Передсмертні стани свідомості.
Перед смертю людина переживає 5 стадій: 1) заперечення можливості власної смерті; 2) гнів («чому саме я?»); 3) стадія «торгу» (оцінки на кшталт «якщо виживу – ніколи не вживатиму алкоголь!»); 4) депресія; 5)прийняття смерті. При цьому людина відчуває потребу віддалитися від оточуючих, далі вона згадує все своє життя – радості й печалі. У стані клінічної смерті з’являються галюцинації, відтворюються переднатальні переживання (рух через темний вузький тунель до сліпучого світла – це проходження родового каналу); галюцинація, ніби дивишся на своє тіло зі сторони тощо. Далі настає мозкова смерть – припинення діяльності всіх клітин мозку – та фізіологічна смерть. [5]
Галюцинаторні та хворобливі стани.
Галюцинаторні стани – це стани свідомості, при яких людям властиві помилкові сприйняття. Це стан сприйняття за відсутності об’єкта сприйняття. Люди, як їх відчувають, ставляться до галюцинаторних образів як до реальних, і їх неможливо переконати. Галюцинації виникають без волі людини, їх не можна контролювати. Вони можуть виникнути і у здорової людини за певних умов (перевантаження аналізаторів, посилена орієнтувальна діяльність при зовнішніх перешкодах). Галюцинації також можуть бути результатом прийому наркотичних речовин (патологічні стани свідомості). Порушення свідомості, пов’язані з соматичними травмами і захворюваннями, - це оглушенність, сопор і кома. Порушення свідомості зумовлене психологічними причинами бувають такі: 1) делірій – зплутаність свідомості, втрата орієнтування в навколишньому середовищі; 2) онейроїдний стан – сновид не порушення, при якому хворий бачить сни наяву і діє так, наче перебуває у сні; 3)сутінковий стан свідомості – різке звуження об’єму свідомості, безглузда поведінка. [6]
Мал.3.7.Варіант галюцинацій.
Мал. 3.8. Стан делірію.
Висновок
Усі психічні стани можна умовно розділити на сон та стан активного неспання. Також існують емоційні психічні стани (серед яких в свою чергу виділяють прості емоції, емоційні стани та вищі емоції) та змінені стани свідомості, серед яких сон, медитація, гіпноз, крайні переживання, передсмертні стани тощо. Психологам дуже важливо добре розумітися на кожному з них, а особливо на хворобливих станах психіки. Адже патологічні стани, розлади свідомості підкреслюють значимість психіки у життєдіяльності людини. Вони беззаперечно свідчать про важливість науки психології, предметом якої і є психіка. Під час роботи над рефератом «Психічні стани у структурі психіки» я ознайомилася з основними психічними станами людини, їх визначеннями, особливостями, місцем у структурі психіки. У майбутньому бажаю поглиблювати свої знання із зазначеної теми.
Список використаної літератури:
Бондаренко О.Ф. Основи психології. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005, 254 с.
Годфруа Ж. Що таке психологія: В 2-х т. Т. 1. Пер. з фр.– М.: Мир, 2004, 491 с.
Психология. Словарь-справочник. Р. С. Немов, — М., Владос-Пресс, 2003. Т. 2, стор. 134.
Психология состояний. Хрестоматия. Под ред. А. О. Прохорова. 2004.
Практикум по психологии состояний: Учебное пособие /под ред. Проф. А. О. Прохорова. 2004.
Щербатых Ю.В. Общая психология. Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2009.
Щербатых Ю. В., Мосина А. Н. Дифференцировка психических состояний и других психологических феноменов. Казань, 2008. — С. 526—528
1 Щербатых Ю.В. Общая психология. Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2009.
2 Бондаренко О.Ф. Основи психології. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005, 254 с.
3 Годфруа Ж. Що таке психологія: В 2-х т. Т. 1. Пер. з фр.– М.: Мир, 2004, 491 с.
4 Щербатых Ю. В., Мосина А. Н. Дифференцировка психических состояний и других психологических феноменов. Казань, 2008. — С. 526—528
5 Психология. Словарь-справочник. Р. С. Немов, — М., Владос-Пресс, 2003. Т. 2, стор. 134.
6 Психология состояний. Хрестоматия. Под ред. А. О. Прохорова. 2004.