- •1.Право як об'єктивна категорія, його поняття та співвідношення з іншими основними видами соціальних норм.
- •2.Основні ознаки, властивості, характерні риси права.
- •3. Зв'язок права і держави.
- •4. Поняття та основні ознаки, що характеризують норми права.
- •5.Структура правової норми: диспозиція, гіпотеза, санкція.
- •6.Суб'єктивне та об'єктивне право, їх співвідношення.
- •7. Поняття джерела права, його різні значення.
- •8.Система джерел (форм) права
- •9. Нормативні акти як джерела права та їхня система.
- •10. Закон як основне джерело права у правовій державі.
- •11. Підзаконні нормативні акти
- •12. Закони, підзаконні акти
- •13. Межі дії нормативних актів.
- •14. Дія нормативного акта у часі. Порядок набрання чинності актом.
- •15. Дія нормативного акта у просторі.
- •16. Дія нормативного акта за колом осіб.
- •17. Поняття системи права. Поняття галузі права. Поняття правового інституту.
- •18. Система законодавства.
- •19. Систематизація законодавства: поняття, форми та значення.
- •20. Поняття, форми та способи реалізації норм права.
- •50) Способи забезпечення виконання зобов'язань.
- •51) Поняття та способи припинення зобов'язань
- •52) Цивільно-правова відповідальність: поняття, підстави та види. Збитки, як підстава для цивільно-правової відповідальності.
- •53) Поняття та характеристика сімейного права.
- •54) Поняття та ознаки шлюбу. Умови та порядок укладання шлюбу
- •55) Підстави визнання шлюбу недійсним.
- •56) Шлюбний контракт, його юридичне значення.
- •57) Розірвання шлюбу: поняття, порядок та наслідки.
- •58) Особисті права та обов'язки подружжя.
- •59) Майнові права та обов'язки подружжя.
- •60) Особисті права та обов'язки батьків і дітей.
- •71. Поняття і види часу відпочинку. Умови його використання.
- •Дисципліна праці та її значення. Види дисциплінарних стягнень, передбачені трудовим законодавством. Порядок застосування і зняття дисциплінарних стягнень.
- •Правила накладення та застосування дисциплінарних стягнень.
- •Поняття матеріальної відповідальності та її відмінність від майнової відповідальності за цивільним правом.
- •Підстави і умови матеріальної відповідальності за шкоду, завдану майну власника.
- •Поняття обмеженої матеріальної відповідальності. Повна матеріальна відповідальність за шкоду завдану майну власника.
- •Характеристика адміністративного права України та його відмінність від Конституційного права.
- •Поняття державного управління.
- •Характеристика суб'єктів адміністративного права.
- •80. Специфічні риси правового регулювання в адміністративному праві.
- •90. Юридичні та процесуальні підстави кримінальної відповідальності.
- •91 Поняття та характеристика покарань.
- •92.Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність у кримінальному праві.
- •93. Відповідальність неповнолітніх у кримінальному праві.
- •20. Поняття та форми реалізації норм права.
- •21. Взаємозв'язок норми права та правовідносини
- •22. Поняття та структура правовідносин: учасники, їхні суб'єктивні права та обов'язки, об'єкт правовідносин.
- •23. Юридичні факти.
- •24. Поняття тлумачення норм права. Види і способи тлумачення права.
- •25. Правомірна поведінка і правопорушення.
- •26. Правопорушення як підстави юридичної відповідальності.
- •27. Склад правопорушення, зміст його елементів.
- •28. Види правопорушень.
- •29. Загальне поняття юридичної відповідальності. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •30. Основні види юридичної відповідальності
- •41. Умови дійсності правочинів. Недійсність цивільних правочинів та їх наслідки. Види цивільних правочинів.
- •42.Представництво: пониття, види
- •43.Загальна характеристика представництва за законом
- •44.Характеристика представництва за юридичними документами
- •45.Загальна характеристика комерційного представництва
- •46.Довіреність: поняття, строки та види
- •47.Поняття зобов'язання і підстави його виникнення. Стректура зобов'язання
- •48.Договір, його види
- •49.Порядок укладання і припинення договорів
- •81.Специфічні риси правового регулювання в адміністративному праві.
