11.4. Асиметрія стану і розвитку сучасної світової економіки

Наприкінці XX ст. і в першому десятилітті XXI ст. в економічному розвиткові рельєфно виявилися його значна нерівномірність і, як результат, асиметричність становища та неоднозначність перспектив подальшого зростання економіки різних країн і регіонів. Нерівномірність розвитку охоплює як національні економіки в межах світового господарства і міжнародних економічних зв'язків, так і світову економіку загалом, а також водночас фактично всі важливі сфери соціально-економічного життя, насамперед виробництво і розподіл ВВП.

Наочним підтвердженням є дані глобального міжнародного зіставлення ВВП 146 країн світу за 2005 р. здійсненого у рамках Програми міжнародних зіставлень за паритетами купівельної спроможності валют (ПКС). У найзагальнішій формі оцінка показників ВВП усіх країн за ПКС у порівнюваній валюті відображає кількість грошей, витрачених у певній країні на купівлю тієї чи іншої кількості товарів і послуг, яку можна придбати за валютну одиницю іншої країни. Наприклад, ПКС гривні до долара показує, скільки потрібно витратити гривень для придбання такої самої кількості товарів і послуг, яку в США можна придбати за 100 американських доларів.

Згідно з даними Програми міжнародних зіставлень у 2005 р. частка ВВП найзначніших щодо економічного потенціалу країн у світовій економіці, розрахована за ПКС, була такою: США — 23 %, Китай — 10, Японія — 7, Німеччина — 5, Індія — 4, Велика Британія, Франція, Росія, Італія, Бразилія — 3 (кожна з країн), Канада, Іспанія, Мексика — 2 % (кожна з країн). Отже, частка країн "Великої сімки" у 2005 р. становила майже половину світового виробництва ВВП (46 %). За порівняння національних ВВП не за паритетом купівельної спроможності, а за ринковим валютним курсом на ці країни припадало 66 % світового виробництва. Між тим у країнах "Великої сімки" проживало менше 12 % населення планети, у тому числі в США — 4,8 %. Спостерігалась приблизна відповідність часток зазначених країн у світовому виробництві з їх частками голосів у МВФ (45,2 %) і МБРР (43 %). Лише США в обох організаціях належало відповідно 17,2 і 16,4 % усіх голосів. Для порівняння: частка України у світовому виробництві становила 0,5 % і на країну в цих міжнародних організаціях припадало 0,6—0,7 % усіх голосів.

Дані табл. 11.2 свідчать про те, що є значна відмінність між країнами не лише в абсолютних величинах і частках країн у світовому ВВП, а й у ВВП на одну особу.

Серед західноєвропейських країн до складу першої десятки держав світу за ВВП на одну особу в 2005 р. увійшли: Люксембург (70 014 дол. СІНА), Норвегія (47 551 дол. США), Ірландія (39 058 дол. США), Ісландія (35 630 дол. США), Швейцарія (35 520 дол. США). Для США цей показник становив 41 674 дол. Решта розвинутих країн Західної Європи або значно відставала від рівня США (менше половини американського показника), або (більш типова картина) дещо наближалась до нього (75—85 %).

За розкриття асиметрії становища різних країн у світовій економіці доцільно звернути увагу на таку важливу обставину. Частка тієї чи іншої країни у світовому ВВП, розрахована за обмінним курсом, суттєво відрізняється від ВВП, обчисленим за паритетом купівельної спроможності. Так, частка КНР за ПКС приблизно вдвічі більша, ніж за обмінним курсом. У свою чергу частка США та інших розвинутих держав приблизно на третину менша.

Як наслідок, становище країн у світі розрізняється залежно від способу розрахунку (табл. 11.3).

1 Иванов Ю. О глобальном международном сопоставлении ВВП по 146 странам мира / Ю. Иванов // Вопросы экономики. — 2008. — № 5. — с. 22—35.

Таблиця 11.2. Глобальні підсумки зіставлення ВВП (2005 р.)

Таблиця 11.3. Частка провідних країн в світовій економіці (2007 р.)

Країна	Населення	ВВП за ИКС	ВВП за обмінним курсом	Промислове виробництво
Світ в цілому	100,0	100,0	100,0	100,0
США	4,7	21,4	27,4	12,0
Китай	20,5	10,9	5,5	12,4
Японія	2,0	6,6	9,0	8,0
Індія	17,4	4,6	1.9	1.1
Німеччина	1.3	4,4	6,0	13,2
Велика Британія	0,9	3,3	4,9	5,0
Франція	1,0	3,2	4,6	5,7
Росія	2,3	3,2	2,0	1,0
[талія	0,9	2,8	4,0	5,1
Бразилія	2,9	2,8	2,6	2.4
Канада	0,5	2,0	2,5	3,6

Китай у розрахунку за ПКС впевнено посідає друге місце, випереджаючи за величиною ВВП Японію. Індія за цим показником вийшла на четверте місце, тоді як у розрахунку за обмінним курсом навіть не входить до складу першої десятки найбільших економік світу. Частки Росії, України та інших пострадянських країн у світовій економіці, зокрема у світовому промисловому виробництві, залишаються низькими та незначними.