1.2. Теоретичні основи дослідження

Вивчення історії питання і аналіз його сучасного стану здійснюється безпосередньо при роботі з науковою літературою (монографіями, підручниками, статтями в періодичних виданнях, тезами доповідей, бібліографічними, інформаційними, реферативними виданнями тощо). Важливо знайти правильні орієнтири при пошуку літератури по темі. Як правило, орієнтирами є грамотно сформульовані гіпотеза і мета дослідження. При цьому збір теоретичної інформації ведеться ретроспективно - від сучасних джерел до більш старих. Крім того, вивчення матеріалу потрібно починати з найбільш фундаментальних робіт. Надалі необхідно продовжити пошук теоретичних джерел у напрямку від загального до окремого, тобто від базисних положень до більш конкретних. Доцільно звертатися до джерел, автори яких мають максимальний науковий авторитет у цій галузі. Завдання студента - знайти самостійну позицію, яка спиралася б на все краще, що можна почерпнути з авторитетних джерел.

Теоретична основа дослідження обов'язково включає вивчення і використання наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів у галузі економіки і статистики, пов'язаної з дослідженням. Це можуть бути праці з економічної теорії, макро- і мікроекономіки, економічної статистики, фінансового й економічного аналізу, програмно-цільового планування і управління тощо. При цьому дослідження в області вирішення завдань прикладного характеру не виключають доцільності вивчення робіт загальнометодологічного характеру, звернення до праць з соціології, філософії, політології.

Критичний огляд літератури, що характеризує теоретичні основи досліджуваної проблеми, дозволить виділити головне та істотне в сучасному стані вивченості теми роботи, оцінити раніше зроблене іншими дослідниками і сформувати контури майбутнього дослідження. У результаті аналізу наукових праць має бути сформульовано своє конструктивне ставлення до відомих законів, процесів, принципів, термінології, прийнятої в економічній практиці, що надалі може розглядатися як внесок у розвиток теорії питання.

Логічним завершенням роботи з науковою інформацією є констатація стану проблеми, ступеня вивченості і розробки на сьогоднішній момент. Отже, потрібно чітко і ясно охарактеризувати стан проблеми: у вигляді невирішеного питання або ситуації, уточнення теоретичної чи практичної мети тощо.

Інформація, отримана з джерел, може використовуватися в тексті роботи прямо або побічно. Побічно - або всередині авторського тексту в переробленому вигляді, або побічно у вигляді цитат, тобто переказу в довільній формі змісту джерела з посиланням на нього, але без лапок. Особливою формою фактичного матеріалу є цитати, які використовуються для того, щоб без спотворення передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при зіставленні різних точок зору тощо. Відштовхуючись від їх змісту, можна створити систему переконливих доказів, необхідних для об'єктивної характеристики досліджуваного питання. Цитати можуть використовуватися і для підтвердження окремих положень роботи. В усіх випадках число використовуваних цитат має бути оптимальним, тобто визначатися потребами розробки теми, цитатами не слід зловживати, їхній надлишок може сприйматися як вираження слабкості власної позиції автора.

Якщо в тексті використовуються прямі цитати, їх слід обов'язково брати в лапки і давати посилання. Цитати дозволяють з максимальною точністю передати авторську думку з метою її подальшого використання для обґрунтування своїх доводів або для полеміки з автором. Цитати залучають і для ілюстрації власних суджень.