- •Політика як суспільне явище. Зв’язок політики з іншими суспільними сферами.
- •Предмет політичної науки, її основні категорії.
- •Методи політичної науки.
- •Функції політології.
- •Система політичних наук, взаємозв’язок політології з іншими суспільними науками.
- •Зародження і розвиток політичної думки у країнах Стародавнього Сходу.
- •Соціально-політичні течії Стародавнього Китаю.
- •Політична думка античності.
- •Політичні погляди Платона.
- •10. Політичні погляди Арістотеля
- •Політична думка Середньовіччя. Т. Аквінський.
- •Особливості політичної думки Стародавнього Риму.
- •Погляди н. Макіавеллі в праці “Володар”. Макіавеллізм.
- •Раціоналістичні трактування політики і влади в працях ж.Ж. Руссо.
- •Політична концепція т. Гоббса.
- •Політичні погляди Дж. Локка.
- •Монтеск’є про історичні, географічні, політичні та соціальні основи політики.
- •І.Кант про правову державу та “вічний мир”.
- •Місце політики у “Філософії права” Гегеля.
- •Внесок в. Липинського в розвиток політичної думки.
- •Концепція автономно-федеративного устрою України в творчості м. Драгоманова.
- •Концепція інтегрального націоналізму д. Донцова.
- •Політична влада: сутність, ознаки. Система поділу влади у суспільстві.
- •Джерела та ресурси політичної влади.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Теорія та практика поділу влади. Легітимність влади.
- •Державна та політична влада.
- •М. Вебер про типи політичного панування.
- •Політична система суспільства. Теорія політичної системи д. Істона, г. Алмонда.
- •Типологія політичних систем.
- •Структура та механізм функціонування політичної системи.
- •Держава як базовий елемент політичної системи. Ознаки та функції держави. Апарат держави.
- •Основні теорії походження держави.
- •Правова держава: суть та принципи. Розвиток теорії правової держави.
- •Соціальна держава: суть, структура.
- •36. Громадянське суспільство: суть, структура. Розвиток теорії
- •37. Форми державного устрою.
- •38. Форми та моделі федералізму.
- •39. Форми державного правління.
- •40. Президентське правління, його суть, особливості.
- •41. Парламентська система правління.
- •42. Сутнісні характеристики політичних режимів, їх типологія.
- •43. Тоталітарний політичний режим.
- •44. Авторитарний політичний режим.
- •45 Зміст поняття “демократія”. Основні принципи. Особливості демократії
- •46. Сучасні концепції демократії.
- •47. Хвилі демократизації за Хантінгтоном “Третя хвиля. Демократизація в кінці хх ст.”
- •48. Політична еліта, її роль, структура, функції.
- •49. Класичні концепції еліти в. Парето та г. Моски.
- •51. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •52. Політичне лідерство. Типологія політичних лідерів.
- •53. Політичні партії: суть, ознаки, функції.
- •54. Причини виникнення та етапи розвитку політичних партій.
- •55. Типологія політичних партій та їх функції у суспільстві.
- •56. Місце і роль партій в політичній системі суспільства.
- •57. Партійні системи, їх характеристика.
- •58. Політичний процес: суть, структура. Розвиток політичного процесу в Україні.
- •59. Політична діяльність: суть, структура, детермінанти.
- •60. Політична участь і форми її прояву.
- •61. Політична модернізація: суть, критерії, основні моделі модернізації.
- •62. Теорія політичних рішень: суть, типи, етапи прийняття.
- •63. Методи прийняття і способи реалізації політичних рішень.
- •64. Політична ідеологія: суть і структура.
- •66. Політична свідомість та її рівні.
- •64. Політична соціалізація особи: суть, форми та основні типи.
- •67. Політична культура: суть, структура, функції.
- •68. Типологія політичної культури. Субкультура.
- •69. Основні принципи політичної доктрини лібералізму.
- •70. Основний зміст та принципи консерватизму.
