Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська Політехніка»

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни:

«Телекомунікаційні системи передачі»

на тему:

«Розробка схеми організації мережі зв’язку з використанням цифрових систем передавання плезіохронної ієрархії»

Виконав:

ст. групи ТК-33

Коваль І.Р.

Перевірив:

Колодій Р.С.

Львів – 2014p.

Завдання на розрахунково-графічну роботу (РГР)

tгр = 18°С

№ Вар.	А-Б				Б-В				А-В
	КТЧ	ПЦП	ВЦП	км	КТЧ	ПЦП	ВЦП	км	КТЧ	ПЦП	ВЦП
4	63			100	145	2		125	110		1

Згідно варіанта 4 між географічними пунктами А і Б необхідно організувати передавання 63 канала тональної частоти (КТЧ). Відстань між А і Б становить 100 км. Між пунктами Б і В необхідно організувати 2 ПЦП та 145 КТЧ. Відстань між Б і В становить 125 км. Також між пунктами А і В необхідно забезпечити проходження 1ВЦП та 110 КТЧ. Якщо між географічними пунктами певний цифровий потік відсутній, то це означає, що відповідний груповий тракт не передбачений завданням.

ЗМІСТ

Вступ

Основна частина

1. РОЗРОБКА ВАРІАНТІВ СХЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ

1.1 Вибір можливих варіантів типів кабелю та ЦСП

1.2 Розробка схеми організації зв'язку

2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ СХЕМ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ'ЯЗКУ

2.1. Визначення номінальної довжини регенераційної ділянки однокабельної ЦСП

2.2. Визначення номінальної довжини регенераційної ділянки двокабельної ЦСП

2.3. Визначення кількості регенераційних ділянок та місць розташування не обслуговуваних регенераційних пунктів (НРП)

3. Висновки

4. Перелік посилань на літературні джерела

Вступ

Параметри ЦСП повинні підбиратися з врахуванням характеристик існуючих і перспективних ліній зв'язку. Найбільшого поширення набули два типи ієрархій цифрових систем передачі: європейська і північно-амереканська. Європейська грунтується на первинній ЦСП типу ІКМ-30 із швидкістю передачі групового сигналу 2048 кбіт/с (рис. 12.1, 14.3); в основу другої закладена первинна система ІКМ-24 із швидкістю групового сигналу 1544 кбіт/с. Розроблені в нашій країні цифрові системи передачі відповідають європейській ієрархії.

Первинні ЦСП використовуються на місцевих мережах зв'язку. Кінцеве обладнання таких систем в цифровій мережі зв'язку може використовуватися не тільки для каналоутворення, але і для організації часового комутаційного поля в комутаційному обладнанні. Існують модифікації первинної системи, наприклад: системи з дельта-модуляцією, що здійснюють передачу 40—60 телефонних сигналів; системи, що здійснюють передачу 12-канального групового сигналу з частотним розділенням каналів (початковий спектр 60—108 кГц). Первинні системи зазвичай призначаються для ущільнення багатопарних низькочастотних кабелів міських телефонних мереж і одночетвірочних кабелів сільських мереж. Довжина ділянки регенерації при цьому складає 1.5—3 км. Цифрові системи передачі вищих порядків, прийняті в країні, — вторинні, третинні, четвертинні і п’ятинні — використовують метод двостороннього узгодження швидкостей.

Вторинні ЦСП, швидкість групового потоку в яких складає 8448 кбіт/с, використовуються на місцевих і зонових мережах зв'язку. За принципом побудови розрізняють вторинні системи з об'єднанням чотирьох первинних систем, що забезпечує організацію 120 каналів ТЧ; або кодуванням групового 60-канального сигналу з частотним розділенням (зі спектром частот 312—552 кГц) при цьому здійснюється сумісна передача цього кодованого сигналу з цифровим потоком первинної системи. Вторинні ЦСП призначаються для роботи з симетричним міжміським або коаксіальним кабелям 0.7/3,0 і 1,2 і 4,4 мм, а також волоконно-оптичним, радіорелейним до супутникових лініями зв’язку. Крім того, сигнали вторинної ЦСП можуть передаватися по трактах систем передач з ЧРК при використанні багаторівневих кодів. При роботі по кабельним лініях довжина ділянки регенерації складає 3—6 км.

Третинні ЦСП, швидкість групового потоку яких 34 368 кбіт/с, розраховані на об'єднання сигналів чотирьох вторинних систем і використовуються на місцевих, зонових і магістральних мережах зв'язку. Третинна ЦСП забезпечує організацію 480 каналів ТЧ. По" цій системі можуть передаватися телевізійні та мовні сигнали, перетворені в цифрову форму з використанням методові усунення надмірності. Різновидом третинної ЦСП є система, що здійснює кодування і передачу сигналів 300-канальної групи з частотним ущільненням каналів (спектр 812—2048 кГц. Третинні систем використовують коаксіальні кабелі з парами 1,2 - 4,4 мм, симетричні міжміські кабелі, а також волоконно-оптичні і радіорелейні лінії. Довжина ділянки регенерації при роботі по коаксіальному кабелю складає 2.3—3.2 км.

