Концепції економічної динаміки та підприємництва й. Шумпетера Підприємництво і нововведення

Підприємницька функція нерозривно пов'язана з нововведеннями. Підприємець має поєднувати, комбінувати фактори виробництва; він шукає нові форми організації, удосконалення у комерційних комбінаціях. Мотиви його діяльності — саморозвиток особистості, досягнення успіху, подолання труднощів. Підприємництво не вважають професією, відповідні властивості й навички можна втратити, вони можуть перейти до інших людей.

Спочатку один або кілька підприємців використовують нові форми і шляхи отримання прибутку, а потім їх приклад наслідують інші. Прибуток — це винагорода за нововведення. Нові комбінації дають змогу зменшувати виробничі витрати. Прибуток одержує той, хто раніше, ніж інші, застосовує нововведення (нові комбінації продуктивних сил).

Прибуток, як кредит і процентна ставка, належить до явищ, що виникають і зникають. Коли нововведення поширюється, то виробничі витрати вирівнюються, і прибуток спонукає до пошуку та втілення нових комбінацій.

У результаті кожен або більшість застосовують відкриття, новинки, перш ніж нова система відносин і розрахунків може бути збалансована. Система спочатку віддаляється від рівноваги, а потім знову прямує до неї, щоправда, вже до іншої. Старі продукти і попередні форми організації витісняються. Відбувається процес "творчого руйнування". Процвітання змінюється депресією. Реалізують нові комбінації, фірми пристосовуються до нових умов. Головний імпульс, який приводить капіталістичний механізм у рух і підтримує його, виходить від нових споживчих благ, методів виробництва і транспортування товарів, нових ринків і форм економічної організації, що створює капіталістичне підприємництво.

Визначальну роль у цьому процесі відіграють не конкуренція цін або якості, а конкуренція введення нових продуктів, технологій, джерел забезпечення, організаційних форм. Й. Шумпетер детально розкрив сутність конкуренції нововведень. Ця конкуренція загрожує не надлишкам прибутків наявних фірм, а самим їх фундаментам, і настільки ж ефективна конкуренція першого типу, наскільки бомбардування ефективніше виламує двері. Конкуренція нововведень — могутній засіб збільшення прибутку, якщо розглядати тривалі відрізки часу.

Діяльність перших підприємців виходить за межі власної галузі, а маса підприємців у цілому збільшується більшою мірою, ніж це було б за інших умов, народне господарство швидше і повніше втягується у процес реорганізації, яка становить суть періоду підйому.

З інноваціями пов'язаний і циклічний розвиток капіталізму. У своїх працях учений проаналізував взаємозв'язок усіх трьох циклів, котрі розпізнають за тривалістю (короткі, середні та довгі); інновації впливають на кожен із циклів. Таким чином намагалися погодити циклічні коливання з процесами інноваційної діяльності як сполучної ланки. Саме нововведення, що є своєрідною основою економічного розвитку, має циклічний характер.

Погляди Й. Шумпетера на внутрішню стимулювальну роль інновацій, технічного прогресу були певною основою подальшого формування різних теорій трансформації капіталістичної системи, її переходу на вищий рівень розвитку (індустріальне і постіндустріальне суспільство).

Його ідеї отримали розвиток у працях Г. Мешна й А. Клайнкнехта. Останній на основі проведених досліджень зробив висновок про те, що на етапі підйому властиві більш типові процеси інновацій, в той час як на етапі депресії в більшій мірі втілюються продуктові інновації.

У сучасній ринковій економіці провідними інноваційними тенденціями є:

— постійне удосконалення механізму здійснення технологічних інновацій;

— супроводження розробки нових методів виробництва великомасштабними інвестиціями і створення нових виробів за селективними базовими критичними напрямами;

— інтерналізація реалізації інноваційних процесів, що прогресує;

— оптимізація різноманітних інноваційних господарських систем за стадіями інноваційного циклу;

— широке застосування інформаційних технологій у всіх сферах виробничого сектору економіки.