
- •1.1. Єдність формаційного та цивілізаційного теоретико-методологічних підходів
- •1.1. Єдність формаційного та цивілізаційного теоретико-методологічних підходів
- •1.2. Позитивний та нормативний складники економічної науки
- •1.3. Єдність теорії та історії — відмітна риса курсу
- •1.4. Предмет курсу
- •Неоінституціоналізм
- •Нова і новітня економічна історія
- •Періодизація розвитку економіки та економічної думки
- •1.5. Методологія курсу
- •Постсоціалізм
- •Розділ 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Загальна характеристика епохи
- •2.1. Економічні основи переходу від споживацького до виробляючого господарств
- •Неолітична революція
- •Розділ 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII-V ст. До н. Е.)
- •3.1. Економіка найдавніших цивілізацій Месопотамії Загальна характеристика країни
- •Економічний розвиток Ассирії
- •Нововавилонське царство
- •3.2. Формування цивілізаційного суспільства Стародавнього Єгипту Особливості господарської діяльності
- •Сільське господарство і ремесла
- •Соціальні стани суспільства
- •Економічна думка
- •3.3. Особливості становлення цивілізаційного суспільства Стародавньої Індії Виникнення держави і розвиток економіки
- •Суспільні відносини
- •3.4. Перші цивілізаційні формування Стародавнього Китаю Утворення держави і розвиток економіки
- •Реформи Шан Яна і його послідовників
- •Розділ 4. Становлення європейської цивілізації
- •4.1. Давньогрецька цивілізація та її вплив на європейський світ Палацове господарство
- •Створення нової економічної системи
- •Формування полісів
- •Розвиток класичного рабства
- •Торгівля
- •4.2. Економічні причини занепаду античних цивілізацій Економіка періоду республіки
- •Економіка періоду імперії
- •Модуль 2. Передіндустріальна цивілізація Розділ 5. Економіка та економічна думка середньовічних цивілізацій (V—XV ст.)
- •Загальна характеристика епохи
- •5.1. Становлення східного типу економіки
- •Економіка Китаю в епоху Середньовіччя
- •Особливості господарства феодальної Японії
- •Індійський феодалізм
- •Індійська община
- •5.2. Європейські країни середньовічних цивілізацій Етапи становлення і характерні особливості
- •Основи феодального устрою у Франкській державі
- •Формування сеньйоріального господарства
- •Феодальна власність в Англії
- •5.3. Середньовічне місто (V—XV ст.) Становлення і зміцнення візантійського міста
- •Розвиток економічної думки
- •Виникнення міста в Європі
- •Економічні функції міста
- •Професійні об'єднання
- •5.4. Генезис української цивілізації в епоху Середньовіччя
- •Основи господарства
- •Формування вотчини
- •Господарська діяльність
- •Розвиток міста і торгівля
- •Руйнування та відродження
- •Аграрні відносини
- •Розділ 6. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI — перша половина XVII ст.)
- •Загальна характеристика епохи.
- •6.1. Зародження ринкової інфраструктури Виникнення ринкової інфраструктури
- •Форми об'єднання купців
- •Утворення грошового ринку
- •Економічна думка
- •6.2. Економічні основи формування світового ринку Розвиток продуктивних сил
- •Організація капіталістичного виробництва
- •Епоха Великих відкриттів
- •6.3. Становлення індустріальної цивілізації в Європі
- •Основи економічного зростання Нідерландів
- •Економічна думка
- •Особливості становлення індустріального суспільства у Франції
- •Причини повільного розвитку капіталізму в Німеччині
- •6.4. Господарство українських земель Розвиток Лівобережжя та Слобожанщини
- •Правобережжя
- •Ремісниче і мануфактурне виробництво
- •Торгівля
- •Грошовий ринок
- •Економічна думка
- •Модуль 3. Економіка індустріальних цивілізацій Розділ 7. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVIII — перша половина XIX ст.)
