6. Методика виконання роботи

Наприклад, С08Г 209/16, 255/04.

Далі після знаку // містяться індекси додаткової інформації, що не відноситься до предмета захисту, але становить технічний інтерес.

Наприклад:

C08F 209/16, 255/04 // А61К 47/00, C09J 3/14 (C08F 201/ 16, 214/06) (C08F 225/04, 214/06).

Залежність і підпорядкованість між групами МПК додатково виражаються зсувом рядків тексту підлеглої підгрупи вправо з крапками перед текстом.

6. Послідовність виконання роботи

   0. Ознайомитись із бібліографічними елементами конкретних творчих задач.

   1. Згідно виданих описів на винаходи описати їх структуру згідно вимог МПК.

   2. Описати числовий двозначний код позицій бібліографічних елементів, що винесені на титульному аркуші

6. Зміст звіту

   0. Виписати коди позицій, що винесені на титульний лист отриманих описів на винаходи.

   1. Провести аналіз отриманих даних бібліографічних елементів.

   2. Написати висновок по роботі.

7. Питання для самоконтролю

   0. Яку інформацію містить патентна документація ?

   1. Назвіть категорії на які поділено патентну інформацію і документацію ?

   2. Дайте визначення поняттю класифікація.

   3. В чому полягає суть універсальної десяткової класифікації ?

   4. Назвіть структуру поділу МПК ?

Бібліографічний список

1. Кузнєцов Ю.М., Скляров Р.А. Прогнозування розвитку технічних систем: Навч. посібник / За ред. Ю.М. Кузнєцова. К. – Тернопіль, 2004. – с. 323: іл.

2. Половинкин А.И. Основы инженерного творчества: Учеб. пособие для студентов вузов. – М.: Машиностроение, 1988. – 368 с.

3. Кузнєцов Ю.М. Патентознавство та авторське право: Підручник. – К: Кондор, 2005. – 428 с.

Практична робота № 5

Складання опису патенту (корисної моделі) або раціоналізаторської пропозиції і оформлення графічних матеріалів на розроблений тз.

1. Мета роботи.

Ознайомитися з основними ознаками винаходу і методикою його виявлення; вивчити структуру і правила оформлення винаходу; відповідно до правил скласти опис та креслення винаходу.

2. Тривалість заняття – 6 академічних годин.

3. Обладнання робочого місця: міліметровий папір формату А4, набір креслярського інструменту, калькулятор, комп’ютер з програмним забезпеченням.

4. Місце проведення заняття: лабораторія №38 розрахункового курсу кафедри сільськогосподарських машин.

5. Загальні відомості

Об’єкти винаходу

Розрізняють наступні об’єкти винаходу: пристрій, спосіб, речовина, винахід на застосування. Отже, технічне рішення, що просять визнати винаходом, повинне чітко підпадати під один із встановлених об’єктів. У противному випадку це - або відкриття, або наукова гіпотеза, або організаційна пропозиція.

Пристрій - це система розташованих у просторі елементів, певним чином взаємодіючих; спосіб - це сукупність прийомів, виконуваних у визначеній послідовності або з дотриманням визначених правил, наприклад протягом визначеного часу або у визначених умовах (при визначеній температурі, визначеному значенні струму й ін.); речовина, являючи собою визначену структуру, характеризується розташуванням складових елементів у просторі.

Ознакою об’єкта винаходу називають усяку внесену до формули винаходу вказівку на використання в об’єкті винаходу елемента (вузла або деталі в пристрої, операції або прийому в способі, інгредієнта або компонента в речовині); на особливу форму будь-якого згаданого у формулі елемента; на взаємне розташування елементів; на наявність або форму зв’язків між елементами, на співвідношення розмірів елементів, усяку вказівку на параметри, що характеризують температурні, тимчасові, електричні й інші режими.

Пристрій як об’єкт винаходу - це нове, що володіє істотними відмінностями, що дає при виготовленні й (або) використанні позитивний ефект, спорудження, виріб, що є конструктивним елементом або сукупністю конструктивних елементів, що знаходяться у функціонально-конструктивній єдності.

Пристроєм називають агрегати, машини, механізми, знаряддя праці, інструменти й інші продукти упредметненої праці, призначені для виконання виробничих і технологічних процесів, для впливу на природу або для задоволення будь-якої потреби суспільства.

Пристрої можна розділити на два види.

