МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ ТА СПОРТУ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Реферат з курсу «Вступ до інформаційних технологій навчання» на тему: «Психічні стани»
Виконала студентка І курсу факультету германської філології групи
Київ – 2012
Зміст:
Вступ: 3
1. Емоційні стани. 4
1.1. Загальна характеристика та фізіологічні основи. 4
1.2. Прості емоції, емоційні стани та вищі емоції. 5
2. Стан активного неспання. 8
3. Змінені стани свідомості. 8
3.1. Сон. 8
3.1.1. Фази сну. 9
3.1.2. Сновидіння. 10
3.1.3. Розлади сну. 11
3.2. Трансові стани свідомості. 12
3.2.1. Медитація. 12
3.2.2. Стан гіпнозу. 13
3.2.3. Крайні переживання. 14
3.2.4. Передсмертні стани свідомості. 14
3.3. Галюцинаторні та хворобливі стани. 15
Висновок 16
Вступ:
Людина постійно перебуває у тому чи іншому психічному стані. Це може бути як нейтральний стан, просто настрій, так і патологічний стан, який потребує допомоги професіонала. Для різних станів характерні різні їх прояви, різні впливи на психіку. Небезпечно довго перебувати у стані афекту, а от довго знаходитися у гарному настрої – добре. Іноді ми можемо контролювати і змінювати свій стан, а іноді – ні (як от у випадку галюцинацій). Психічні стани – це одна з найважливіших тем у психології, адже без докладного розуміння того, в якому стані перебуває пацієнт, неможлива якісна його консультація чи терапія. У рефераті на тему «Психічні стани у структурі психіки» ми ознайомимося з основними психічними станами, їх класифікацією та характеристикою. Універсальна схема функціонування психіки, що виходить з принципу роботи аналізаторів, така:
1) збудження рецептора;
2) передача і переробка сигналу;
3) вибір відповідної реакції.
Другий і третій етапи у людини радикально відрізняються від всіх інших живих істот завдяки наявності високорозвиненої нервової системи та головного мозку. Своїми активними продуктивними діями людина здатна змінювати реальність. Це є можливим тому, що людина має свідомість. Оскільки свідомість – це родова особливість людської психіки, часто, коли говорять про психіку людини, вживають термін «свідомість». А коли мається на увазі, що психіка людини містить і несвідомі компоненти, - вживають термін «психіка». [1]
Психічні стани людини можуть змінити її свідомість. Саме тому, «Психічні стани» - це більш широке питання, в той час як більш вузькою тематикою є «стани свідомості».
Психічний стан — один з можливих режимів життєдіяльності людини, на фізіологічному рівні відрізняється визначеними енергетичними характеристиками, а на психологічному рівні — системою психологічних фільтрів, що забезпечують специфічне сприйняття зовнішнього світу. Психічні стани є основними класами психічних явищ, які вивчає наука психологія. Психічні стани впливають на протікання психічних процесів, а, повторюючись часто, набираючи стійкість, можуть включитися до структури особистості в якості її специфічної властивості.
Емоційні стани.
Загальна характеристика та фізіологічні основи.
Емоційні стани – це такий спосіб психічного відображення, який виражається не у зовнішніх предметних діях, а в активації центральної ланки аналізатора та його підкоркових структур, самостійна значимість яких зумовлена оцінюванням корисності чи небезпеки отриманої інформації. Людина, яка переживає певний емоційний стан, може нічого при цьому не робити у зовнішньому плані, але її психіка може знаходитися в стані дуже високої активації. Емоційні стани зумовлені збудженням підкоркових центрів і фізіологічними процесами у вегетативній нервовій системі. Лімбічна формація активує мозок, викликаючи посилену діяльність різних систем організму. Розширюються або звужуються зінниці, відбувається потовиділення, розширення або звуження судин, у кров викидаються гормони. При цьому кора головного мозку регулює протікання і ступінь вираженості емоцій, а друга сигнальна система може викликати, блокувати і формувати як емоційні стани, так і вищі емоції – відчуття.
