за погодженням із профспілковим комітетом закладу.

Орієнтовні обов’язки вчителя-дефектолога шкіл (шкіл-інтернатів) для глухих дітей та інструктора слухового кабінету шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей зі зниженим слухом:

- сприяння дотриманню слухомовленнєвого режиму в школі (школі-інтернаті);

- періодичне обстеження стану слухової функції учнів та розвитку мовлення;

- проведення 1 раз на тиждень фронтальних занять з розвитку слухової функції, формування навичок сприймання мовленнєвих і немовленнєвих звуків на слухо-зоро-вібраційній основі; формування навичок правильної вимови та продукування усного мовлення з учнями підготовчого, 1-4 класів;

- визначення разом із лікарем-отоларингологом оптимального режиму роботи звукопідсилювальної апаратури індивідуального та колективного використання;

- сприяння регулярному використанню звукопідсилювальної апаратури у навчально-реабілітаційному процесі;

- складання разом із вчителем класу, вихователем, вчителем індивідуальних занять та практичним психологом школи аудіолого-педагогічної характеристики на учнів;

- ведення відповідної документації (річний план роботи кабінету, графік роботи кабінету, поурочні плани фронтальних занять, папки з аудіограмами та профілями вимови учнів, журнали: відвідування уроків та занять з розвитку слухового сприймання та формування вимови, обліку консультацій, обліку індивідуальних слухових апаратів та обладнання кабінету);

- надання консультативно-методичної допомоги педагогічним працівникам закладу та батькам учнів (вихованців) з розвитку слухового (слухо-зоро-вібраційного) сприймання мовлення та формування вимови як на індивідуальних заняттях, так і під час усього навчально-виховного процесу;

- участь у засіданнях шкільної психолого-медико-педагогічної комісії.

Фронтальні заняття у слуховому кабінеті проводяться за розкладом, затвердженим керівником навчального закладу.

Вчитель-дефектолог шкіл (шкіл-інтернатів) для глухих дітей та інструктор слухового кабінету шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей зі зниженим слухом проводять заняття з учнями протягом дня: фронтально та малими групами (по 2 – 3 чол.) – в позаурочний час; індивідуальні діагностичні заняття з учнями проводяться без урахування розкладу уроків чи позакласних занять.