- •Загальна характеристика
- •7.1. Завершення індустріалізації Великої Британії Передумови промислового перевороту
- •Розвиток капіталістичного фермерства
- •Перетворення Англії на "фабрику світу"
- •Розвиток науки, промисловості та транспорту
- •7.2. Економічна думка індустріального суспільства
- •Теорія грошей і доходів
- •7.3. Становлення індустріальної економіки Франції Особливості промислового перевороту у Франції
- •Розвиток банківської і кредитної сфер
- •Парцелярний характер землеволодіння
- •Економічна думка
- •7.4. Особливості генезису індустріального виробництва в Німеччині Причини економічної відсталості
- •Передумови промислового перевороту
- •Формування грошово-кредитної системи
- •Наслідки промислового перевороту
- •Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві
- •Економічна думка
- •7.5. Україна на шляху індустріальної модернізації Передумови промислового перевороту
- •Особливості розвитку капіталізму
- •Особливості розвитку промисловості
- •Формування внутрішнього ринку
- •Економічна думка
- •7.6. Розвиток індустріальної цивілізації у сша Розвиток ринкової економіки
- •Війна за незалежність та її наслідки
- •Розвиток сільського господарства
- •Розвиток торгівлі, грошової та кредитної систем
- •7.7. Східний тип модернізації економіки — Японія Загальна характеристика економіки
- •Розвиток міст і їх роль
- •"Відкриття" Японії
- •Революція Мейдзі
- •Головні соціально-економічні й політичні перетворення
- •Промисловий переворот
- •Розділ 8. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX — початок XX ст.)
- •8.1. Економіка монополістичного капіталізму Загальна характеристика епохи
- •Економічна думка
- •Монополія і конкуренція
- •8.2. Еволюція індустріального суспільства у другій половині XIX — на початку XX ст.
- •8.2.1. Інноваційний тип розвитку суспільства (кінець XIX — початок XX ст.) Загальна тенденція економічного розвитку
- •Електрика й електротехніка
- •Металургія і транспорт
- •Технологія й організація виробництва
- •Результати технологічної революції
- •Економічна думка
- •Концепції економічної динаміки та підприємництва й. Шумпетера Підприємництво і нововведення
- •Монополізація виробництва
- •8.2.2. Особливості розвитку індустріальної цивілізації у сша та Німеччині Умови прискореного розвитку економіки сша
- •Антимонопольна політика
- •Причини піднесення Німеччини
- •Концентрація та монополізація
- •Економічна думка
- •Гранична продуктивність
- •8.2.3. Проблеми модернізації індустріальної економіки Англії і Франції Причини промислового відставання Англії
- •Сільське господарство
- •Світова торгівля
- •Економічна думка
- •Оптимізація виробництва
- •Причини економічного відставання Франції
- •Концепція загальної економічної рівноваги
- •8.2.4. Східний тип модернізації Перехід до монополістичного капіталізму
- •Створення економічного потенціалу
- •Концентрація і монополізація
- •Мілітаризація виробництва
- •8.3. Економіка колоніального світу (кінець XIX — початок XX ст.) Історичні форми колоніалізму
- •Зміна колоніальної політики метрополій
- •Розвиток промисловості в колоніях
- •Залежні країни
- •8.4. Особливості розвитку ринкового господарства та головні напрями економічної думки в Україні (друга половина XIX — початок XX ст.) Розвиток українських земель
- •Економічна думка
- •Теорема цінності
- •Теорія ринків та криз
- •Вихідні положення інвестиційної теорії циклів
- •Теорія розподілу
- •Рента та джерела її виникнення
- •Економічне обґрунтування кооперації
- •Київська політекономічна школа
- •"Ефект Слуцького"
- •Період стабілізації 1924—1929 рр
- •Світова економічна криза 1929—1.933 рр
- •Післякризовий період 1934—1939 рр
- •Конверсія та її наслідки
- •Економічна криза 1929—1933 рр
- •"Новий курс" ф. Рузвельта
- •Економічна думка
- •Предмет аналізу і методологія інституціоналізму
- •Соціально-психологічний напрям
- •Соціально-правовий інституціоналізм
- •Кон'юнктурно-статистичний напрям
- •9.2. Державно-монополістична економіка Великої Британії та Франції
- •Післявоєнна економіка Англії
- •Антикризова політика уряду Англії
- •Післявоєнна економіка Франції
- •Економіка періоду світової кризи
- •Економічна думка
- •Концепція мультиплікатора
- •9.3. Особливості формування етатизму в Німеччині, Італії та Японії Післявоєнна економіка Німеччини
- •Реформування економіки Німеччини
- •Економіка в період кризи 1929—1933 рр
- •Особливості економічного розвитку Японії
- •Розділ 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)
- •Загальна характеристика епохи
- •10.1. Всесвітня інтеграція Світова економіка в післявоєнний період
- •Транснаціональні корпорації (тнк)
- •Інтеграція
- •Європейський Союз (єс)
- •Єс і Україна
- •Нафта та інші організації.