Емоції тісно пов’язані з оцінюванням інформації, яку ми отримуємо із зовнішнього світу та організму. Коли отримана інформація оцінюється як неприємна чи така, що несе загрозу життю і благополуччю, виникає негативна емоція, і навпаки. [2]
Основні особливості емоційних станів:
1) суб’єктивність (одне і те ж явище у різних людей викликає різні емоції);
2) залежність емоцій від стану організму, від сили та стійкості його нервової системи;
3)двоякість емоцій (одне і те ж ми можемо любити і ненавидіти);
4)емоції впливають на життєдіяльність людини, на її психічні процеси. Позитивні емоції називають стенічними (від грецьк.стенос – сила), вони покращують життєздатність людини. Негативні – астенічні – подавляють життєву активність (страх, печаль, скорбота). Емоції виконують сигнальну і регулятивну функції, забезпечуючи потрібну активацію живої істоти, мобілізуючи ресурси для виживання.
Прості емоції, емоційні стани та вищі емоції.
У людей виділяють три рівні емоційних станів: прості емоції, власне емоційні стани та вищі емоції (почуття).
Прості емоції однорідні, тобто виникають по одній і тій самій схемі, а саме в результаті зворотного зв’язку, котрий виникає у психіці у відповідь на загрозу та позитивну обіцянку. Вони не можуть тривати довго, а якщо тривають,то це призводить до психічного виснаження. Це агресія, біль, голод, спрага, оргазм, втома, страх, відраза, радість, зневага, цікавість та нейтральний стан. Кожна з цих емоцій пов’язана з задоволенням або незадоволенням певної базисної потреби людини: безпеки і самозбереження, харчової, сексуальної тощо.
Емоційні стани від простих емоцій відрізняються більшою тривалістю, також вони зумовлені не тільки органічними потребами людини, а й особливостями зовнішньої середи, взаємостосунками та вчинками людини. Існують такі емоційні стани:
Афект – короткочасний інтенсивний експресивно яскравий стан. У стані афекту знижений або відсутній свідомий контроль за своїми діями, змін зазнають сприймання, воля, мислення, пам’ять. Афекти найчастіше негативного забарвлення ( лють, жах, паніка), бувають і позитивного ( захват, ентузіазм, ейфорія). Будь-яка емоція може перейти у стан афекту, бажано відволікти людини від цього стану, чимось переключити її увагу. Але постійно подавляти афект, особливо позитивний, все ж не варто.
Стрес – це стан емоційної напруги, зумовлений несподіваними, загрозливими або особливо значимими ситуаціями, в яких мобілізуються всі ресурси організму і психіки. Стрес існує у трьох формах: імпульсивній, генералізованій і гальмівній. Еустрес – той, що позитивно впливає на психіку, дистрес – негативно. Стресори (причини стресу) можуть бути фізіологічні (реальні) та психічні (уявні, нагадують про щось неприємне).
Фрустрація – це різновид стресу, емоційний стан, викликаний нездоланними (об’єктивно чи суб’єктивно) труднощами, які виникають на шляху до досягнення мети. Це стан, викликаний безуспішними спробами досягти бажаного. [3]
Настрій – це відносно слабко виражений і нестійкий емоційний стан. Це емоційний тонус людини, тло для психічних процесів. Причини настрою часто бувають несвідомими.
Пристрасть – це стійкий, домінуючий над всіма іншими емоційний стан, який підкорює собі діяльність та поведінку людини. Формується завдяки зовнішнім чинникам (предмет бажання), внутрішнім (вірування та переконання людини), організмічним (патологія вищої нервової діяльності та діяльності мозку). Може бути позитивною (пристрасть до роботи, науки, спорту) і негативною (пристрасть до азартних ігор, спиртного тощо).
Вищі емоції або почуття людини – це емоційні стани, зумовлені соціально значимими та культурно-зумовленими факторами. Вищі почуття – це продукт суспільно історичного та культурного становлення людини, рівень її психічного розвитку залежить від розвитку цих почуттів. У психології немає вичерпної класифікації почуттів, бо вони різноманітні та мінливі. Однак можна поділити почуття на конкретні (любов до своєї дитини), узагальнені (любов до дітей), та абстрактні (любов до людства). За змістовністю виділяють етичні, естетичні, інтелектуальні, ідеологічні, праксичні (які виникають під час діяльності, наприклад «відчуття води» у плавців) та релігійні вищі почуття. Їх виховання – важлива основа повноцінного розвитку людини.
Мал.1.1 Стан афекту. Мал.1.2. Стрес.
Мал.1.3. Вищі почуття: релігійні. Мал.1.4. Вищі почуття. Любов.