До першого виду відносяться пристосування, інструменти, знаряддя праці, готові вироби. Пристрої першого вигляду характеризуються тим, що ні вони самі, ні елементи, з яких вони складаються, у процесі роботи не зв’язані між собою функціонально, наприклад, слюсарні або столярні інструменти, деталі до їхнього складання і т.п.

До другого виду відносяться агрегати, механізми, прилади, електричні схеми й ін., окремі вузли або деталі яких у процесі використання знаходяться у функціональному взаємозв’язку. Часто одним з елементів пристроїв цього вигляду є джерело енергії.

Спосіб як об’єкт винаходу - це новий, що володіє істотними відмінностями і дає при використанні позитивний ефект, процес виконання взаємозалежних дій, необхідних для досягнення поставленої мети.

До способів відносяться:

1. способи видобутку, заготівлі й одержання сировини і матеріалів;

2. технологічні процеси як сукупність дій, спрямованих на матеріальні об’єкти з метою їхнього корисного перетворення - процеси обробки і переробки сировини і напівфабрикатів у готові продукти і вироби;

3. способи запобігання готових речовин від шкідливих впливів, забезпечення їхньої схоронності, а також маркірування, розфасування, укладання, дозування, упакування продуктів і виробів;

4. способи виміру, іспиту і контролю готовності, надійності, відповідності до заданих параметрів штучно створених або існуючих у природі об’єктів або явищ;

5. способи монтажу, складання й установлення виробів, устаткувань, спо­руджень;

6. способи налагодження, настроювання, догляду, керування і регулювання, попередження аварійних ситуацій, що забезпечують нормальне функціонування приладів, машин, агрегатів, потокових ліній;

7. способи знищення і переробки виробничих або інших відходів, очищення, охорони зовнішнього середовища від забруднень і т. п.;

8 способи впливу на природні процеси і явища з метою додання ними корисного напрямку - способи закріплення сипучих пісків; стимулювання росту рослин і тварин; селекції і т.п.;

9) способи профілактики, діагностики і лікування захворювань людей і тварин.

Спосіб характеризується наступними ознаками:

1. прийомами, операціями, тобто різними цілеспрямованими діями, чиненими для досягнення визначеної мети. Сукупність і послідовність операцій складає закінчений технологічний процес;

2. послідовністю операцій. Послідовність операцій у технологічному процесі може бути різною. Часто однорідні технологічні процеси включають однакові операції, але розрізняються їх послідовністю;

3. режимом проведення операції, тобто параметрами (температурою, тиском, концентрацією, часом - у хімії; зусиллям різання, стійкістю ріжучого інструменту - у металообробці і т.п.), якими характеризується операція;

4) співвідношенням матеріалів, використовуваних при проведенні процесів;

5) використанням елементів (апаратів, механізмів, машин, контрольно-вимірювальних приладів і т.п.) й матеріалів (сировини, напівпродуктів, каталізаторів) при проведенні процесу.

Речовина як об’єкт винаходу - це нове, штучно створене матеріальне утворення, що володіє істотними відмінностями, що є сукупністю взаємозалежних елементів, інгредієнтів, виробництво й (або) використання якого дає позитивний ефект.

У винахідницькому праві під речовиною розуміють штучно створені матеріали, що характеризуються своїм складом, які звичайно єдині за своєю структурою й використовуються для виготовлення різних елементів або як готовий продукт:

1. речовини, отримані механічним змішуванням інгредієнтів;

2. речовини, отримані фізико-хімічними перетвореннями, при яких разом з механічним змішуванням відбуваються деякі практично хімічні процеси, що виявляються важко;

3. речовини, отримані хімічним способом, або хімічні сполучення, у тому числі і високомолекулярні.

Винахід на застосування

Традиційним для винахідництва є або удосконалювання, поліпшення відомих прототипів - пристроїв, речовин, способів, або створення нових способів, пристроїв, речовин. В обох випадках винахідницька творчість спрямована на удосконалювання структури відомих предметів, тобто пошуки нових схемних, кількісних, технологічних, рецептурних та інших характеристик, або на створення нових структур, наприклад: нових машин, хімічних сполучень і т.п.

Винахід на застосування народилося з потреби обмежити монополію патентодержача, якому належить основний винахід: оскільки нове несподіване застосування - це своєрідний обхід патенту, тому напрошується питання про його охорону.

У системі об’єктів винаходу на застосування посідає окреме місце. Якщо пристрої, способи, речовини - штучно синтезовані предмети, що характеризуються певним чином у просторі і часі, то винахід на застосування характеризується використанням відомих об’єктів у нових відносинах - у новій функції або в нових, нетрадиційних умовах.

