
- •1.Право як об'єктивна категорія, його поняття та співвідношення з іншими основними видами соціальних норм.
- •2.Основні ознаки, властивості, характерні риси права.
- •3. Зв'язок права і держави.
- •4. Поняття та основні ознаки, що характеризують норми права.
- •5.Структура правової норми: диспозиція, гіпотеза, санкція.
- •6.Суб'єктивне та об'єктивне право, їх співвідношення.
- •7. Поняття джерела права, його різні значення.
- •8.Система джерел (форм) права
- •9. Нормативні акти як джерела права та їхня система.
- •10. Закон як основне джерело права у правовій державі.
- •11. Підзаконні нормативні акти
- •12. Закони, підзаконні акти
- •13. Межі дії нормативних актів.
- •14. Дія нормативного акта у часі. Порядок набрання чинності актом.
- •15. Дія нормативного акта у просторі.
- •16. Дія нормативного акта за колом осіб.
- •17. Поняття системи права. Поняття галузі права. Поняття правового інституту.
- •18. Система законодавства.
- •19. Систематизація законодавства: поняття, форми та значення.
- •20. Поняття, форми та способи реалізації норм права.
- •50) Способи забезпечення виконання зобов'язань.
- •51) Поняття та способи припинення зобов'язань
- •52) Цивільно-правова відповідальність: поняття, підстави та види. Збитки, як підстава для цивільно-правової відповідальності.
- •53) Поняття та характеристика сімейного права.
- •54) Поняття та ознаки шлюбу. Умови та порядок укладання шлюбу
- •55) Підстави визнання шлюбу недійсним.
- •56) Шлюбний контракт, його юридичне значення.
- •57) Розірвання шлюбу: поняття, порядок та наслідки.
- •58) Особисті права та обов'язки подружжя.
- •59) Майнові права та обов'язки подружжя.
- •60) Особисті права та обов'язки батьків і дітей.
- •71. Поняття і види часу відпочинку. Умови його використання.
- •Дисципліна праці та її значення. Види дисциплінарних стягнень, передбачені трудовим законодавством. Порядок застосування і зняття дисциплінарних стягнень.
- •Правила накладення та застосування дисциплінарних стягнень.
- •Поняття матеріальної відповідальності та її відмінність від майнової відповідальності за цивільним правом.
- •Підстави і умови матеріальної відповідальності за шкоду, завдану майну власника.
- •Поняття обмеженої матеріальної відповідальності. Повна матеріальна відповідальність за шкоду завдану майну власника.
- •Характеристика адміністративного права України та його відмінність від Конституційного права.
- •Поняття державного управління.
- •Характеристика суб'єктів адміністративного права.
- •80. Специфічні риси правового регулювання в адміністративному праві.
- •90. Юридичні та процесуальні підстави кримінальної відповідальності.
- •91 Поняття та характеристика покарань.
- •92.Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність у кримінальному праві.
- •93. Відповідальність неповнолітніх у кримінальному праві.
- •20. Поняття та форми реалізації норм права.
- •21. Взаємозв'язок норми права та правовідносини
- •22. Поняття та структура правовідносин: учасники, їхні суб'єктивні права та обов'язки, об'єкт правовідносин.
- •23. Юридичні факти.
- •24. Поняття тлумачення норм права. Види і способи тлумачення права.
- •25. Правомірна поведінка і правопорушення.
- •26. Правопорушення як підстави юридичної відповідальності.
- •27. Склад правопорушення, зміст його елементів.
- •28. Види правопорушень.
- •29. Загальне поняття юридичної відповідальності. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •30. Основні види юридичної відповідальності
- •41. Умови дійсності правочинів. Недійсність цивільних правочинів та їх наслідки. Види цивільних правочинів.
- •42.Представництво: пониття, види
- •43.Загальна характеристика представництва за законом
- •44.Характеристика представництва за юридичними документами
- •45.Загальна характеристика комерційного представництва
- •46.Довіреність: поняття, строки та види
- •47.Поняття зобов'язання і підстави його виникнення. Стректура зобов'язання
- •48.Договір, його види
- •49.Порядок укладання і припинення договорів
- •81.Специфічні риси правового регулювання в адміністративному праві.
