55) Підстави визнання шлюбу недійсним.

Сімейним кодексом України встановлено такі підстави визнання шлюбу недійсним:

1. Вчинення сторонами під час укладення таких суттєвих порушень умов вступу в шлюб, у силу якого він вважається недійсним і які не потребують рішення суду щодо цього. Рішення ж про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу відбувається за заявою заінтересованої особи і приймається органом РАЦСу. Такими абсолютно недійсними вважаються шлюби, які укладені всупереч встановленим законом перешкодам до їх укладення, а саме, шлюб:

— зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;

— зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідним братом і сестрою;

— зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

2. До шлюбів, які визнаються недійсними за рішенням суду, належать шлюби:

— зареєстровані без вільної згоди жінки та чоловіка;

— фіктивні, тобто укладені чоловіком та жінкою або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя.

У ст. 41 Сімейного кодексу також передбачено такі підстави визнання судом шлюбу недійсним, які є правом, а не обов'язком суду, а саме, якщо шлюб був зареєстрований:

1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною (зазначеним особам право на укладення шлюбу може надаватися лише судом);

2) між двоюрідними братом та сестрою;

3) між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

4) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

5) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб.

56) Шлюбний контракт, його юридичне значення.

Шлюбний договір – це угода, оформлена в письмовій формі, яка підлягає нотаріальному посвідченню і регулює майнові відносини, визначає майнові права і обов’язки подружжя. Укладення шлюбного договору не тільки допоможе захистити інтереси подружжя, а й надасть можливість зберегти хороші відносини в разі розірвання шлюбу. З виникненням інституту шлюбу з’явився і шлюбний контракт..

Шлюбний контракт може бути укладений як особами, що подають заяву про реєстрацію шлюбу, так і особами, які вже знаходяться в шлюбі. У першому випадку він вступає в дію з моменту реєстрації шлюбу, а в другому – з моменту нотаріального посвідчення.

Шлюбним контрактом можна встановити, який режим власності буде використовуватися для всього майна або його частини:

- спільна власність – це право власності, коли майно, нажите в шлюбі, під час шлюбу належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

- часткова власність – частки подружжя визначаються в контракті в будь-якому співвідношенні;

- роздільна власність, коли окремі речі мають лише одного власника – одного з подружжя.

Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства. Можна обумовити пайову участь у прибутку одного з подружжя.

Шлюбним контрактом неможливо встановити:

- обмеження правоздатності або дієздатності дружини / чоловіка;

- обмеження права звернення до суду для захисту своїх інтересів;

- регулювати особисті немайнові правовідносини (правила ведення домашнього господарства);

- не допускається одностороннє розірвання або відмова від шлюбного договору;

- інші обмеження, які суперечать основам сімейного законодавства (відмова від аліментів та інше).

Після підписання шлюбний контракт можна змінювати, вносити в нього доповнення, але все це робиться зі згоди чоловіка та дружини, і обов’язково повинно бути засвідчено нотаріусом