Четвертинні ЦСП, швидкість групового потоку яких 139264 кбіт/с, здійснюють об'єднання сигналів чотирьох третинних систем і призначені для роботи на місцевих, зонових і магістральних мережах зв'язку. Четвертинна система забезпечує організацію 1920 телефонних каналів і може використовуватися для передачі сигналів телевізійного мовлення. Система призначена для роботи по коаксіальних кабелях з парами 2.6/9,5 і 1,2/4,4 мм. а також по волоконно-оптичних лініях зв'язку. Довжина регенераційної ділянки при роботі по кабелю з парами 2,6/9,5 мм складає 3—3,5 км. а при роботі по кабелю 1.2/ 4.4 мм 1,5—2,0 км. На міських мережах четвертинна СП дозволяє створити багатоканальні сполучні лінії між АТС великої ємкості, а також забезпечити високоякісну передачу телевізійних сигналів від винесених передавальних станцій до телецентру і передавача. Об'єднання сигналів декількох четвертинних систем дозволило отримати могутнішу п'ятинну ЦСП на 7680 каналів ТЧ. Відомі пропозиції по створенню надширокополосних систем з тактовими частотами до 1,6 ГГц.

1. Розробка варіантів схеми організації зв’язку

1.1 Методика вибору можливих варіантів типу кабелю та цсп

1.1.1. Методика визначення приналежності до типу телекомунікаційної мережі

При проектуванні схеми організації телекомунікаційної мережі необхідно визначити, до якої мережі – внутрішньо-зонової (ВЗМ) або магістральної (MM) належить ЦСП, що проектують. Згідно нормативних документів ITU-T [1] довжина еквівалентного гіпотетичного кола (ЕГК) дорівнює 2500 км, яке поділяється на окремі ділянки. Структура ЕГК представлена на рис. 1.1. На рисунку позначено: МІД – місцева ділянка; ВЗД – внутрішньозонова ділянка; МД – магістральна ділянка.

Рис. 1.1. Структура ЕГК

Довжину l_АВ магістралі, що проектують (довжина магістралі між географічними пунктами А та В), визначають згідно співвідношення:

, (1.1)

де l_АБ – довжина магістралі між географічними пунктами А та Б, l_БВ – довжина магістралі між географічними пунктами Б та В.

l_АВ=100+125

За отриманим значенням l_АВ визначають, до якої мережі належить магістраль, що проектують:

100 км < l_АВ < 250 км – до ВЗМ

2. 1.1.2. Аналіз можливих варіантів побудови схеми організації зв’язку.

Розглядаємо всі можливі варіанти побудови схеми організації зв'язку, і вибираємо для подальшої роботи два варіанти: перший - для двокабельного режиму роботи та другий - для однокабельного режиму, з можливих:

1. ЦСП ІКМ-120, кабель МКСА 1x4 двокабельний режим

2. ЦСП ІКМ-120, кабель МКСА 4x4 двокабельний режим

3. ЦСП ІКМ-480С, кабель МКСА 1x4 двокабельний режим

4. ЦСП ІКМ-480С, кабель МКСА 4x41x4 двокабельний режим

5. ЦСП ІКМ-480, кабель МКТ-4 однокабельний режим.

Оптимальний варіант визначають шляхом порівняння кількості ЦСП, ємності кабелів та мінімальної кількості резервних пар кабелю.

Для визначення кількості та типу ЦСП необхідно визначити загальну кількість каналів ТЧ з перерахунком ПЦП і ВЦП на цифрові канали ТЧ.

Нехай n_ПЦПАБ , n_ПЦПБВ , n_ПЦПАВ – кількість ПЦП між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно; m_ВЦПАБ , m_ВЦПБВ , m_ВЦПАВ – кількість ВЦП між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно; Nк_АБ , Nк_БВ , Nк_АВ – кількість КТЧ між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно, тоді схема магістралі, що проектується, буде мати вигляд, зображений на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Схема магістралі, що проектується

Далі необхідно розрахувати кількість КТЧ, що виходять з пункту А, і пункту В:

(1.3)

(1.4)

Двокабельний режим

1 . Система ІКМ-120 по кабелю МКСА 1x4

Потрібно 4 системи ІКМ-120, 4 кабелі МКСА 1х4. Резервних каналів – 20, резервних пар немає.

2. Система ІКМ-120 по кабелю МКСА 4х4

Потрібно 4 системи ІКМ-120, 2 кабелі МКСА 4х4. Резервних каналів – 20, резервних пар 4 в одному кабелі.

3. Система ІКМ-480С по кабелю МКСА 1х4

Потрібно 1 систему ІКМ-480С, 2 кабелі МКСА 1х4. Резервних каналів – 20, резервних пар – 1 в одному кабелі.

4. Система ІКМ – 480С по кабелю МКСА 4х4

Потрібно 1 систему ІКМ-480С, 2 кабелі МКСА 4х4. Резервних каналів – 20, резервних пар - 1 в одному кабелі.

Порівнюючи перший та другий варіанти, можна сказати, що другий варіант кращий за перший, так як у ньому використовується два кабелі, а не чотири (хоча кількість резервних пар у другому варіанті більша). Порівнюючи третій та четвертий, можна сказати, що третій варіант кращий, так як у ньому менша кількість вільних пар кабелю. Порівнюючи другий та третій, кращим буде третій, тому, що використовується тільки одна система та менша кількість резервних пар. Таким чином, найкращим варіантом для двокабельного режиму роботи є третій варіант - це ЦСП ІКМ-480С по кабелю МКСА 1x4.

Для однокабельного режиму існує лише один варіант:

5.Система ІКМ-480С по кабелю МКТ-4

Потрібно 1 систему ІКМ-480, 1 кабель МКТ-4. Резервних каналів – 20, резервних пар – 1 в одному кабелі.

Таким чином, надалі розглядатимуться два варіанти:

- двокабельний режим ІКМ-480С по кабелю МКСА 1x4;

- однокабельний режим ІКМ-480 по кабелю МКТ-4.