- •1.Право як об'єктивна категорія, його поняття та співвідношення з іншими основними видами соціальних норм.
- •2.Основні ознаки, властивості, характерні риси права.
- •3. Зв'язок права і держави.
- •4. Поняття та основні ознаки, що характеризують норми права.
- •5.Структура правової норми: диспозиція, гіпотеза, санкція.
- •6.Суб'єктивне та об'єктивне право, їх співвідношення.
- •7. Поняття джерела права, його різні значення.
- •8.Система джерел (форм) права
- •9. Нормативні акти як джерела права та їхня система.
- •10. Закон як основне джерело права у правовій державі.
- •11. Підзаконні нормативні акти
- •12. Закони, підзаконні акти
- •13. Межі дії нормативних актів.
- •14. Дія нормативного акта у часі. Порядок набрання чинності актом.
- •15. Дія нормативного акта у просторі.
- •16. Дія нормативного акта за колом осіб.
- •17. Поняття системи права. Поняття галузі права. Поняття правового інституту.
- •18. Система законодавства.
- •19. Систематизація законодавства: поняття, форми та значення.
- •20. Поняття, форми та способи реалізації норм права.
- •50) Способи забезпечення виконання зобов'язань.
- •51) Поняття та способи припинення зобов'язань
- •52) Цивільно-правова відповідальність: поняття, підстави та види. Збитки, як підстава для цивільно-правової відповідальності.
- •53) Поняття та характеристика сімейного права.
- •54) Поняття та ознаки шлюбу. Умови та порядок укладання шлюбу
- •55) Підстави визнання шлюбу недійсним.
- •56) Шлюбний контракт, його юридичне значення.
- •57) Розірвання шлюбу: поняття, порядок та наслідки.
- •58) Особисті права та обов'язки подружжя.
- •59) Майнові права та обов'язки подружжя.
- •60) Особисті права та обов'язки батьків і дітей.
- •71. Поняття і види часу відпочинку. Умови його використання.
- •Дисципліна праці та її значення. Види дисциплінарних стягнень, передбачені трудовим законодавством. Порядок застосування і зняття дисциплінарних стягнень.
- •Правила накладення та застосування дисциплінарних стягнень.
- •Поняття матеріальної відповідальності та її відмінність від майнової відповідальності за цивільним правом.
- •Підстави і умови матеріальної відповідальності за шкоду, завдану майну власника.
- •Поняття обмеженої матеріальної відповідальності. Повна матеріальна відповідальність за шкоду завдану майну власника.
- •Характеристика адміністративного права України та його відмінність від Конституційного права.
- •Поняття державного управління.
- •Характеристика суб'єктів адміністративного права.
- •80. Специфічні риси правового регулювання в адміністративному праві.
- •90. Юридичні та процесуальні підстави кримінальної відповідальності.
- •91 Поняття та характеристика покарань.
- •92.Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність у кримінальному праві.
- •93. Відповідальність неповнолітніх у кримінальному праві.
- •20. Поняття та форми реалізації норм права.
- •21. Взаємозв'язок норми права та правовідносини
- •22. Поняття та структура правовідносин: учасники, їхні суб'єктивні права та обов'язки, об'єкт правовідносин.
- •23. Юридичні факти.
- •24. Поняття тлумачення норм права. Види і способи тлумачення права.
- •25. Правомірна поведінка і правопорушення.
- •26. Правопорушення як підстави юридичної відповідальності.
- •27. Склад правопорушення, зміст його елементів.
- •28. Види правопорушень.
- •29. Загальне поняття юридичної відповідальності. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •30. Основні види юридичної відповідальності
- •41. Умови дійсності правочинів. Недійсність цивільних правочинів та їх наслідки. Види цивільних правочинів.
- •42.Представництво: пониття, види
- •43.Загальна характеристика представництва за законом
- •44.Характеристика представництва за юридичними документами
- •45.Загальна характеристика комерційного представництва
- •46.Довіреність: поняття, строки та види
- •47.Поняття зобов'язання і підстави його виникнення. Стректура зобов'язання
- •48.Договір, його види
- •49.Порядок укладання і припинення договорів
- •81.Специфічні риси правового регулювання в адміністративному праві.
- •82. Поняття державного примусу в адміністративному праві та характеристика його засобів.
- •83. Поняття адміністративного правопорушення та його відмінність від злочинів.
- •84. Види адміністративних правопорушень за сферами державного управління.
- •85. Види та зміст адміністративних стягнень.
- •86.Поняття та особливості кримінальної галузі права.
- •87. Поняття злочину та його співвідношення з іншими видами правопорушень.
- •88. Ознаки та склад злочину. Стадії вчинення злочину. Добровільна відмова від злочину.
- •89. Співучасть у злочині та види співучасників.
93. Відповідальність неповнолітніх у кримінальному праві.
Відповідальність неповнолітніх, тобто осіб, які не досягли 18-річного віку, передбачена кримінальним, адміністративним та іншим законодавством.
Кримінальній відповідальності підлягають особи, які до вчинення злочину досягли віку 16 років.
Закон також передбачає і знижений вік кримінальної відповідальності. Йдеться про осіб у віці від 14 до 16 років. Ці особи підлягають кримінальній відповідальності за злочини-вбивства, умисне нанесення тілесних ушкоджень, зґвалтування , крадіжки, грабежі, розбої , злісне та особливо злісне хуліганство , навмисні дії, які можуть викликати аварію поїзда, та інші.
До особи, яка вчинила у віці до 18 років злочин, який не є особливо тяжким, суд може застосувати примусові заходи виховного характеру, які не є кримінальним покаранням.
Неповнолітні віком від 14 до 18 років направляються до спеціальної навчально-виховної установи, якою є професійне училище соціальної реабілітації, до його виправлення на строк, визначений судом, але не більш як на 3 роки.
Кримінальна відповідальність неповнолітніх осіб має свої особливості. Так, до осіб, які скоїли злочин у віці до 18 років, не тільки не застосовується смертна кара, а й позбавлення волі їм не може перевищувати 10 років; вони не можуть бути визнані особливо небезпечними рецидивістами; до них можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру
20. Поняття та форми реалізації норм права.
Но́рма пра́ва —це загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.
Розрізняють такі форми реалізації норм права: додержання (дотримання), виконання, використання та застосування норм права.
Дотримання (додержання) норм права — це така форма реалізації забороняючих юридичних норм, яка полягає в пасивній поведінці суб'єктів щодо здійснення негативних дій, зазначених у нормі. Такі норми забороняють названу в них поведінку, яка визнається законом як правопорушення. У заборонах указується небажана для суспільства і держави поведінка.
Виконання норм права — це така форма реалізації, яка полягає у здійсненні зазначених у зобов'язуючих нормах права дій.Зобов'язуючі норми закріплюють вимогу активної поведінки щодо здійснення зазначених у цих нормах позитивних дій з боку фізичних або юридичних осіб.
Використання норм права — це форма реалізації суб'єктивного права, за якої здійснюється втілення в життя уповноважуючих норм. Уповноважуючі норми надають суб'єктам право на здійснення передбачених у них позитивних дій. Використання права відрізняється від попередніх форм реалізації правових норм тим, що в цьому випадку відбувається здійснення суб'єктивних прав, а не реалізація юридичних обов'язків та заборон. Особі надається право вирішувати, користуватися наданим правом чи ні.
Застосування норм права — це реалізація норм права компетентними організаціями з вирішення конкретної справи, яка має державно-владний, творчо-організуючий характер, здійснюється в установлених процедурних формах і завершується виданням індивідуально-конкретного припису.