Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства

1. Інституційна природа сучасної фірми

2. Позаринкові зовнішні ефекти, їх економічний зміст

3. Громадські блага і громадський вибір

Мета заняття: аналіз регулюючих дій уряду та інших інститутів, які розв’язують завдання неефективності ринку внаслідок впливу зовнішніх ефектів.

Мінілексикон:

Зовнішні ефекти, громадські блага, громадський вибір, податок Пігу, субсидія Пігу, теорема Коуза, трансакційні витрати.

Література

1. Гронтковська Г.Е., Косик А.Ф. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – Розділ 20,21.

2. Задоя А.О. Мікроекономіка. Курс лекцій та вправи: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. – К: Знання, 2003. – Розділ 13.

3. Лісовіцкий В.М. Мікроекономіка. Навчальний посібник. К.: Кондор, 2007. – Розділ 6.

4. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студентів економ.спец.закл.освіти: У 2 ч./ С. Будаговська, О.Кілієвич, І.Луніна та ін.; За заг.ред. С. Будаговської. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2003. – Тема 14,15,16.

1. Інституційна природа сучасної фірми

Фірма – економічний суб’єкт, що володіє господарською самостійністю і виконує три функції: купує ресурси, використовує їх для виробництва продукту і продає продукт.

Теорії фірми

- у неокласичній теорії фірма розглядається як економічний суб'єкт, що здійснює перетворення початкових ресурсів в продукцію з метою максимізації прибутку і володіє господарською самостійністю в ухваленні рішень; поняття фірми збігається з поняттям виробничої функції;

- у еволюційній економічній теорії підприємство розглядається як член ділового співтовариства, що випробовує на собі повною мірою всі наслідки його еволюції, володіє власними традиціями у визначенні напрямів діяльності, об'ємів і пропорцій чинників, що залучаються до процесу виробництва;

- у неоінституціональній теорії підприємство розглядається як форма виробничої організації, що створюється для ефективнішого використання можливостей господарювання, вирішення проблем, на які ринковий механізм не розрахований і які інтерпретуються як «провал» ринку.

Контрактний підхід до фірми передбачає дві її форми: U-форму і М-форму.

U-форма – для фірми, що виробляє один товар, і в якій право ухвалювати рішення з приводу стратегії й поточних операцій належить вузькій групі власників або менеджерів. Їй властива значна економія від масштабу та низькі організаційні витрати.

М-форма – для фірми зі складною мережею підрозділів, що виробляє велику номенклатуру продукції.

Трансакційні витрати – це витрати, що виникають у процесі обміну прав власності, іншими словами, витрати, що спостерігаються не у процесі виробництва, а у процесі обміну.

Види трансакційних витрат:

• трансакційні втрати - витрати непередбачених дій контрагентів; витрати, пов'язані із можливим різночитанням положень контракту; витрати неузгодженості законодавства та інших нормативних актів; витрати через відсутність дійового контролю та примусу до дотримання законодавчих норм; витрати опортуністичної (тобто спрямованої на порушення попередніх домовленостей) поведінки.

• трансакційні витрат входять інформаційні витрати; витрати специфікації та захисту прав власності; витрати здійснення розрахунків; витрати укладання контрактів.