- •71. Сутність та призначення виборів, їх типи.
- •72. Основні принципи демократичних виборів.
- •73. Виборчі системи: типи та характеристика.
- •74. Основні процедури виборчого процесу.
Зміст основних концепцій політичної влади.
Телеологічна - концепція влади характеризує її як здатність досягнення поставлених цілей, одержання намічених результатів. Влада — не тільки стосунки між людьми, а й взаємодія. влада людини над людиною і природою.Реляціоністська - відношення між двома партнерами, один справляє визначальний вплив на іншого. Влада — це взаємодія суб'єкта і об'єкта. три різновиди реляціоністської концепції. Концепція спротиву - суб'єкт долає спротив об'єкта. Концепція обміну ресурсами - суб'єкт нав'язує свою волю об'єкту в обмін на надання останньому певних ресурсів. Концепція розподілу сфер впливу – владні відносини пануванням — підкоренням. субєкт і об’єкт можуть мінятися місцями. Системна концепція - влада системоутворююча в політичній системі суспільства, забезпечувати стабільність у суспільстві. Влада покликана вирішувати суперечність між необхідністю організованості й порядку в суспільстві та багатоманітністю інтересів членів суспільства Системний підхід застосовується на трьох рівнях: політичної системи суспільства в цілому; окремих складових. біхевіористська - влада як особливий тип поведінки, увага на особливостях людей, мотивах їхньої поведінки в боротьбі за владу. У межах біхевіористської концепції три основні моделі. Силова - мотив політичної поведінки людини є прагнення до влади. Ринкова - за умов ринкової економіки влада також стає товаром. Ігрова – владні відносини як своєрідна гра
Теорія та практика поділу влади. Легітимність влади.
Примусовий характер політичної влади, негативний відтінок у сприйнятті її суспільною свідомістю породжують проблему легітимності влади. Легітимність – переконання підвладних і світового співтовариства у правомірності політичної влади. Об'єктами легітимності виступають органи державної влади, управлінські структури, вищі посадові особи, політичні еліти в цілому, правові норми. обов'язкова ознака цивілізованої влади. Ознаки легітимн. ліберально-демократична позицією - легітимна владу сформована в результаті демократичних процедур, а не насильно.політичний реалізм - легітимність влади полягає в здатності оволодіти складною ситуацією в країні, підтримувати стабільність, не обов’язково законним шляхом. Бразилія, Чилі. причини делегітимізації: суперечність між цінностями та інтересами, бюрократизація і корумпованість державного апарату; націоналізм етнічний сепаратизм, нездатність влади вирішити соціально-економічні проблеми, Типи легітимності Вебер: традиційний (грунтується на авторитеті традицій і звичаїв), харизматичний (віра підвладних у незвичайні якості і здібності правителя) і раціонально- легальний (переконання підвладних у законності й доцільності влади, демократичні процедури, закони). Є також ідеологічний, структурний і персоналізований типи легітимності.
В легітимності відображається ставлення громади до влади. Її можна визначити як стан влади, коли вона визнається більшістю народу законною та справедливою, народ погоджується з владою, добровільно визнає її право приймати рішення, які повинні виконуватися.
Легітимність і авторитетність влади — явища певною мірою схожі. Легітимність означає згоду з владою, коли він добровільно визнає її право приймати рішення, які повинні виконуватися. Чим нижчий рівень легітимності, тим частіше вона буде спиратися силовий на примус.
Від легітимності потрібно відрізняти поняття легальності влади.
Легітимація — це спосіб або процес, методом якого влада отримує виправдання. Ідеальної легітимності (100% підтримки населення) не буває . у будь-якому суспільстві є люди, що порушують закони або ставляться до влади апатично. Нарешті, в демократичному суспільстві існує опозиція офіційній владі. Відповідно будь-яка влада повинна підтверджувати свій авторитет, доказувати населенню, що саме вона найбільшою мірою відповідає його інтересам.