3.Історія виникнення кольорової фотографії
3.1.Перша кольорова фотографія.
Історія кольорової фотографії пов'язана з реалізацією 2 методів відтворення кольору. Перший метод одержав назву прямого (об'єктивного). При використанні цього методу для формування зображення прагнуть забезпечити умови, які безпосередньо відтворювали б кольори навколишніх нас об'єктів. Використовуючи явище інтерференції, французи Е.Беккерель і А.Ньєпс де Сент-Віктор отримали якісне зображення спектра на полірованій срібній пластині, обробленої хлористим сріблом. Однак зображення було нестійким і зберігалося лише в темряві. Інтерференційний метод був узагальнений Г.Липманом, який виготовив кольорові фотографії в 1891 р.
Перше кольорове зображення на основі фотографічного методу отримав англійський фізик Джеймс Клерк Максвелл 17 травня 1861, він продемонстрував можливість отримання кольорового зображення шляхом одночасного суміщеного проектування червоного, синього і зеленого діапозитивів (рис.3.1). Ця подія зараз вважається відправною точкою в історії кольорової фотографії. Галогено-срібні фотоемульсійні шари в той час мали чутливістю тільки до короткохвильової частини видимого спектру, і розвиток кольорової фотографії був неможливим, якби не випадкове відкриття в 1873 р. професором Берлінського університету Германом Фогелем спектральної сенсибілізації. Завдяки науковій оцінці несподіваного ефекту, отриманого при додаванні в галогеносрібну емульсію деяких барвників, Г.Фогель відкрив нову і дуже важливу сторінку в історії кольорової фотографії.
Однак багатьом до цих пір незрозуміло, як же Д.Максвелл ще задовго до відкриття спектральної сенсибілізації, продемонстрував великій групі вчених у Лондоні адитивний метод отримання кольорового зображення. Сьогодні завдяки дослідженням у галузі кольорової фотографії англійського фотографа Джона Хеджкоу стало відомо, що червоні кольори, які не знімаються картатій стрічці, відбивали ультрафіолетові промені, котрі й реєструвалися фотопластиною в процесі зйомки, а зелений світлофільтр не був строго зональним і пропускав сині промені.
Рис. 3.1. Перша кольорова фотографія
Через два роки після відкриття спектральної сенсибілізації французький вчений Луї Хайрон отримав за синім, зеленим і червоним світлофільтрами кольоро-розподілені зображеня, використовуючи сенсибілізуючу дію хлорофілу. Він же повідомив про хромоскоп – приладі, в якому - три кольоро-розподілені позитиви об'єднувалися за допомогою систем дзеркал, що дозволяло досить просто синтезувати кольорове зображення адитивним методом.
Луї Дюко дю Орон в книзі "Кольори у фотографії", опублікованій в 1869 р. вперше виклав принципи кольоровий адитивної та субтрактивної репродукції, включаючи і схему сучасної кольорової фотографії на багатошарових фотоматеріалах. Їм же була виготовлена і перша в світі кольорова фотографія на основі субтрактивного методу, яка знаходиться в музеї Національної техніки в Лондоні. Спочатку Луї Дюко дю Орон отримав три кольоро-розподілених чорно-білих негативи, знімаючи кольоровий об'єкт за зональними світлофільтрами: синім, зеленим і червоним. Копіюючи з кольоро-розподілених негативів на три желатинові фолії, що містять у шарі барвники (жовтий, пурпурний, блакитний), додаткові до кольорів світлофільтрів, за якими велася зйомка об'єкта, він виготовив три кольоро-розподілених забарвлених позитиви. Потім, поєднуючи і висвітлюючи їх білим світлом, він синтезував кольорове зображення субтрактивним методом.
Заслуга Луї Дюко дю Хорону полягала в тому, що він, використовуючи на початковій стадії адитивний метод Д.Максвелла, розробив основи субтрактивного методу отримання кольорового зображення і побачив велику його перспективу. Але рівень техніки і технологій того часу не дозволяв йому на практиці реалізувати свої ідеї.