1 Ведучий
У молоду яскраву зелень пізньої весни вплітаються барви раннього літа.
Наприкінці червня з’являється смачна і цілюща ягода - суниця.
Літній ранок, червнева пора,
Вже достигли солодкі суниці
Тож заповнила ліс дітвора,
І дорослі прийшли, як годиться.
Тільки чути «егей» та «ау».
О, природо, ховай свої чари -
Топчуть папороть, квіти, траву -
Тільки б швидше наповнити тару,
Ніби мамонтів стадо пройшло
Або кінна ворожа навала -
Все, що квітло, буяло, росло,
Полягло, почорніло, прив’яло.
2 Ведуний
Недопиті порожні пляшки
Тут і там із яєць шкаралупи.
Скрізь паперу брудного шматки,
Ще й консервні бляшанки у купі.
Та мовчить зачудований ліс,
Лиш засмучено, тихо зітхає,
Без докірливих слів та без сліз,
Своїм виглядом він промовляє:
«Якщо хочеш сюди ще прийти,
Щоб суниць чи грибів назбирати,
Ти навчися мене берегти
І красу мою вмій шанувати»!
( Звучить музика Й. Штрауса «Казки Віденського лісу»)
1 Ведучий
Гарно в лісі влітку. Синіють ніжні келишки лісових дзвіночків. Червоніє лісова гвоздичка, запаморочливо пахне достигла малина. Справжнім символом літа можна вважати цвітіння троянди. В усі віки троянди викликали захоплення у людей.
3 Ведучий
Звідки ти взялась така красива?
У якій зростала ти сім’ї?
Квітко півдня, сонячна царівно,
У красі тобі немає рівних.
Музо й наречено солов’в.
Звуть твоєю матір ‘ю шипшину,
Це вона в ясні погожі дні
Виплекала донечку єдину,
Віддала їй пахощі ці дивні
Й материнські соки весняні.
Ти гориш в зеленолистих арках,
В кришталевих крапельках роси,
У садах, у скверах, тихих парках –
Всюди ти - велична володарка,
Юності, кохання і краси.
1 Ведучий
Влітку хлібороби виходять на жнива. По золотому пшеничному полю пливе комбайн. Сиплеться в кузов машин добірна пшениця - вінець невтомної цілорічної хліборобської праці. Ні з чим незрівнянний запах хліба - пшеничного короваю з золотисто-рум’яною шкіркою. Низько вклонімося тим людям, які своєю працею доглядають землю, вирощують урожай!
( Виходить «Серпень» в українській сорочці, в руках коровай на рушникові, коровай прикрашений калиною, перев’язаною червоною стрічкою.)
Серпень
Я - Серпень, приніс вам дарунок від наших хліборобів. Їжте на здоров’я цей запашний коровай та не забувайте, що в кожній його крихті тепло людської душі і багатоденна людська праця.
( Серпень роздає розрізаний на шматочки коровай ).
2 Ведучий
Жнива! Вусаті колоски
Про щось перемовляються статечно,
Вклоняються сусіду вітру гречно,
Що котить полем хвилі золоті.
Пливуть в пшеничнім морі кораблі.
Ведуть їх молоді ще капітани,
Сини і внуки хліборобів славних,
Сини своєї матері землі.
3 Ведучий
Улітку квітне ніжна і чиста ромашка
( показує на намальовану ромашку )
У неї білосніжні пелюстки,
А озерця квітки - золоте.
Обабіч стежки польової,
Немов ровесниці сестриці,
Ведуть розмову між собою
Стрункі ромашки яснолиці.
Хор коників дзвінкоголосих
Пісні виспівує щосили,
Їх побілили чисті роси
І сонечко позолотило.
Медово пахне тут повітря,
І вітер гонить запах кашки.
І линемо на крилах літа
У царство білої ромашки.
(всі ведучі «Літа» сідають, а «Осені» виходять).