- •82. Поняття державного примусу в адміністративному праві та характеристика його засобів.
- •83. Поняття адміністративного правопорушення та його відмінність від злочинів.
- •84. Види адміністративних правопорушень за сферами державного управління.
- •85. Види та зміст адміністративних стягнень.
- •86.Поняття та особливості кримінальної галузі права.
- •87. Поняття злочину та його співвідношення з іншими видами правопорушень.
- •88. Ознаки та склад злочину. Стадії вчинення злочину. Добровільна відмова від злочину.
- •89. Співучасть у злочині та види співучасників.
8.Система джерел (форм) права
Джерелами права в різних правових системах визнаються:
Нормативно-правовий акт — офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права і розрахований на неодноразове застосування.
Правовий прецедент — джерело права, що являє собою письмове або усне рішення судового або адміністративного органу, якому надається державою формальна обов'язковість, і воно стає нормою, зразком при розгляді всіх подібних справ у майбутньому.
Правовий (санкціонований звичай) — санкціоноване державою правило поведінки, що склалося історично, у результаті багаторазового повторення людьми певних дій.
Нормативно-правовий договір — це двостороння або багатостороння угода, яка містить норми права. Договори з нормативним змістом на відміну від більшості індивідуально-правових договорів завжди містять загальні правила поведінки і не мають персоніфікованого, разового характеру.
Релігійні тексти — документи, які містять церковний канон або іншу релігійну норму, що переплетена з нормами моралі і права, санкціонована державою для надання їй загальнообов'язкового значення і забезпечена нею.
Правова доктрина — це витоки формування права, його джерела, опубліковані праці юристів, які дістали загального визнання.
Принципи права — це основні ідеї, вихідні положення, які закріплені в законі, мають загальну значущість, вищу імперативність (веління) і відображають суттєві положення права.
Цей перелік не є вичерпним, особливо з історичної точки зору.
9. Нормативні акти як джерела права та їхня система.
Нормативно-правовий акт - основне джерело права сучасної держави. У ньому міститься більшість правових норм, що регулюють найбільш соціально значимі суспільні відносини.
Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність, пов'язана з упорядкуванням і удосконаленням законодавчих та інших нормативно-правових актів, зведення їх у єдину внутрішньо узгоджену систему.
Розрізняють три способи (форми) систематизації нормативно-правових актів'.
— кодификацію;
— інкорпорацію;
— консолідацію.
Кодифікація — спосіб (форма) систематизації законодавчих актів, який полягає в їх удосконаленні через зміну змісту юридичних норм, пов'язаних загальним предметом правового регулювання, і об'єднання у новий єдиний нормативно-правовий акт
Кодекс — єдиний, зведений, юридичне і логічно цілісний, внутрішньо узгоджений нормативний акт.
Основи законодавства — кодифікований акт, що містить концептуальні поняття, цілі і завдання правового регулювання, принципи, які встановлюють основні напрямки регулювання певної сфери суспільних відносин
Статут — кодифікаційний акт, що регулює діяльність певних відомств, міністерств, організацій, ту чи іншу сферу управління
Положення — кодифікаційний акт, що визначає правовий статус, завдання і компетенцію державних органів і установ
Правила — кодифікаційний акт, що визначає не правовий статус, а правовий порядок якогось виду діяльності
Інкорпорація — спосіб (форма) систематизації законодавства, який полягає у зовнішньому впорядкуванні (розташуванні в тому чи іншому порядку) вже наявних нормативних актів без зміни змісту норм права, які містяться в них.
Результатом інкорпорації є збірники, де нормативні акти розташовуються в хронологічному або алфавітному порядку, за предметною ознакою, з урахуванням юридичної чинності об'єднуваних актів тощо.
Консолідація — спосіб (форма) систематизації, який полягає в об'єднанні кількох нормативно-правових актів, що діють в одній і тій самій сфері суспільних відносин, в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни змісту.