Ідентифікація

1. ІЧ-спектроскопія. 

2. Визначення температури плавлення.  

3. Реакція з розчином ферум(ІІІ) хлориду (на саліцилат-іон) - синьо-фіолетове або червоно-фіолнтове забарвлення, яке зникає від додавання кількох крапель розведеної HCl і не зникає від додавання кількох крапель кислоти ацетатної  розведеної CH₃COOH.

 

4. Декарбоксилювання субстанції при нагріванні з натрій карбонатом

При нагріванні препарату вище 160°С або з натрію карбонатом відчуваєтьсязапах фенолу:

Утворений вуглекислий газ СО₂ ідентифікують за помутнінням вапняної (баритової) води:

С О₂ + Са(ОН)₂ = СаСО₃ + Н₂О

5. Реакція утворення ауринового барвника з розчином формальдегіду у присутності кислоти cульфатної концентрованої (реактив Маркі):         

Кількісне визначення

1. Алкаліметрія, пряме титрування в середовищі нейтралізованого за фенолфталеїном спирту

Наважку субстанції розчиняють у певному об’ємі нейтралізованого за фенолфталеїном спирту (оскільки препарат мало розчинний у воді) і титрують 0,1 М розчином натрій гідроксиду NaOH з тим самим індикатором до рожевого забарвлення.

2. Броматометрія, зворотне титрування, з йодометричним закінченням

До певного об’єму досліджуваного розчину субстанції в колбі з притертим скляним корком додають надлишок стандартного розчину бромід-бромату(0,0167 М розчин калій бромату КBrO₃ і калій броміду KBr), кислоти хлоридної Р HCl,  закривають корком, витримують протягом 30 хв, періодично струшуючи і залишають на 15 хв.

KBrО₃ + 5KBr + 6HCl = 3Br₂ + 6KCl + 3H₂O

  Бром Br₂, що виділився,  реагує з кислотою саліциловою НОС₆Н₄СООН з утворенням білого осаду 2,4,6-трибромфенолу і відбувається декарбоксилювання(відщеплення СО₂):

В реакційну суміш додають кристалічний калйй йодид KI. Не прореагований бром Br₂ реагує з калій йодидом KI з утворенням йоду I₂:

Br₂ + 2KI = I₂ + 2KBr

Йод I₂, що виділився,  титрують стандартним (0,1 М) розчином натрій тіосульфату Na₂S₂O₃ у присутності крохмалю до зникнення синього забарвлення (додають крохмаль під кінець титрування):

I₂ + 2Na₂S₂O₃ = 2NaІ + Na₂S₄O₆

Зберігання. У щільно закупореному контейнері, що оберігає від дії світла, у захищеному від світла місці.

Застосування.

Кислоту саліцилову застосовують зовнішньо як антисептичний, відволікаючий, подразнюючий, кератолітичний, ранозагоювальний засіб у вигляді присипок(2–5 %), мазей (1–10 %), паст, спиртових розчинів (1 % і 2 %).

Застосовують для лікування ран, опіків, жирної себореї, вугрів, екземи, псоріазу, дискератозів, іхтіозів, бородавок, мозолів.

Входить до складу пасти Лассара (разом з цинку оксидом і крохмалем), мозольної рідини (Liquor ad clavos), мозольного лейкопластиру “Саліпод“, присипки “Гальманін“ (пригнічує секрецію сальних і потових залоз, застосовують при пітливості ніг), лініменту “Камфоцин“ (при ревматизмах, артритах), рідини “Персалан“, “Перкасалан“ (разом з настойкою стручкового перцю, нафтою нафталанською, спиртом та ін., застосовують для лікування жирної себореї). Випускаються вушні краплі “Отинум“ (містять холінсаліцилат), які виявляють дезинфікуючу і протизапальну дію.