- •Політика як суспільне явище. Зв’язок політики з іншими суспільними сферами.
- •Предмет політичної науки, її основні категорії.
- •Методи політичної науки.
- •Функції політології.
- •Система політичних наук, взаємозв’язок політології з іншими суспільними науками.
- •Зародження і розвиток політичної думки у країнах Стародавнього Сходу.
- •Соціально-політичні течії Стародавнього Китаю.
- •Політична думка античності.
- •Політичні погляди Платона.
- •10. Політичні погляди Арістотеля
- •Політична думка Середньовіччя. Т. Аквінський.
- •Особливості політичної думки Стародавнього Риму.
- •Погляди н. Макіавеллі в праці “Володар”. Макіавеллізм.
- •Раціоналістичні трактування політики і влади в працях ж.Ж. Руссо.
- •Політична концепція т. Гоббса.
- •Політичні погляди Дж. Локка.
- •Монтеск’є про історичні, географічні, політичні та соціальні основи політики.
- •І.Кант про правову державу та “вічний мир”.
- •Місце політики у “Філософії права” Гегеля.
- •Внесок в. Липинського в розвиток політичної думки.
- •Концепція автономно-федеративного устрою України в творчості м. Драгоманова.
- •Концепція інтегрального націоналізму д. Донцова.
- •Політична влада: сутність, ознаки. Система поділу влади у суспільстві.
- •Джерела та ресурси політичної влади.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Теорія та практика поділу влади. Легітимність влади.
- •Державна та політична влада.
- •М. Вебер про типи політичного панування.
- •Політична система суспільства. Теорія політичної системи д. Істона, г. Алмонда.
- •Типологія політичних систем.
- •Структура та механізм функціонування політичної системи.
- •Держава як базовий елемент політичної системи. Ознаки та функції держави. Апарат держави.
- •Основні теорії походження держави.
- •Правова держава: суть та принципи. Розвиток теорії правової держави.
- •Соціальна держава: суть, структура.
- •36. Громадянське суспільство: суть, структура. Розвиток теорії
- •37. Форми державного устрою.
- •38. Форми та моделі федералізму.
- •39. Форми державного правління.
- •40. Президентське правління, його суть, особливості.
- •41. Парламентська система правління.
- •42. Сутнісні характеристики політичних режимів, їх типологія.
- •43. Тоталітарний політичний режим.
- •44. Авторитарний політичний режим.
- •45 Зміст поняття “демократія”. Основні принципи. Особливості демократії
- •46. Сучасні концепції демократії.
- •47. Хвилі демократизації за Хантінгтоном “Третя хвиля. Демократизація в кінці хх ст.”
- •48. Політична еліта, її роль, структура, функції.
- •49. Класичні концепції еліти в. Парето та г. Моски.
- •51. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •52. Політичне лідерство. Типологія політичних лідерів.
- •53. Політичні партії: суть, ознаки, функції.
- •54. Причини виникнення та етапи розвитку політичних партій.
- •55. Типологія політичних партій та їх функції у суспільстві.
- •56. Місце і роль партій в політичній системі суспільства.
- •57. Партійні системи, їх характеристика.
- •58. Політичний процес: суть, структура. Розвиток політичного процесу в Україні.
- •59. Політична діяльність: суть, структура, детермінанти.
- •60. Політична участь і форми її прояву.
- •61. Політична модернізація: суть, критерії, основні моделі модернізації.
- •62. Теорія політичних рішень: суть, типи, етапи прийняття.
- •63. Методи прийняття і способи реалізації політичних рішень.
- •64. Політична ідеологія: суть і структура.
- •66. Політична свідомість та її рівні.
- •64. Політична соціалізація особи: суть, форми та основні типи.
- •67. Політична культура: суть, структура, функції.
- •68. Типологія політичної культури. Субкультура.
- •69. Основні принципи політичної доктрини лібералізму.
- •70. Основний зміст та принципи консерватизму.
- •71. Сутність та призначення виборів, їх типи.
- •72. Основні принципи демократичних виборів.
- •73. Виборчі системи: типи та характеристика.
- •74. Основні процедури виборчого процесу.
36. Громадянське суспільство: суть, структура. Розвиток теорії
Гоббс, громадянське суспільство —одержавлене суспільство, яке є результатом переходу від природного до суспільно-політичного стану. Держава творить громадянське суспільство,
закладаючи його основи, встановлюючи порядок, цивілізуючи суспільство та його членів. одним із перших почав протиставляти природне й суспільно-політичне в людині. Локк підтримав і розвинув ідею Гоббса про одержавлене суспільство як суспільство громадянське. не розмежовував суспільство й державу, а права особи й дви. Гегельгромадянське суспільство існує не всередині держави, а поряд з нею – це сфера матеріальних умов життя, в якій індивіди пов'язані інтересами. громадянське суспільство — це сфера недержавних суспільних інститутів і відносин. шляхом розмежування громадянського суспільства і держави робити їх соціальними партнерами, заперечувати вивищення держави над суспільством, доводити, що держава є похідною від громадянського суспільства й повинна слугувати йому, а не навпаки. Структура — економічні – недерж власність на засоби виробництва, соціальні – класові, етнічні відносини, політичні – ЗМІ, ГО, соціокультурні за винятком держави.
37. Форми державного устрою.
Форма державного устрою — це спосіб територіальної організації держави, що визначається принципами взаємовідносин держави як цілого і її територіальних складових. унітарна і федеративна. Унітарна - держава, територія якої складається з адміністративних або політико-адміністративних (автономії) одиниць. ознаки: єдина конституція, норми якої застосовуються на всій території країни. єдина система вищих органів державної влади/ єдина система права. єдина судова система, яка здійснює правосуддя на всій території країни, керуючись єдиними нормами права; судові органи є ланками єдиної централізованої судової системи. єдине громадянство. Федерація — союзна держава, територія якої складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю. відмінність - територія унітарної держави складається з самоврядних адміністративних чи політико-адміністративних одиниць, які не мають політичної самостійності, федеративну державу складають державні утворення з певною політичною самостійністю, а сама федеративна держава виступає як союз цих утворень. Австралії, Австрії, Аргентині, Бразилії, ознаки: Територія федеративної держави в політико-адміні-
стративному плані не є єдиним цілим. Вона складається з суб'єктів федерації, які не можуть мати власної грошової одиниці, армії, виступати суб'єктом міжнародного права. діють конституції і закони суб'єктів федерації. існують системи органів законодавчої, виконавчої та судової влади суб'єктів федерації. двопалатна структура союзного парламенту. існує і громадянство суб'єктів федерації. Конфедерація — форма союзу держав, за якої держави зберігають свій суверенітет у повному обсязі. Австро-Угорщина .ознаки: суб'єкти конфедерації мають право вільного виходу з неї; до предмету відання конфедерації входить питання: війни і миру, зовнішньої політики, формування єдиної армії, системи комунікацій.