- •Політика як суспільне явище. Зв’язок політики з іншими суспільними сферами.
- •Предмет політичної науки, її основні категорії.
- •Методи політичної науки.
- •Функції політології.
- •Система політичних наук, взаємозв’язок політології з іншими суспільними науками.
- •Зародження і розвиток політичної думки у країнах Стародавнього Сходу.
- •Соціально-політичні течії Стародавнього Китаю.
- •Політична думка античності.
- •Політичні погляди Платона.
- •10. Політичні погляди Арістотеля
- •Політична думка Середньовіччя. Т. Аквінський.
- •Особливості політичної думки Стародавнього Риму.
- •Погляди н. Макіавеллі в праці “Володар”. Макіавеллізм.
- •Раціоналістичні трактування політики і влади в працях ж.Ж. Руссо.
- •Політична концепція т. Гоббса.
- •Політичні погляди Дж. Локка.
- •Монтеск’є про історичні, географічні, політичні та соціальні основи політики.
- •І.Кант про правову державу та “вічний мир”.
- •Місце політики у “Філософії права” Гегеля.
- •Внесок в. Липинського в розвиток політичної думки.
- •Концепція автономно-федеративного устрою України в творчості м. Драгоманова.
- •Концепція інтегрального націоналізму д. Донцова.
- •Політична влада: сутність, ознаки. Система поділу влади у суспільстві.
- •Джерела та ресурси політичної влади.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Теорія та практика поділу влади. Легітимність влади.
- •Державна та політична влада.
- •М. Вебер про типи політичного панування.
- •Політична система суспільства. Теорія політичної системи д. Істона, г. Алмонда.
- •Типологія політичних систем.
- •Структура та механізм функціонування політичної системи.
- •Держава як базовий елемент політичної системи. Ознаки та функції держави. Апарат держави.
- •Основні теорії походження держави.
- •Правова держава: суть та принципи. Розвиток теорії правової держави.
- •Соціальна держава: суть, структура.
- •36. Громадянське суспільство: суть, структура. Розвиток теорії
- •37. Форми державного устрою.
- •38. Форми та моделі федералізму.
- •39. Форми державного правління.
- •40. Президентське правління, його суть, особливості.
- •41. Парламентська система правління.
- •42. Сутнісні характеристики політичних режимів, їх типологія.
- •43. Тоталітарний політичний режим.
- •44. Авторитарний політичний режим.
- •45 Зміст поняття “демократія”. Основні принципи. Особливості демократії
- •46. Сучасні концепції демократії.
- •47. Хвилі демократизації за Хантінгтоном “Третя хвиля. Демократизація в кінці хх ст.”
- •48. Політична еліта, її роль, структура, функції.
- •49. Класичні концепції еліти в. Парето та г. Моски.
- •51. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •52. Політичне лідерство. Типологія політичних лідерів.
- •53. Політичні партії: суть, ознаки, функції.
- •54. Причини виникнення та етапи розвитку політичних партій.
- •55. Типологія політичних партій та їх функції у суспільстві.
- •56. Місце і роль партій в політичній системі суспільства.
- •57. Партійні системи, їх характеристика.
- •58. Політичний процес: суть, структура. Розвиток політичного процесу в Україні.
- •59. Політична діяльність: суть, структура, детермінанти.
- •60. Політична участь і форми її прояву.
- •61. Політична модернізація: суть, критерії, основні моделі модернізації.
- •62. Теорія політичних рішень: суть, типи, етапи прийняття.
- •63. Методи прийняття і способи реалізації політичних рішень.
- •64. Політична ідеологія: суть і структура.
- •66. Політична свідомість та її рівні.
- •64. Політична соціалізація особи: суть, форми та основні типи.
- •67. Політична культура: суть, структура, функції.
- •68. Типологія політичної культури. Субкультура.
- •69. Основні принципи політичної доктрини лібералізму.
- •70. Основний зміст та принципи консерватизму.
- •71. Сутність та призначення виборів, їх типи.
- •72. Основні принципи демократичних виборів.
- •73. Виборчі системи: типи та характеристика.
- •74. Основні процедури виборчого процесу.
Концепція автономно-федеративного устрою України в творчості м. Драгоманова.
Політичні погляди М. Драгоманова формувалися під значним впливом поширених у тогочасній Європі ліберальних і особливо соціалістичних ідей. Поняття «громада» є ключовим у політичних поглядах М. Драгоманова. На його думку, головним критерієм оцінки діяльності держави є служіння суспільному благу. Суть держави полягає не в її формі, а в тих правах і свободах, якими наділені громадяни. Громада у М. Драгоманова є первинною ланкою організації суспільного життя. Стосунки між громадами мають будуватися на федеративних засадах. Федерація утворюється в результаті децентралізації управління державою з громад як більш дрібних суспільних об'єднань.
Принцип федералізму був визначальним у поглядах М. Драгоманова й на національне питання. Він заперечував ідею національної державності, вважав, що політичною формою організації- суспільного життя має бути федерація, що складається із самоврядних громад.
Драгоманов не поділяв марксистську тезу про визначшіьну роль матеріального виробництва в суспільному розвитку, існують не менш важливі потреби — розмноження, пізнання, поняття «громада» - ключове. Суть держави полягає не в її формі, а в правах і свободах, якими наділені громадяни. Політична історія людства - кругообіг трьох основних форм держави — аристократії, монархії й демократії. Людство втратило первісну свободу й постійно прагне її повернути, але цьому заважає держава, навіть демократична. впроваджувати самоврядування. Громада - первинна ланка організації суспільного життя. Стосунки між громадами на федеративних засадах. Громади будують федерацію знизу догори. за самостійні сильні обласні органи влади, незалежні від центральної влади. Самовряд – через збори. причина поділу суспільства на багатих і бідних - приватнавласність. Колективна власність. проти революційних перетворень. Заперечував ідею національної державності. Україна має бути федеративним утворенням, яке складається з 20 земель, федерац. з Рос. відкидав націоналізм і сепаратизм, виступав з позицій інтернаціоналізму.
Концепція інтегрального націоналізму д. Донцова.
Донцов Ідея примату духовного над матеріальним. Належність до того чи іншого стану визначається не за соціальною, а за психологічною ознакою.заперечував традиційний український націоналізм за раціоналізм, лібералізм і соціалізм, федералістичні та автономістичні ідеї. Інтегральний націоналізм - пристрасне ставлення до світу,об'єднати населення в народ і націю. Чинність націоналізму - дійовість, а не пасивну споглядальність. переорієнтації українства на Захід, відхід його від Росії. Росіянам притаманні абсолютизм і правовий нігілізм,У культурою з Європою. Призначення України — бути аванпостом захисту культури Заходу від Російського. «Націоналізм». Українські політичні мислителі XIX ст. апелювали до інтелекту, раціоналізму, тому не досягли успіху в національному визволенні. У XX ст. назріла потреба в націоналізмі з головною рушійною силою – волею, зорієнтованою на поширення української ідеї та національне поява нації – передумова створення держави. Боротьба за формування - на романтизмі, фанатизмі та аморальності. Аморальність у політиці – використання будь-яких засобів для досягнення цілей. Завд. Націоналізму - формування національної політичної еліти як державотворчого елемента. Маси не можуть творити державу. аристократи духу, шляхетність, честі, слави й морального обов'язку. Метод інтегрального націоналізму - «творче насильство, примус у процесі боротьби. незалежність у формі селянської дрібнобуржуазної республ. сильніші нації мають перемогти слабших, гуманізм і демократія несумісні з національною волею. Його націоналізм - основа ОУН.