- •1.Право як об'єктивна категорія, його поняття та співвідношення з іншими основними видами соціальних норм.
- •2.Основні ознаки, властивості, характерні риси права.
- •3. Зв'язок права і держави.
- •4. Поняття та основні ознаки, що характеризують норми права.
- •5.Структура правової норми: диспозиція, гіпотеза, санкція.
- •6.Суб'єктивне та об'єктивне право, їх співвідношення.
- •7. Поняття джерела права, його різні значення.
- •8.Система джерел (форм) права
- •9. Нормативні акти як джерела права та їхня система.
- •10. Закон як основне джерело права у правовій державі.
- •11. Підзаконні нормативні акти
- •12. Закони, підзаконні акти
- •13. Межі дії нормативних актів.
- •14. Дія нормативного акта у часі. Порядок набрання чинності актом.
- •15. Дія нормативного акта у просторі.
- •16. Дія нормативного акта за колом осіб.
- •17. Поняття системи права. Поняття галузі права. Поняття правового інституту.
- •18. Система законодавства.
- •19. Систематизація законодавства: поняття, форми та значення.
- •20. Поняття, форми та способи реалізації норм права.
- •50) Способи забезпечення виконання зобов'язань.
- •51) Поняття та способи припинення зобов'язань
- •52) Цивільно-правова відповідальність: поняття, підстави та види. Збитки, як підстава для цивільно-правової відповідальності.
- •53) Поняття та характеристика сімейного права.
- •54) Поняття та ознаки шлюбу. Умови та порядок укладання шлюбу
- •55) Підстави визнання шлюбу недійсним.
- •56) Шлюбний контракт, його юридичне значення.
- •57) Розірвання шлюбу: поняття, порядок та наслідки.
- •58) Особисті права та обов'язки подружжя.
- •59) Майнові права та обов'язки подружжя.
- •60) Особисті права та обов'язки батьків і дітей.
- •71. Поняття і види часу відпочинку. Умови його використання.
- •Дисципліна праці та її значення. Види дисциплінарних стягнень, передбачені трудовим законодавством. Порядок застосування і зняття дисциплінарних стягнень.
- •Правила накладення та застосування дисциплінарних стягнень.
- •Поняття матеріальної відповідальності та її відмінність від майнової відповідальності за цивільним правом.
- •Підстави і умови матеріальної відповідальності за шкоду, завдану майну власника.
- •Поняття обмеженої матеріальної відповідальності. Повна матеріальна відповідальність за шкоду завдану майну власника.
- •Характеристика адміністративного права України та його відмінність від Конституційного права.
- •Поняття державного управління.
- •Характеристика суб'єктів адміністративного права.
- •80. Специфічні риси правового регулювання в адміністративному праві.
- •90. Юридичні та процесуальні підстави кримінальної відповідальності.
- •91 Поняття та характеристика покарань.
- •92.Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність у кримінальному праві.
- •93. Відповідальність неповнолітніх у кримінальному праві.
- •20. Поняття та форми реалізації норм права.
- •21. Взаємозв'язок норми права та правовідносини
- •22. Поняття та структура правовідносин: учасники, їхні суб'єктивні права та обов'язки, об'єкт правовідносин.
- •23. Юридичні факти.
- •24. Поняття тлумачення норм права. Види і способи тлумачення права.
- •25. Правомірна поведінка і правопорушення.
- •26. Правопорушення як підстави юридичної відповідальності.
- •27. Склад правопорушення, зміст його елементів.
- •28. Види правопорушень.
- •29. Загальне поняття юридичної відповідальності. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •30. Основні види юридичної відповідальності
- •41. Умови дійсності правочинів. Недійсність цивільних правочинів та їх наслідки. Види цивільних правочинів.
- •42.Представництво: пониття, види
- •43.Загальна характеристика представництва за законом
- •44.Характеристика представництва за юридичними документами
- •45.Загальна характеристика комерційного представництва
- •46.Довіреність: поняття, строки та види
- •47.Поняття зобов'язання і підстави його виникнення. Стректура зобов'язання
- •48.Договір, його види
- •49.Порядок укладання і припинення договорів
- •81.Специфічні риси правового регулювання в адміністративному праві.
