- •Тема лекції :Лікарські засоби — похідні ароматичних кислот
- •Кислота бензойна (Acidum benzoicum)
- •Поширення в природі
- •Одержання
- •Зберігання
- •Застосування.
- •3. Лікарські речовини - похідні саліцилової кислоти Кислота саліцилова (Acidum salicylicum)
- •Властивості
- •Ідентифікація
- •Декарбоксилювання субстанції при нагріванні з натрій карбонатом
- •1. Алкаліметрія, пряме титрування в середовищі нейтралізованого за фенолфталеїном спирту
- •2. Броматометрія, зворотне титрування, з йодометричним закінченням
- •4. Кислота ацетилсаліцилова
Поширення в природі
Кислота бензойна вперше була відкрита в бензойній камеді Resina Benzoe у 1608 році. Зустрічається у вільному вигляді в деяких смолах і бальзамах (перуанському і толуанському), журавлині.
У великій кількості кислота бензойна знаходиться у вигляді естеру в бензойній смолі. Однак одержання кислоти бензойної шляхом перегонки бензойної смоли тепер не застосовується.
Одержання
В даний час кислоту бензойну одержують кількома синтетичними методами.
Окисненням толуолу:
Хлоруванням толуолу з подальшим гідролізом бензотрихлориду за схемою:
Декарбоксилюванням фталевої кислоти:
Властивості
Опис. Кристалічний порошок білого кольору або безбарвні кристали, без запаху або з дуже слабким специфічним запахом.
Розчинність. Мало розчинний у воді, розчинний в киплячій воді, легко розчинний в 96 % спирті, ефірі і жирних оліях.
Ідентифікація
1. Визначення температури плавлення.
2. Реакція на бензоати:
А. З ферум(ІІІ) хлоридом
Кислоту бензойну розчиняють у розчині натрію гідроксиду (реакція розчину повинна бути нейтральною). При додаванні розчину феруму (III) хлориду випадає рожево-жовтий осад основного феруму (III) бензоату:
В. Сублімація препарату
Декілька кристалів подрібненої субстанції змочують кислотою сульфатною H2SO4, обережно нагрівають дно пробірки; на стінках пробірки утворюється білий наліт C6H5COOH.
С. Не фармакопейна реакція. Реакція з розчином аргентум нітрату
При додаванні розчину аргентум нітрату AgNO3 утворюється білий осад аргентум бензоату C6H5COOAg:
C
6H5COOH
+ AgNO3 = C6H5COOAg +
HNO3
Кількісне визначення
Метод - алкаліметрія у спиртовому розчині,
Спосіб – прямий,
Індикатор – феноловий червоний.
Титрують 0,1 М розчином натрій гідроксиду NaOH до переходу забарвлення від жовтого до фіолетово-червоного.
C6H5COOH + NaOH = C6H5COONa + H2O
Зберігання
У щільно закупореному контейнері.
Застосування.
Застосовують зовнішньо як протимікробний і фунгіцидний засіб при шкірних захворюваннях, мікозах у вигляді мазей 6 % (разом з кислотою саліциловою 3 %, наприклад, при мікозах). При прийомі всередину посилює секрецію слизових оболонок дихальних шляхів.
3. Лікарські речовини - похідні саліцилової кислоти Кислота саліцилова (Acidum salicylicum)
М. м. = 138,12 г/моль
Поширення в природі
Саліцилова кислота широко поширена в рослинних організмах як у вільному стані (квіти ромашки), так і у вигляді ефірних олій (гвоздикова, туберозова олія та ін.).
Одержання
Вихідна речовина – фенол, з якого одержують фенолят.
Метод Кольбе-Шмідта. Взаємодія твердого натрій феноляту з вуглекислим газом за температури 125°С
Реакцію проводять в автоклаві під тиском 6 атм. При цьому відбувається внутрішньомолекулярне перегрупування.
Властивості
Опис. Білі або безбарвні дрібні голчасті кристали або легкий дрібнодисперсний кристалічний порошок без запаху, солодкувато-кислий на смак. При обережному нагріванні сублімується. При сильному нагріванні розкладається (декарбоксилювання) з утворенням фенолу (запах) і вуглекислого газу: C6H4(OH)COOH C6H5ОН + CO2
Розчинність. Мало розчинний у воді (1:500), розчинний у киплячій воді (1:15), легко розчинний у спирті (1:3), ефірі (1:2), мало розчинний у хлороформі. Водний розчин має кислу реакцію.