- •Економічна думка
- •10.2. Становлення "нової економіки" сша Основи економічного зростання
- •План Маршалла
- •Перехід до постіндустріального суспільства
- •Перехід до рейганоміки
- •10.3. Становлення та розвиток постіндустріальної економіки європейських країн
- •Особливості постіндустріальної економічної моделі
- •Велика Британія: політика державного регулювання
- •Тетчеризм
- •Франція.
- •Економічний курс голлізму
- •Німеччина
- •Грошова та економічна реформи
- •Розвиток у 70—90-х роках
- •Модель соціально-ринкового господарства
- •10.4. Формування східної моделі постіндустріального суспільства в Японії Відродження післявоєнного господарства
- •Особливості економічної моделі
- •Економічна думка
- •З'ясуємо, в чому загадка феномену Японії
- •10.5. Постколоніальна економіка
- •Стратегія розвитку
- •Класифікація країн третього світу
- •Економічна думка
- •11.1. Трансформація країн соціалістичної системи
- •Проблеми трансформації суспільства
- •Форми і організація соціального контролю
- •Корпорація з її техноструктурою
- •11.2. Східна модель становлення інформаційного суспільства
- •11.3. Розбудова постіндустріальної економіки в Росії Перший етап реформ
- •Внутрішні та зовнішні проблеми розвитку
- •11.4. Асиметрія стану і розвитку сучасної світової економіки
- •Зростання нерівності доходів
- •Асиметрія
- •Криза 2008—2009 рр
- •Розділ 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •12.1. Виникнення економіки державного соціалізму в Україні
- •Встановлення робітничого контролю
- •Націоналізація
- •Політика "воєнного комунізму"
- •Нова економічна політика
- •Згортання неПу і формування командної економіки
- •12.2. Економічні проблеми розвитку України у період 40-х років XX ст. Післявоєнна економіка
- •Основні джерела перебудови
- •Вибір економічної стратегії
- •Особливості відбудови в Україні
- •Відбудова і розвиток народного господарства
- •12.3. Модернізація економіки України у 50—60-х роках
- •Розглянемо головні причини відставання командно-адміністративної економіки
- •Розділ 13. Ринкові перетворення в україні (90-ті роки XX ст.)
- •13.1. Інституціональні аспекти становлення ринкової економіки Політика реформ
- •Інституціональні компоненти економічного зростання в Україні
- •Трансакційні витрати
- •Витрати інституціальної трансформації
- •Класифікація інституціональних пасток
- •13.2. Розвиток підприємництва та специфікація прав
- •Типи фірм та їх переваги
- •Приватні права власності
- •Структура прав власності фірми
- •Специфікація приватних прав власності в корпорації
- •Державні і загальні права власності
- •Спільні права власності
- •13.3. Формування інституціонально-інформаційної економіки
- •Функції держави в новій постіндустріальній економіці
Періодизація розвитку економіки та економічної думки
У всіх науках важливе місце займає з'ясування питань періодизації того чи іншого курсу. Повною мірою це стосується і курсу історії економіки та економічної думки. Проте тут вирішення цього питання як загального підґрунтя усвідомлення структурної еволюції економічних знань в історико-культурному та просторовому контексті відзначається певними особливостями. По-перше, за образним висловом Й. Шумпетера, періодизація розглядається як неминуче зло: конкретні її способи та стан не можуть задовольнити представників різних напрямів і водночас відмова від періодизації свідчила б про безсилля науковців у будь-яких варіантах вирішення проблеми. По-друге, внаслідок плюралізму економічної теорії, економічної історії та історії економічної думки існувала в минулому та існує нині велика кількість різноманітних періодизацій соціально-економічного розвитку та його відображення в теоріях, жодна з яких не є загальноприйнятою. Навколо питання про періодизацію точиться особливо гостра боротьба. По-третє, кожна з періодизацій має свої достоїнства та недоліки, але так чи інакше відбиває реальний рух економіки та економічних знань. По-четверте, вирішення проблеми періодизації у курсі історії економіки та економічної думки значно ускладнено тим, що йдеться про необхідність розробки, яка б відображала органічну єдність двох наукових і навчальних дисциплін. До цього часу спроби періодизації розвитку економічної науки здійснюються окремо для економічної теорії, економічної історії та історії економічних учень.