- •82. Поняття державного примусу в адміністративному праві та характеристика його засобів.
- •83. Поняття адміністративного правопорушення та його відмінність від злочинів.
- •84. Види адміністративних правопорушень за сферами державного управління.
- •85. Види та зміст адміністративних стягнень.
- •86.Поняття та особливості кримінальної галузі права.
- •87. Поняття злочину та його співвідношення з іншими видами правопорушень.
- •88. Ознаки та склад злочину. Стадії вчинення злочину. Добровільна відмова від злочину.
- •89. Співучасть у злочині та види співучасників.
51) Поняття та способи припинення зобов'язань
Під припиненням зобов'язання слід розуміти припинення існування прав та обов'язків його учасників, які становлять зміст зобов'язання. Це означає, що кредитор більше не має права пред'являти до боржника будь-які вимоги виходячи із даного зобов'язання, сторони не можуть переуступити свої права та обов'язки у встановленому порядку третім особам і т. д. Зобов'язання може бути припинено не тільки тоді, коли його мета досягнута, тобто при виконанні зобов'язання, а й тоді, коли ця мета не досягнута. Наприклад, у зв'язку з неможливістю виконання, при прощенні боргу. Для припинення зобов'язання необхідна наявність певної підстави — юридичного факту, з настанням якого закон або договір пов'язують припинення зобов'язання. Загальні способи припинення зобов'язань: виконання, зарахування, збіг боржника і кредитора в одній особі, угода сторін, зміна плану, неможливість виконання, смерть громадянина або ліквідація юридичної особи. Одні правоприпиняючі факти виникають з волі учасників зобов'язання, причому, як правило, задовольняючи майновий інтерес кредитора. До них належать: належне виконання, зарахування, угода сторін. Інші припиняють зобов'язання незалежно від волі учасників і стадії його виконання: смерть громадянина, що є учасником зобов'язання особистого характеру, ліквідація юридичної особи — учасника зобов'язання, збіг боржника і кредитора в одній особі, неможливість виконання. Крім наведеної класифікації, способи припинення зобов'язань розрізняють в залежності від підстав, які характерні для всіх зобов'язань, і підстави, характерні для окремих видів зобов'язань; підстави, що є угодами, і підстави, що не є угодами; підстави, для яких необхідна згода обох сторін зобов'язання, і підстави, для яких досить бажання однієї сторони, та ін.
52) Цивільно-правова відповідальність: поняття, підстави та види. Збитки, як підстава для цивільно-правової відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність – це невигідні наслідки майнового характеру, що покладаються на особу, яка вчинила цивільне правопорушення, не виконала чи неналежно виконала зобов’язання або посягнула на абсолютні майнові чи особисті немайнові права чи блага інших осіб. Цивільно-правова відповідальність настає за наявності передбачених законом умов – юридичних фактів, сукупність яких утворює склад цивільного правопорушення.
Це такі 4 умови: 1. протиправність дій боржника; 2. наявність шкоди майнової (збитків) чи немайнової; 3. наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника і виникненням збитків; 4. вина боржника.
За підставами виникнення прав та обов’язків, за порушення яких встановлена відповідальність, вона поділяється на договірну і недоговірну. Договірна відповідальність настає у вигляді санкцій за порушення договору. На відміну від договірної недоговірна відповідальність має місце, коли відповідна санкція застосовується до правопорушника, який не перебуває у договірних відносинах з потерпілим. За обсягом цивільно-правову відповідальність поділяють на повну, підвищену, обмежену. Якщо у правовідносинах є кілька боржників, то може наставати дольова, солідарна або субсидій на відповідальність.
У цивільному праві використовують поняття "збитки", зміст котрих тривалий час був предметом суперечок науковців і практиків.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права {реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Отже, збитки — це грошова оцінка шкоди, яка має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.
Збитки визначають з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконано, а якщо вимогу не було задоволено добровільно, — у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховують заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання