3. Техногенез. Складові частини техногенезу. Етапи техногенезу залежно від матеріальних потреб, енергоспоживання.

Техногене́з (від грецьк. Techne — мистецтво, ремесло + Genesis) — народження, походження) — створення і зміна ландшафтів під впливом виробничої діяльності людини. У широкому розумінні – сукупність інженерно-геологічних, геоморфологічних і геохімічних процесів у земній корі, пов’язаних з виробничою діяльністю людини. У більш вузькому – зміна ландшафтів під дією прямо або побічно діючих факторів: гірничих розробок, промислових, енергетичних, сільськогосподарських підприємств, гідротехнічних споруд, господарського використання лісів тощо. Техногенез полягає в перетворенні біосфери, що викликається сукупністю механічних, геохімічних та геофізичних процесів. Вплив людини на природний розвиток геоморфологічних процесів може бути прямим (зміна залягання гірських порід, їхнє транспортування, відкладання, переробка, утворення насипних і скульптурних форм і т.д.) і непрямим (людина є причиною зміни швидкості геоморфологічних процесів або появи нових процесів). За спрямованістю діяльність людини підрозділяється на сільськогосподарську, експлуатацію родовищ корисних копалин, зведення різних споруд, оборонну та ін. Прямий техногенний вплив (ПТВ) на природне середовище (ПС) здійснюється господарськими об'єктами і системами при безпосередньому контакті з природою в процесі природокористування або скидання в неї відходів. ПТВ починається, протікає і припиняється одночасно з відповідними стадіями роботи господарських систем, що викликають цей вплив. Територіально зони ПТВ практично збігаються з зонами дії відповідних господарських систем.

4. Техногенні геохімічні аномалії. Глобальні, регіональні, локальні аномалії. Корисні, шкідливі, нейтральні техногенні аномалії. Контамінація – міра інтенсивності геохімічної аномалії.

Забруднення навколишнього середовища в значній мірі пов'язане з чисельністю населення, промисловим виробництвом, споживанням палива. В даний час широкого поширення набувають техногенні геохімічні аномалії. Виділяють наступні групи техногенних геохімічних аномалій:

Глобальні - наприклад, вміст радіонуклідів (в результаті ядерних випробувань);

Макрорегіональних - наприклад, викиди сірки (Європа, Північна Америка, Південно-Східна Азія); відіграє роль не тільки наявність викидів на даній території, але і трансграничний перенос;

Регіональні - від конкретних одиничних, але дуже потужних джерел, наприклад, Чорнобиль, великі промислові міста, райони; райони нафтовидобутку.

Локальні - окремі підприємства, автомагістралі.

Карти аномалій зазвичай складаються на основі значень коефіцієнта аномальності K a = C i / C b, де С i - вміст елемента в даному об'єкті, C b - фонове зміст. Такі картки часто використовуються для пошуку корисних копалин, для оцінки забруднення навколишнього середовища.

Контамінація (хімія) — забруднення сполуки сторонніми речовинами.

5. Техногенні порушення літосфери. Агроландшафти. Ландшафти лісогосподарські, гірничопромислові, селітебні, рекреаційні.

Техногенне руйнування ґрунтового покриву і рекультивація порушених земель Антропогенний вплив на ґрунт проявляється в його техногенному руйнуванні через відкрите добування корисних копалин, будівельної сировини, торфу, прокладання трубопроводів, проведення геологорозвідувальних робіт тощо. Техногенне порушення будови ґрунтів також називають технічною ерозією, а відновлення зруйнованих земель - рекультивацією. Законодавство завжди передбачало необхідність включення проекту рекультивації у будь-який проект, пов'язаний із техногенним порушенням ґрунтового покриву, а вартості рекультивації - у собівартість одержуваної рудної чи нерудної продукції. Відкрите добування корисних копалин призводить до істотного погіршення екологічної ситуації як на видобувних підприємствах, так і на навколишніх територіях. Порушення гідрологічного режиму на одних територіях призводить до втрат підгрунтових вод на інших, а також до підтоплення та заболочення ґрунтів і підґрунтя. Під час обвіювання вітром териконів і відвалів розкривних порід повітря забруднюється пилом та газами. Водяні потоки зносять пухкі породи в гідрографічну мережу. При цьому забруднюються балкові й річкові долини, замулюються стави, ріки, озера, гине риба. Техногенне руйнування ґрунтового покриву зменшує площі орних земель. Будь-яке будівництво виводить із сільськогосподарського та лісового користування певну частину земель. З різким зростанням урбанізації великі площі сільськогосподарських угідь відводять під міське та промислове будівництво. Порушується будова ґрунту і при спорудженні різних комунікацій - газо-, нафто-, водопроводів, ліній електропередач. Добування корисних копалин відкритим способом потребує менших витрат, ніж шахтним. Тому частка добування відкритим способом уже становить 40-45% загального, глибини кар'єрів перевищують 100-150 м, а в Кривому Розі - 700-800 метрів. Характер відновлення порушених земель великою мірою залежить від технології порушень. Під час планування рекультиваційних робіт технологія порушення може бути змінена з метою виконання землевпорядних робіт.

Агроландша́фт — ландшафт, основу якого становлять сільськогосподарські угіддя та лісові насадження, зокрема лісосмуги та інші захисні насадження. Агроландшафти формуються в результаті взаємодії природно-потенціальних комплексів (ППК) з усіма ланцюгами системи землеробства, зокрема з інфраструктурою, протиерозійними заходами постійної дії (лісосмуги, протиерозійні гідротехнічні споруди різних типів, межі полів і сівозмін, польові дороги, гідрографічна мережа). Сучасні агроландшафти — складні системи, які створені з різних елементів агроекосистем (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження) незначних за площею ареалів лісів, чагарників, лісосмуг, природних лук, боліт, торфовищ та розташованих на їхніх територіях доріг, комунікацій і будівельних споруд.

Рекреаційний - підтип антропогенного ландшафту; геотеріальна система, в якій тісно взаємопов'язані природні і антропогенно-техногенні елементи