Тема 2. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності

2.1. Поняття та класифікація організаційно-правової форми підприємництва.

2.2. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва.

2.3. Індивідуальне підприємництво.

2.4. Об'єднання підприємств: переваги й недоліки .

Ключові терміни

Підприємство, установа, організація, організаційно-правова форма, господарські товариства, індивідуальне підприємництво, об’єднання підприємств, асоціація, концерн, консорціум, корпорація, холдинг компанія, унітарне підприємство, корпоративне підприємство, мале підприємництво, акція, дивіденд.

2.1. Поняття та класифікація організаційно-правової форми підприємництва

Вибір організаційно-правової форми підприємництва є важ­ливим і складним етапом на шляху започаткування підприєм­ницької діяльності.

Організаційно-правова форма — це форма юридичної особи, що характеризує специфіку її створення, майнового статусу, її прав і прав засновників (учасників) на майно та особливості їх­ньої відповідальності за зобов'язання суб'єкта.

Організаційно-правова форма передбачає поєднання органі­заційних і правових ознак, що характеризують особливості як створення юридичної особи, так і її діяльності. Різноманітність організаційно-правових форм діяльності підприємців зумовле­на багатьма факторами, відображеними на рис. 2.1.1, утому чис­лі й тим, що кожна з форм має свої переваги та недоліки, які виявляються по-різному, залежно від сфери та масштабу діяль­ності суб'єкта.

Рис. 2.1.1. Фактори, які впливають на вибір організаційно-правової форми підприємництва

Організаційно-правова форма встановлює особливості пра­вового режиму діяльності певного суб'єкта, що має важливе значення і безпосередньо впливає на інтереси його контраген­тів, оскільки визначає, зокрема, можливість стягнення за бор­гами суб'єкта та висунення звернення вимог до його учасників тощо. Ця особливість є визначальною для характеристики об­сягу прав, обов'язків, меж відповідальності конкретного су­б'єкта підприємництва.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин функціону­ють різні підприємницькі утворення, але з неоднаковим ступе­нем юридичного кодування.

Класифікація організаційно-правових форм підприємниц­тва у загальному вигляді представлена в табл. 2.1.1 кожна з форм підприємницьких утворень розподілено в ту чи іншу гру­пу згідно із класифікаційними ознаками.

Таблиця 2.1.1

Класифікація організаційно-правових форм підприємництва

Класифікаційна ознака	Вид підприємництва
1. За характером та змі­стом підприємницької діяльності	- Підприємства; - організації; - установи
2. За формою власності	- Приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридич­ної особи); - підприємство, що діє на основі колективної власності; - комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; - державне, що діє на основі держав­ної власності; - підприємство, засноване на змі­шаній формі власності
3. За способом утворення (заснування) та формування статутного фонду	- Унітарне підприємство; - корпоративне підприємство
4. За видом діяльності	- Виробниче; - комерційне; - фінансове; - інше
5. За масштабом діяльно­сті	- Малі підприємства; - середні; - великі
6. За суб'єктами підпри­ємництва	- Юридичні особи; - фізичні особи
7. За можливостями зростання	- Малопотенційне; - середньопотенційне; - високопотенційне

Підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або орга­ном місцевого самоврядування, а також іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систе­матичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торго­вельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаче­ному ГКУ та іншими законами.

Принципова відмінність підприємства від організації полягає в тому, що підприємства виробляють певну продук­цію, а організації, як правило, виконують певні роботи (буді­вельні, науково-дослідні, проектні тощо) і надають послуги.

Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Кожне із підприємств відрізняється за способом формуван­ня майна (унітарне або корпоративне — див. на рис. 2.1.2), мас­штабами діяльності (рис. 2.1.3), ступенем відповідальності, фор­мою власності, можливостями зростання.

Оскільки серед суб'єктів підприємництва переважають юри­дичні особи, то окремо розглянемо їх класифікацію, складену на основі нового Цивільного кодексу України (ЦКУ) та нового Господарського кодексу України (ГКУ). Зауважимо, однак, що нове законодавство поки що не має єдиного підходу до органі­заційно-правових форм, що видно з порівняння класифікацій, відображених на рис. 2.1.4 і 2.1.5.

Рис. 2.1.2. Порівняльна характеристика унітарного і корпоративного підприємництва

Цивільний кодекс має статус акта вищого порядку як основ­ного акта цивільного законодавства, тому розглянемо класифі­кацію, складену на основі нового ЦКУ. Стаття 88 ЦКУ перед­бачає такі організаційно-правові форми юридичних осіб, як товариство, установа, а також інші форми, передбачені за­коном. Цей перелік не можна вважати вичерпним, тому що су­часний ринок пропонує значно ширший спектр юридичних осіб. За новим ЦКУ, вводиться поняття товариства, яким є ор­ганізація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), котрі мають право участі у діяльності цього товариства. Поняття гос­подарського товариства поглинається поняттям підприємни­цького товариства.

Згідно з класифікацією юридичних осіб за метою їх діяль­ності товариства поділяються на підприємницькі й непідприємницькі.

Рис. 2.1.3. Групування підприємств за масштабами діяльності за Господарським кодексом України

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність із метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть утворюва­тися лише як господарські товариства або виробничі коопера­тиви. Непідприємницькими товариствами (споживчі коопера­тиви, об'єднання громадян тощо) є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

За новим Господарським кодексом України, юридичні осо­би поділяються на підприємства, інші організації та об'єд­нання підприємств (асоціація, корпорація, консорціум, концерн та іп. Підприємства поділяються: на комунальне, під­приємство колективної власності, державне підприємство, підприємство змішаної форми власності, приватне підприємс­тво і господарське підприємство, види якого буде розглянуто далі.

Рис. 2.1.4. Організаційно-правові форми юридичних осіб за новим Цивільним кодексом України

Часто в теорії і практиці використовують термін „підприєм­ницька фірма”, під яким розуміється організаційно-правова форма підприємницької діяльності громадян (фізичних осіб) та організацій (юридичних осіб) або такий різновид підприємницької діяльності, що допускає використання праці найма­них працівників. Термін „підприємницька фірма” значною мі­рою має умовний характер, оскільки в українському законо­давстві немає визначення поняття „фірма”.

Рис. 2.1.5. Організаційно-правові форми юридичних осіб за новим Господарським кодексом

Особлива роль в структурі сучасної економіки відіграють малі підприємства. Їх місце і роль відображено на рис. 2.1.6.

Рис. 2.1.6. Роль малого підприємництва