В історії економіки учені виокремлюють різні види періодизації: за історичними ерами та епохами, за суспільно-економічними формаціями, за стадіями економічного розвитку, за етапами науково-технічного процесу та ін. Щодо історії економічних учень, то виокремлені та проаналізовані такі підходи до періодизації: формаційний, історико-хронологічний, періодизація економічного аналізу Й. Шумпетера, парадигмальний. Водночас справедливо підкреслюється, що наведені підходи стосуються окремих важливих аспектів багатогранного розвитку економічного знання і, як правило, доповнюють один одного.
Взаємодоповнюючий підхід, з позицій якого у навчальному посібнику викладаються питання, дає можливість поєднати сильні сторони кожного з окремих зазначених підходів. Звичайно, при цьому потрібно уникати тих положень, які за різних підходів суперечать і навіть взаємовиключають один одного.
Визначальною є періодизація реального соціально-економічного розвитку. Залежно від такої періодизації і в межах її визначається періодизація розвитку економічного знання. За основу взято формаційно-цивілізаційний підхід, в межах якого розкриття питань здійснено з позицій парадигмального підходу, сутність котрого докладно розкрита в п. 1.5. У додатках 1—2 подані періодизації становлення та розвитку політичної економії (економічної теорії) XIX — початку XXI ст. і класифікація її шкіл та напрямів.
Цілком правомірно стверджувати, що у другій половині XX ст. численні розробки різних періодизацій та класифікацій стали особливими важливими розділами економічної історії та історії економічної думки, невід'ємними складовими їх предмета і методології.
Отже, введення у навчальний процес нового курсу "Історія економіки та економічної думки" свідчить про можливості шляхом інтеграції посилити вивчення історико-економічних наук у їх найтісніших взаємозв'язках. Проте це не означає ліквідацію чи зникнення історії економіки (економічної історії) та історії економічної думки як наукових дисциплін, окремих самостійних видів економічного знання. Вони, як і раніше, розвиваються диференційовано, хоч і у тісних зв'язках між собою та з політичною економією (економічною теорією). Розвиток усіх цих наукових дисциплін відбувається не лише під впливом соціально-економічного розвитку та необхідності задоволення його вимог, але й. внутрішнього саморозвитку власне економічної науки. Для економічної науки характерні закони кумулятивно-парадигмального розвитку. Тому варто з'ясовувати і застосовувати до аналізу історії економіки та економічної думки на всіх їх етапах наукові парадигми, конкуруючі науково-дослідні програми та новітній інструментарій дослідження. Вивчення навчального курсу здійснюється з урахуванням єдності простору та часу, складників економічної науки (позитивної та нормативної її частин) і структурних рівнів економіки та відповідно економічної теорії (мікро-, мезо-, макро- і глобоекономік).
Предмет нового інтерактивного курсу — вивчення історії становлення і розвитку суспільного виробництва у національному та світовому масштабах, а також історичного процесу виникнення, розвитку і зміни економічних поглядів, теорій, шкіл і напрямів економічної думки у процесі еволюції людського суспільства, його різних цивілізацій. При цьому правомірність та обґрунтованість вивчення нового нормативного курсу з позицій розвитку світового господарства особливо помітні у контексті економічної, політичної і культурної інтеграції та глобалізації.