10. Ппн як засіб формування мови і мовлення дітей з вадами слуху

ППН забезпечує формування мовлення як засіб спілкування у зв’язку із предметно-практичною діяльністю учнів.

ППН передбачає цілеспрямований загальний і мовленнєвий розвиток глухих дітей, створює основу для успішного оволодіння дітьми навчальним матеріалом.

На уроках ППН діти займаються різними видами предметно-практичної діяльності: ліпленням, аплікацією, моделюванням і конструюванням, макетуванням та ін. при цьому всі види діяльності негайно опосередковуються словом. У процесі виготовлення виробів діти дізнаються про навколишній світ, у них виробляються різноманітні уміння і навички, формується мовна діяльність. Словесна мова організовує працю дітей і є не лише засобом, а й метою навчання.

Діти з вадами слуху спочатку опановують мовленням по наслідуванню, потім словотвором за аналогією, а потім самостійним конструюванням словесних форм мовлення. Поряд з цим ППН впливає на розвиток лексико-граматичної мови, розвиток діалогічного мовлення. У виникаючих і спеціально створюваних ситуаціях відбувається мотивоване впізнавання і засвоєння дітьми нових слів і їх значень, які пояснюються і уточнюються в процесі діяльності з подальшим їх самостійним вживанням.

На уроках ППН закладаються основи засвоєння дітьми зв'язного мовлення в її основної комунікативної функції, що сприяє аналогічній роботі. Починається таке навчання з систематичного оформлення звітів про виконану роботу. Оволодіння діалогічним мовленням також відбувається на цих уроках: діти легко засвоюють такі форми як звернення до співрозмовника, розуміння та виконання різних доручень, вираз прохань і побажань, повідомлення про свою роботу, запитання та відповіді на них.

13. Принципи розвитку слухового сприймання дітей з вадами слуху.

1.Принцип поетапного формування вмінь з розрізнення мовлення і його елементів. Послідовний перехід від грубових слухових диференціювань до більших точних.

2.Принцип розвиваючих вправ. Використовуэться в процесі розвитку слухового сприймання, адже це сприяє загальному розвитку мовлення і розвитку психічних процесів дітей.

3.Принцип інтеграції мовленнєвого матеріалу. Здійснюэться шляхом тісних міжпредметних зв’язків між навчальними предметами, розділами навчальної програми.

4.Принцип використання мови як засобу розвитку мовленнєвого слуху. Спрямований на пожвавлення наявних слухових образів в мовних центрах кори головного мозку, на формування нових слухових уявлень, тісно пов'язаних з кінестетичними образами, що виникають на основі внутрішньої мови і її зв'язку з подальшим продукуванням. Для розвитку слухового сприйняття використовуються різні мовні одиниці (слово, фраза, текст, елементи мови), формуються відповідні слухові образи.

5.Принцип зв’язку розвитку слухового сприймання з вимовою. Глухих та слабочуючих дітей необхідно вчити сприймати на слух мовлення. Чим краще артикулюються звуки мови тим краще вони сприймають на слух. В процесі розвитку слухового сприймання передбачає проговорення за вчителем.

6.Принцип корекції вимови - формування фонетично правильної, чіткої і виразної мови, виправлення недоліків вимови.

7.Принцип вироблення слухового самоконтролю. Найважливіший і найважчий. Необхідно вчити дитину не лише прислухатися до мовлення вчителя, але й порівнювати своє мовлення з мовленням вчителя.