- •82. Поняття державного примусу в адміністративному праві та характеристика його засобів.
- •83. Поняття адміністративного правопорушення та його відмінність від злочинів.
- •84. Види адміністративних правопорушень за сферами державного управління.
- •85. Види та зміст адміністративних стягнень.
- •86.Поняття та особливості кримінальної галузі права.
- •87. Поняття злочину та його співвідношення з іншими видами правопорушень.
- •88. Ознаки та склад злочину. Стадії вчинення злочину. Добровільна відмова від злочину.
- •89. Співучасть у злочині та види співучасників.
57) Розірвання шлюбу: поняття, порядок та наслідки.
Припинення шлюбу — це припинення правовідносин між подружжям, що зумовлене певними юридичними фактами.
Припинення шлюбу відбувається внаслідок:
— смерті одного з подружжя або оголошення його померлим;
— розірвання шлюбу.
Шлюб може бути припинено шляхом його розірвання внаслідок волевиявлення обох, або одного з них, на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, або на підставі рішення суду.
У ст. 107 Сімейного кодексу передбачено підстави розірвання шлюбу в так званому спрощеному порядку — в органах РАЦСу за заявою одного з подружжя, якщо другий із подружжя:
— визнаний безвісно відсутнім;
— визнаний недієздатним;
— засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на термін не менше як три роки.
У цьому випадку шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Правові наслідки розірвання шлюбу дістають вияв у припиненні особистих і майнових прав колишнього подружжя. Причому одні права припиняються відразу після розлучення, а інші можуть бути збережені або за бажанням одного з подружжя (наприклад, право на вибір прізвища), або в силу прямого припису закону. Так, відповідно до ч. 2 ст. 76 СК непрацездатна особа, яка потребує матеріальної допомоги, зберігає право на одержання утримання від колишнього чоловіка, колишньої дружини, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розлучення.
З розірванням шлюбу припиняється дія законного режиму майна подружжя, тобто режиму їх спільної сумісної власності, щоправда, за умови поділу майна, набутого дружиною і чоловіком за час шлюбу. Якщо ж такого поділу не було, то і після розлучення майно продовжує залишатися спільним з відповідним правовим режимом, оскільки воно було набуте за час шлюбу.
Після розірвання шлюбу припиняються й права, передбачені іншими галузями права, зокрема право на одержання одним із колишнього подружжя спадщини після смерті другого з них, право на пенсійне забезпечення у зв'язку з втратою годувальника тощо. Однак розірвання шлюбу, яке припиняє правовідносини між подружжям, не призводить до припинення правовідносин між батьками й дітьми.
58) Особисті права та обов'язки подружжя.
До особистих немайнових прав та обов'язків подружжя належать:
1. Право на материнство та батьківство.
2. Право на повагу до своєї індивідуальності та на фізичний і духовний розвиток.
3. Право чоловіка та дружини на особисту свободу.
4. Право на розподіл обов'язків та на спільне вирішення питань житла сім'ї.
5. Обов'язок подружжя турбуватися про сім'ю.
6. Право на зміну прізвища як дружини, так і чоловіка.
59) Майнові права та обов'язки подружжя.
Сімейне законодавство розрізняє два види майна.
1. Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Речі професійних занять кожного з подружжя (музичні інструменти, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу, є також спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування спільним майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. При укладенні угод одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення угод по відчуженню спільного майна подружжя, що потребують обов’язкового нотаріального засвідчення, згода другого з подружжя повинна бути висловлена у .письмовій формі.
2. Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане кожним з них під час шлюбу у дар або в порядку спадкування, є роздільним майном кожного з них. Сюди належать також речі індивідуального користуванння (одяг, взуття і т. д.), хоч вони й придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів (виняток становлять придбані таким чином предмети розкоші і коштовності, які стають спільним майном). Якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно змінилося у своїй цінності внаслідок затрат другого з подружжя або їх обох, суд може визнати таке майно спільною власністю подружжя. Закон визнає за кожним з подружжя право самостійно володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому роздільним майном. До взаємних майнових обов’язків належить, зокрема, обов’язок матеріально підтримувами одне одного. У разі відмови в такій підтримці той з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, має право звернутися до суду з позовом про присудження на його користь аліментів.