Однак було б неправильно розглядати категорію винаходу на застосування як щось неподільне: воно містить у собі ряд диференційованих категорій.

Функціональний винахід - те, у якому можливість використання відомого об’єкта за іншим призначенням зв’язана з виявленням його нової функції.

Винахід на перенос - те, у якому для рішення нової задачі використовуються уже відомі якості даного об’єкта; відомий предмет переноситься до іншої області.

Селективний винахід - те, у якому можливість використання якої-небудь речовини або групи речовин відомого класу з’єднань заснована на виявлених винахідником коштовних властивостях цієї речовини.

Отже, винахід на застосування характеризується новим відношенням предмета до інших предметів, що дозволяє використовувати його за новим, не традиційним для даного предмета призначенням. Цей специфічний об’єкт винаходу не характеризується ні конструктивними, ні технологічними, ні якісними (рецептурними) ознаками. Сутністю винаходів на застосування є використання відомих або нових властивостей предметів у нових умовах, коли таке використання не очевидне для фахівців.

Методика і послідовність виявлення винаходу в заявці

Коли в технічній розробці або дослідженні виявлене технічне рішення, що володіє істотними відмінностями і дає позитивний ефект, на нього оформляється заявка на винахід. Але в момент оформлення заявки або безпосередньо перед її оформленням продовжується робота з виявлення винаходу в технічному рішенні, що закінчується формулюванням предмета винаходу. Цю роботу звичайно називають виявленням винаходу в заявці.

Етап перший - виділення ознак, що характеризують запропоноване техні­чне рішення. Для цього роблять аналіз - уявну розбивку рішення на складові його частини.

Якщо аналізується пристрій, необхідно перелічити всі основні вузли, агрегати, деталі, з яких він складається, указати їхній взаємозв’язок, форму виконання і при необхідності - найважливіші співвідношення розмірів.

Якщо аналізується спосіб, то перелічують операції, з яких він складається, їхня послідовність у технологічному процесі і режим проведення, матеріали і речовини, що беруть участь у процесі, прилади для проведення операцій й ін.

Етап другий - розмежування ознак, виявлених на попередньому етапі, на істотні і несуттєві.

Етап третій - формулювання мети винаходу або задачі, якої стосується дане технічне рішення.

Етап четвертий - визначення виду об’єкта винаходу і перевірка єдності винаходу. Ця робота також носить контрольний характер, тому що повинна бути проведена на відповідному етапі виявлення охороноспроможного рішення в технічній розробці.

Етап п’ятий - виділення ознак, що характеризують аналоги. Ця робота проводиться точно так саме, як виділення ознак у запропонованому технічному рішенні.

Етап шостий - розмежування ознак, що характеризують аналоги, на істотний і несуттєві і поділ істотних ознак за типами, характерним для даного виду об’єкта.

Етап сьомий - проведення порівняльного аналізу істотних ознак запропо­нованого рішення із істотними ознаками аналогів. Під час проведення порівня­льного аналізу визначаються ознаки заявленого об’єкта, подібні ознакам аналогів. Подібними називаються ознаки ідентичні або еквівалентні. Ідентичні ознаки - це ознаки, що збігаються за виконуваними функцією й формою, тобто за конструкцією, матеріалом, технологією і т.п. Еквівалентними називаються ознаки, що збігаються за виконуваними функцією і досягнутим результатом. Під час визначення еквівалентності ознак береться до уваги їхня взаємозамінність, тобто виконання ними однакової функції при відмінності за формою виконання (за конструкцією, технологією або матеріалом).

Етап восьмий - перевірка правильності вибору прототипу технічного рішення, що заявляється.

Етап дев’ятий - виявлення позитивного ефекту. Позитивний ефект - це новий, більш високий результат, одержуваний при реалізації винаходу у порівнянні з результатом, одержуваним від використання прототипу.

Етап десятий - складання формули винаходу. Проведена на попередніх етапах робота підготовляє матеріал для складання формули винаходу. І якщо ця робота проведена досить ретельно, то формулювання предмета винаходу звичайно не викликає утруднень.

Утруднення, що зустрічаються при складанні формули винаходу, свідчать звичайно, що або дана пропозиція не може бути кваліфікована як винахід, або на якому-небудь із етапів виявлення винаходи допущені серйозні помилки. І навпаки, якщо формула винаходу легко складається, дана пропозиція, як правило, може бути кваліфікована як винахід.