1.3.Цифрові фотоапарати.

Історія створення цифрових фотокамер почалася з розвитком телебачення в 1940 – 1950 роках. Тоді тільки починали шукати шляхи запису зображень. Перший прорив був здійснений в 1951 р. Bing Crosby лабораторією, якій вдалося зробити запис електричних імпульсів на магнітну стрічку. До 1956 р. система працювала настільки добре, що стала невід'ємною частиною телевізійних технологій. Це, в поєднанні з розвитком комп'ютерів, і є початком цифрової фотографії.

Наступний великий крок відбувся в 1960 рр. на полігонах НАСА. Перш, ніж на місяць вирушили астронавти, були зроблені глобальні дослідження поверхні місяця. Ці дослідження показали, що звичайний аналоговий сигнал, повертаючись до Землі, настільки слабкий, що неможливо було розшифрувати зображення. НАСА створила технологію зашифровки зображення на комп'ютері. Дані були оброблені таким чином, що зображення перетворилося в цифровий сигнал, а шум був вилучений. Після цього "холодна війна" тільки прискорила розвиток цифрових зображень [2].

Нижче наведено зображення першої цифрової фотокамери (рис.1.4).

Рис. 1.4. Перша цифрова фотокамера

Цифрова фотографія – синтетична дисципліна, яку в рівній мірі можна вважати як різновидом фотографічного мистецтва, так і однією з периферійних комп'ютерних технологій [4]. У порівнянні з традиційною фотографією, її цифрове дитя є дуже молодим­ – точкою відліку історії цифрової фотографії, мабуть, можна вважати 1969 рік, коли будо винайдено альтернативи хімічної фотоплівки. Такою альтернативою став створений в Bell Labs новий тип напівпровідникових пристроїв, що отримав назву CCD (Charge Coupled Device – прилад із зарядовим зв'язком, ПЗЗ) і призначений для реєстрації зображень в цифровій формі. Сьогодні ПЗЗ широко застосовуються в самих різноманітних пристроях: сканерах, факсимільних апаратах, цифрових фото-, відеокамерах і навіть телескопах, звернених до самих віддалених галактиках.

Безумовно, успіхи в області професійної цифрової фототехніки швидко екстраполюються і на споживчі пристрої, які стають все більш потужними, зручними й дешевими. Прототип споживчої цифрової фотокамери – перша Mavica з цифровим захопленням зображень, але аналоговим методом їх запису – був випущений компанією Sony в 1981 р., коли масовий ринок був ще зовсім не готовий до прийняття нової технології (рис.1.5).

Рис. 1.5. Перші кроки до створення споживчих камер – фото пристрій Mavica (1981)

До виходу першої споживчої камери Apple QuickTake 100, що мала розширення VGA (640x480), залишалось 13 років (рис.1.6). Але потім нові пристрої стали ще більш поширеними. Переломним в історії цифрової фотографії можна вважати 1995-й рік, коли з’явилися перші споживчі фотоапарати з роздільною здатністю 640х480. Потім почалася гонка за зниження ціни та наближення якості цифрової фотографії до якості плівки. У 1995 р. з’явилися VGA-камери Apple QuickTake 150 і Kodak DC40 ціною близько 1000 доларів, а в кінці того ж року вийшла перша дійсно успішна модель – Casio QV100. У 1996 р. на ринок прийшла компанія Olympus, ознаменувавши свою появу концепції комплексного підходу до цифрового фото, що ґрунтується на створенні локальної користувача інфраструктури: камера + принтер + сканер + персональне сховище фотоінформації.

Рис. 1.6. Перша споживча камера Apple QuickTake 100

Для таких гігантів традиційної оптики і фототехніки як Olympus, Fujifilm, Canon і Nikon перехід до цифрових технологій був логічним кроком. У американських же фірм відносини з цифровою фотографією склалися складні. Ще в 90-х роках Kodak заявила про те, що майбутнє за цифровою фотографією, проте її зусилля з наближення світлого майбутнього виявилися суперечливими. У результаті до 2000-го року бізнес цифрової фотографії став для неї збитковим, Kodak не витримувала натиску японських фірм. Зараз фірма бореться за відновлення лідируючих позицій. Ще більше постраждала інша американська компанія – Polaroid [2].

А провідні компанії продовжують удосконалювати цифрові камери (рис.1.7). Напрямів удосконалення тут досить багато: це і чисто технічні (роздільна здатність, чутливість, швидкість запису знімка, обсяг пам'яті, характеристики оптики), і функціональні. Особлива увага приділяється плавному переходу на цифрову технологію професійних фотографів: для них випускаються моделі зі змінними об'єктивами і підтримуються лінійки дзеркальних фотоапаратів. Для невибагливої ​​публіки випускаються елегантні «мильниці», які скоріше вже нагадують портсигари (наприклад, лінійки Casio Exilim або Samsung SCD).

Рис. 7. Сучасна професійна цифрова фотокамера